Постанова

від 28.08.2008 по справі 26-9/28-08-952

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26-9/28-08-952

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" серпня 2008 р. Справа № 26-9/28-08-952

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                              Андрєєвої Е.І.

         Суддів:                               Ліпчанської Н.В.

                                         Мацюри П.Ф.

При секретарі                             Юзьковій А.В.,  

за участю представника позивача  Баранова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу санаторію „Приморський” Міністерства охорони здоров”я України

на рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2008 р.

по справі № 26-9/28-08-952

за позовом МПП №Нікур”

до санаторію „Приморський” Міністерства охорони здоров”я  України

про стягнення 67 523 грн.,

                                                            в с т а н о в и в :

У березні 2006 р. мале приватне підприємство „Нікур”  звернулось в господарський суд з позовною заявою до санаторію „Приморський” Міністерства охорони здоров”я України про стягнення 67523 грн. в зв”язку з неналежним виконанням договору підряду.

Відповідач у судові засідання господарського суду не з”являвся, відзив на позовну заяву не надав. Розгляд справи  в зв”язку з цим неодноразово відкладався.  

30.05.2008 р. суд розглянув позовні вимоги у відсутності відповідача за наявними матеріалами справи та прийняв рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, його оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з метою інвентаризації  робіт виконаних  позивачем, була створена комісія, яка 24.04.2008 р. здійснила контрольне обстеження  цих  робіт і в результаті обстеження встановила, що замовлені роботи  виконані частково, а деякі -  не виконані взагалі, про що, як посилається апелянт,  він негайно повідомив позивача. Тому вважає рішення суду незаконним.

У судові засідання апеляційного суду відповідач також не з”являвся в зв”язку з чим розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався і в решті скарга розглянута у відсутності апелянта.

Заслухавши доповідача, представника позивача, заперечуючого проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відповідність прийнятого судом рішення вимогам чинного законодавства, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно матеріалам справи між сторонами укладено договір підряду №3 від 01.07.2005 р. на будівництво каналізаційних споруд з блоком біологічної очистки стічних вод (будівельна частина). Строк виконання робіт –серпень 2005 р.

Умовами договору передбачено, що вартість робіт складає 196 000 грн.

Пунктом 2.2. договору сторони домовились про те, що санаторій сплачує підприємству аванс у розмірі 30 % договірної ціни протягом 10 днів після підписання договору. Від загальної вартості робіт замовник повинен був сплатити 58800 грн. (30% від 196000). Однак, по наданим розрахунковим документам відповідач лише частково вніс з порушенням передбачених договором строків аванс, а саме, 46869 грн. (36000 грн –12 серпня 2005 р. та 10869 грн –23 вересня 2005 р) (а.с.34-35).

На підставі того ж  пункту 2.2. договору розрахунки за виконану роботу здійснюються   щомісячно, не пізніше 3-х днів з дня підписання актів виконаних робіт відповідно до форми КС-2. Кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 10 днів після остаточної здачі робіт  при умові, що роботи виконані належним чином і в обумовлені строки даним договором або достроково за погодженням з  замовником.

Незважаючи на те, що замовник не заплатив всю суму авансу, підрядник розпочав роботи, про що свідчать прийняті замовником   акти виконаних робіт: за серпень-вересень 2005 р. на суму 75 322 грн, за жовтень 2005 р. на суму 19 801 грн., в всього на суму 95 123 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач розрахувався з позивачем лише у сумі 46 869 грн., на підставі актів прийнятих робіт виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 48 254 грн. (95123 –46 869).

Про те, що позивачем виконані роботи на загальну суму 95 123 грн. і борг замовника відповідача на користь підрядника складає 48 254 грн., свідчить і  акт об”єднання Білгород-Дністровського контрольно-ревізійного відділу контрольно-ревізійного управління в Одеській області  від 23.02.2006 г. за № 920-24/07 (а.с.31-32).

Про заборгованість відповідача за договором підряду і необхідність розрахуватись, як передбачено договором, неодноразово листами і претензією інформував відповідача позивач (а.с.12, 14, 46,48).

Не заперечуючи проти боргу, та, посилаючись на непередбаченість виплати боргу бюджетом, відповідач просив у своїх відповідях відстрочити строки оплати (12, 17).

Вирішуючи позов, суд виходив з зазначених обставин, вважаючи вимоги щодо заборгованості відповідача доведеними та основаними на нормах ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

З такими висновками суду погоджується судова колегія апеляційного суду, оскільки вони основані на доказах, яким суд дав належну оцінку, та на вимогах чинного законодавства.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач посилається на акт комісії від 24.04.2008 р.,  в якому зазначено, що не всі роботи позивачем виконані, а частина робіт виконана не належним чином.

Однак, даний акт не може бути прийнятий судом як доказ т`ому, що роботи підрядником виконані не на належному рівні, оскільки він протирічить матеріалам справи, а саме, актам прийому виконаних робіт, підписаних сторонами та завірених печатками, листам керівництва санаторію про визнання боргу і претензії позивача, висновкам КРУ.

Крім того, представлений відповідачем акт односторонній, до участі в контрольному обмірі виконаних робіт позивач не залучався, дана перевірка проведена  після звернення позивача до суду з позовом. Крім того, до суду першої інстанції зазначений акт, як і відзив на позов, без суттєвих причин відповідачем  не надавався.

Таким чином, суд на законних підставах стягнув з відповідача на користь позивача суму основного боргу –48 254 грн.

Обґрунтовано суд частково  у відповідності з вимогами ст.ст. 258, 551 ЦК України задовольнив позов щодо стягнення пені. На законних підставах з відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, судова колегія

                                                     П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2008 року у справі № 26-9\28-08-952 залишити без змін, а апеляційну скаргу санаторію „Приморський” Міністерства охорони здоров”я України – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Господарського Суду України в установлений законом строк.

Головуючий суддя                                                          Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                 Н.В. Ліпчанська

                                                                                                          П.Ф.Мацюра