Постанова

від 18.08.2008 по справі 9/171(17/34)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/171(17/34)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2008                                                                                   Справа № 9/171(17/34)  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Мороза В.Ф., Стрелець Т.Г.

при секретарі:  Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Покора Д.В., представник, довіреність від 14.05.2008р.

від відповідача-2: Баланенко М.О., представник, довіреність від 24.06.2008р.

від відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2008 року по справі №9/171(17/34)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія", м. Олександрія Кіровоградської області  

до відповідача-1: концерну "Лан", м. Олександрія Кіровоградської області

 відповідача-2: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи  в особі Кіровоградського регіонального відділення, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Олександрійського відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції, м.Олександрія Кіровоградської області

про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту 

        ВСТАНОВИВ:       

        Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2008 року по справі №9/171(17/34) (суддя Шевчук О.Б.) в задоволені позову ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" до концерну "Лан" та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи  в особі Кіровоградського регіонального відділення, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Олександрійського відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту відмовлено повністю.

        Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

-          право власності на спірне майно було набуте позивачем на підставі договору  купівлі-продажу від 10.10.2005року. Концерн „Лан” являвся власником спірного майна на підставі зовнішньоекономічних контрактів. Грошові кошти були отримані відповідачем-1 на умовах позики від Державної інноваційної фінансово-кредитної

  установи  в особі Кіровоградського регіонального відділення, відповідно до інноваційного договору. 12.10.2005року був укладений договір на переведення боргу, відповідно до якого концерн „Лан” за згодою Міністерства промислової політики України переводить свій борг на загальну суму 700539, 96, який виник з договору фінансової підтримки на здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням виробництва техніки для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки на ТОВ "Олександрійська ливарна компанія". Уклавши договір на переведення боргу ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" перерахувало грошові кошти Міністерству промислової політики України і тим самим виконавши свої зобов'язання в повному обсязі. Таким чином, позивач є власником спірного майна, а договір купівлі-продажу від 10.10.2005року - правовстановлюючим документом.

       Представник скаржника надав доповнення до апеляційної скарги, в якому просив скасувати рішення від 03.06.08р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ „Олександрійської ливарної компанії” задовольнити, визнати право власності на оскаржуване майно та звільнити його з-під арешту.

       У відзив на апеляційну скаргу відповідач -2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 03.06.08р. залишити без змін.

       Відповідач-1 та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали, їх представники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю зазначених представників за наявними в матеріалах справи документами.        

       Вислухавши пояснення з'явившихся представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

       Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2005 року по справі №5/26 з концерну "Лан" стягнуто на користь Кіровоградського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії  7748225грн.

       На виконанні вищезазначеного рішення 15.08.2005 року видано наказ, який було передано до виконання державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції.

Державним виконавцем 10.09.2005 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення господарського суду Кіровоградської області.

       В цей період між концерном "Лан" (продавцем) та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (покупцем) 10.10.2005 року було укладено договір купівлі-продажу майна, яке складалося з пресу для гнуття типу ВМ 200-3100 (інв.№3) та станка лазерної системи BYSPRINT-3015 (інв.№4).

Відповідно до вимог пункту 1.4. цього договору, покупець набуває право власності на обладнання з моменту передання обладнання на його користь  за двостороннім актом  приймання-передачі. Даний договір підписано повноважними особами та керівниками підприємств.

Згідно акту приймання-передачі від 12.10.2005року концерн "Лан" передав у власність ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" спірні об'єкти.

В той же день між концерном ”Лан” (первісний кредитор),  ТОВ “Олександрійська ливарна компанія” (новим боржником) та Міністерством  промислової політики (кредитором) було укладено договір  переведення боргу, згідно з яким  кошти в сумі 700539грн. 96коп.  (фактично оплата  за договором  купівлі–продажу майна від 10.10.05р.), ТОВ “Олександрійська ливарна компанія” перерахувало Міністерству  промислової політики, яке було кредитором концерну ”Лан”.

Відповідно до акту опису й арешту майна державного виконавця Олександрійського ВДВС від 21.10.2005 року було описано і накладено арешт на майно концерну "Лан", в тому числі і спірне майно, а саме: на  прес для гнуття типу HAMMERLE СН-5200 Brugg ВМ 200-3100 та станок лазерної системи BRISTRONIC BYSPRINT-3015 LASER BTL1800 TURBO.

ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" звернулось до господарського суду з позовом в порядку, визначеному  ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

        Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

         За приписами частини 5 вказаної норми у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.   

         Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

         Відповідно до абз.6 ч.3 ст.5, ч.6 ст.24, ст.55 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець вправі накласти арешт виключно на майно боржника (яке належить боржнику). Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

        Відповідно до частини 1 статті 59 цього Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з –під арешту.

        Пунктом 16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26.12.2003р. №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками, але володіють ним на законних підставах.

        Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Виникає право власності у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на річ виникає з волі попереднього власника.

Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону.

       Рішенням господарським судом Кіровоградської області від 29.05.2007 року по справі №9/79(5/62) за позовом заступника прокурора Кіровоградської області, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Українська державна інноваційна компанія від імені якої діє Кіровоградське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії до концерну "Лан" та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" про визнання  недійсним договору купівлі-продажу від 10.10.2005 року у задоволенні позову було  відмовлено  повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2007 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 року, рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2007 року по справі №9/79(5/62) скасовано, вищезазначений договір купівлі-продажу від 10.10.2005 року визнано недійсним.

Верховний Суд України підстав для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 7.02.2008р. у справі №9/79(5/62) не знайшов.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, договір купівлі-продажу від 10.10.2005 року, на який посилається позивач як на підставу набуття права власності  на спірне майно, в установленому порядку визнано недійсним.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, насамперед правовстановлюючі документи на підтвердження права власності на спірне майно позивача.

       За таких обставин суд першої інстанції вірно та обґрунтовано дійшов до висновку, що підстав для задоволення  позовних вимог немає.

       Однак, 11.08.2008р. під час розгляду апеляційної скарги від представника  відповідача-2: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи  в особі Кіровоградського регіонального відділення надійшла письмова заява, в якій повідомляється про те, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.03.2008р. по справі №9/59 про визнання банкрутом - концерн  „Лан” ліквідовано. Станом на 04.04.08р. концерн  „Лан” (ідентифікаційний код 23691484) вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, тому колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що провадження у справі відносно відповідач-1 підлягає припиненню відповідно п.6 ст.80 ГПК України у зв'язку з ліквідацією підприємства.

       Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2008 року по справі №9/171(17/34) підлягає зміні відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

        Керуючись ч.6 ст.80, ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

        ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" задовольнити частково.

        Резолютивну частину рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2008 року по справі №9/171(17/34) змінити, виклавши її в наступній редакції: “Провадження у справі №9/171(17/34) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" до концерну “Лан” припинити, а в позові до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи  в особі Кіровоградського регіонального відділення відмовити”.        

        Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                  В.Г.Головко

Судді                                                                               В.Ф.Мороз

                                                                          Т.Г. Стрелець

З оригіналом згідно:

Пом. судді:                                                  О.В. Максименко