Рішення

від 07.11.2011 по справі 5020-1548/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1548/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року справа № 5020-1548/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю:

прокурора –Веремеєнка А.С. (посвідчення від 29.09.2008 №564);

представників позивача –не з'явився;

представника відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом          прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)

в інтересах держави в особі          

                    Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

                    (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю

“Ремонтно-будівельна фірма “Фенікс”

(99059, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)

про                    стягнення 5 558,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 прокурор Гагарінського району міста Севастополя (далі-прокурор) звернувся до господарського суду м. Севастополя (далі –суд) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (далі –позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельна фірма “Фенікс” (далі –відповідач) про стягнення 13 103,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»та вказує на порушення з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна в частині повного і своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою суду від 29.09.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

17.10.2011 від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в частині уточнення реквізитів для перерахування суми заборгованості (а.с.48-49). На підставі ст.22 ГПК України зазначена заява прийнята судом, розглядаються позовні вимоги з урахуванням зазначених уточнень.

Ухвалою суду від 07.11.2011 провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 544,86 грн припинено на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України. Розглядаються позовні вимоги у розмірі 5 558,44 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судове засідання 07.11.2011 сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно; про причини неявки суд не повідомили. Відповідач, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України не скористався та письмового відзиву на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін за наявними у неї матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлені наступні обставини.

03.09.2011 між Територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна фірма «Фенікс»укладений договір оренди нерухомого майна (далі –Договір) (а.с.7-8), який є новою редакцією договору оренди нерухомого майна від 28.12.2001 № 337-01 (а.с.19-20), укладеного між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є позивач (Орендодавець) та ТОВ «Ремонтно-будівельна фірма «Фенікс»(Орендар). Актом приймання-передачі від 28.12.2001 сторони оформили передання в оренду приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 16 (а.с.10).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець зобов'язався передати, а орендар –прийняти в оренду нерухоме майно –вбудоване нежитлове приміщення (з №І-1 по №І-5), загальною площею 60,80 кв.м в цілому. розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16, яке перебуває на балансі РЕП-9 (надалі –об'єкт оренди), вартість якого складає 33 350,00 грн.

У п.2.2 Договору сторони визначили, зокрема, що об'єкт оренди оплачується орендатором у сумі 736,13 грн на розрахунковий рахунок орендаря щомісяця.

Відповідно до п.3.1 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до методики, визначеної рішенням Севастопольської міської Ради від 13.03.2007 № 1617 та складає 7003,50 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з 21 % від вартості об'єкта оренди.

Згідно з п.3.2 Договору, орендна плата складає 736,13 грн за місяць оренди і перераховується орендарем на відповідний рахунок орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. З 01.08.2008 орендна плата становить 986,18 грн.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню орендатором при внесені чергового платежу у відповідності з індексом інфляції, що визначається Мінстатом України.

Відповідно до п.3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків до договору оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України –штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати (п. 6.2 Договору).

Протоколом узгодження змін до Договору від 10.01.2005 (а.с.12) сторони змінили п.3.1 Договору та погодили, що розмір орендної плати складає 3 335,00 грн на рік. Договір діє до 13.12.2009 (п. 7.1 Договору у протоколі узгодження змін до Договору).

Протоколом узгодження змін до Договору від 10.05.2007 (а.с.14) сторони змінили п.3.1 Договору та погодили, що розмір орендної плати складає 7 003,50 грн на рік. Також сторони доповнили Договір п. 4.2 та зазначили, що при укладенні договору оренди строком на три роки і більше здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору у строки, встановлені діючим законодавством та здійснити необхідну оплату послуг.

Додатковою угодою від 01.10.2009 про внесення змін до Договору сторони доповнили розділ 3 Договору «Орендна плата»та погодили, що розмір орендної плати на період з моменту підписання додаткової угоди до 31.12.2009 складає 801,81 грн (а.с 17).

Протоколом узгодження змін до Договору від 09.12.2009 сторони погодили строк дії Договору до 09.12.2011 (а.с 18).

На підставі акту приймання-передачі майна від 03.09.2008 Орендодавець передав Орендарю вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 60,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 16 (а.с. 22).

Зазначене свідчить, про те, що позивач свої зобов'язання за Договором виконував у повному обсязі. Проте відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати своєчасно та належним чином не виконував, в результаті чого у нього перед орендодавцем за період з вересня 2010 по липень 2011 року утворилась заборгованість по орендній платі у сумі  7 544,86 грн, яка під час розгляду справи була погашена відповідачем в повному обсязі.

За прострочення виконання зобов'язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 524,97 грн, 3% річних у розмірі 102,57 грн та штраф у розмірі 4 930,90 грн.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України), зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір є чинним на час вирішення спору.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України „Про оренду державного та комунального майна” вiд 10.04.1992  № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі –Закон № 2269-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 19 Закону № 2269-XII, ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також ч. 3 ст. 18 Закону № 2269-XII та ч. 3 ст. 285 ГК України.

Згідно із ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється орендодавцю щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату. Натомість, як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не своєчасно, а лише під час розгляду даного спору. У зв'язку з чим ухвалою суду від 07.11.2011 провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 544,86 грн припинено на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, за умовами Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення (п.3.5 Договору). Сторони несуть майнову відповідальність у розмірі повного матеріального збитку (дійсний збиток і упущена вигода), що виникли у результаті порушень однієї із сторін умов даного договору. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання (п.6.1 Договору). За невиконання або неналежне виконання обов'язків до договору оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України –штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати (п. 6.2 Договору).

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 524,97 за порушення строків внесення орендної плати суд зазначає наступне.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені Договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

В силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/9-ВР (далі –Закон № 543/9-ВР) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Зазначені положення законодавства сторони відобразили у п. 3.5 Договору.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с.23) зазначає, що він здійснений з урахуванням наведених законодавчих норм, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 524,97 грн, з яких: 97% –511,72 грн та 3% –13,25 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач також просить суд стягнути з останнього 3 % річних у розмірі 102,57 грн.

Суд вважає, що ця вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором інший розмір процентів не визначений. А отже нарахування 3 % річних від простроченої суми є правомірним.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем (а.с.24), суд вважає його вірним, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 102,57 грн, з яких 97% –100,01 грн та 3% –2,56 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання зобов'язань за Договором у сумі 4 930,90 грн (986,18 грн*5 = 4 930,90 грн) (а.с.21, зворотний бік).

Ураховуючи те, що сторонами за взаємною згодою встановлено відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді застосування і штрафу, і пені (п. 6.1, 6.2 Договору), що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення ними умов договору, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу правомірною. Тобто в даному випадку штраф є додатковою мірою відповідальності.

Таким чином, вимога позивача щодо застосування штрафу у відповідності до п. 6.2 Договору у розмірі  4 930,90 грн, з яких: 97% - 4 782,97 грн , 3% - 147,93 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача і підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельна фірма “Фенікс” (ідентифікаційний код 19008300; 99059, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16; п/р 2600052075 в СФ Банк «Аваль», МФО 324504 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (ідентифікаційний код 23895637; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; Місцевий бюджет м. Севастополя, п/р 33213870700001 в ГУГКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400) пеню у розмірі 524,97 грн (п'ятсот двадцять чотири грн. 97 коп), 3% річних у розмірі 102,57 грн (сто дві грн 57 коп.), штраф у розмірі 4 930,90 грн (чотири тисячі дев'ятсот тридцять грн 90 коп), а також державне мито у розмірі 131,03 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            підпис                                                О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

10.11.2011.