Рішення

від 03.11.2011 по справі 5021/2306/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.11

          Справа № 5021/2306/2011.

    За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Грейс-Інжинірінг», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про визнання договорів  недійсними                                                                           

                                                                      СУДДЯ           МОЇСЕЄНКО В.М.

Представники сторін:

від позивача:           не з’явився  

від відповідача:       ОСОБА_2

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.                                        

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд визнати з моменту укладання недійсними та такими, що не спрямовані на досягнення реальних правових наслідків договори № 180-07 від 12.01.2007р. та № 15-10 від 11.01.2010р., укладені між позивачем та відповідачем у справі.

19.10.2011р. відповідач подав відзив на позовну заяву , в якому проти позову заперечує і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства України.

Представник позивача в засідання суду не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, позивач направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково –виробничою фірмою “Грейс –Інжинірінг” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1  укладені договори  № 180-07 від 12.01.2007р. та № 15-10 від 11.01.2010р., відповідно до умов  яких  відповідач взяв на себе зобов’язання власними силами виконати роботи в порядку, обсягах та строках, передбачених умовами договору, а саме: надання інжинірингових послуг, виконання розрахункових та графічних робіт в галузі ущільнювальної техніки; літературний та патентний пошук в галузі компресорної, насосної, ущільнювальної та інших видів техніки для хімічних та нафтохімічних виробництв; надання консультацій, комп’ютерна обробка графічної та текстової інформації; розробка технологічної та конструкторської документації в галузі компресорної, насосної, ущільнювальної та інших видів техніки для хімічних та нафтохімічних виробництв; проведення нормоконтроля технічної документації; проведення обстеження промислового обладнання та виробничих об’єктів на території підприємств, визначених замовником та інші роботи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).     

Впродовж терміну дії договору відповідач виконав зазначені роботи, а позивач здійснював оплату за їх виконання. На підтвердження факту виконання умов договорів складалися акти здавання –приймання технічної документації, наявні в матеріалах справи.        

Позивач просить визнати недійсними договори  № 180-07 від 12.01.2007р. та № 15-10 від 11.01.2010р. , укладені між позивачем та відповідачем у справі.

На думку позивача, зазначені договори укладені під впливом помилки, а також договори  містять ознаки нікчемності, суперечать чинному законодавству України, тому повинні бути визнані недійсними.

Вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).  

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні договорів позивач не заперечував проти його умов.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’яток та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки, як вже зазначалося вище, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, а позивачем не наведено таких підстав.

Частиною 1 статті 229 Цивільного кодексу України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.  

Посилання позивача на те, що після укладення договорів та їх  виконання позивач помилково вважав укладені договори  вигідними та економічно обґрунтованими, такими, що будуть сприяти отриманню прибутку підприємством, але внаслідок нестабільності цін в державі позивач помилився в своїх  розрахунках та вважає ці правочини економічно необґрунтованими та такими, щодо яких втрачено комерційний інтерес. Дане твердження позивача не має правового значення, а помилка внаслідок власного недбальства, не є підставою для визнання правочинів недійсними.   

Відповідно до ст. ст. 32 –34 ГПК України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано суду належних доказів, які б об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому суд відмовляє в задоволенні позову.                    

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд, -                    

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Грейс-Інжинірінг» ( м. Суми, Білопільський шлях,31, код 21127561)  –відмовити.

СУДДЯ                                                                                            В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 03.11.2011 року.