Рішення

від 07.11.2011 по справі 5023/7853/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/7853/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р.                                                            Справа № 5023/7853/11

вх. № 7853/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Малунова О.В. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Публічне АТ "Харківгаз" в о. Лозівської філії ВАТ "Харківгаз", м. Лозова 3-я особа < Текст > 

до  Лигівська сільська рада Сахновщинського району Харківської області 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів в розмірі 1601,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" в особі Лозівської філії ( позивач) просить суд стягнути з Лигівської сільської ради Сахновщанського району Харківської області заборгованість за отримані послуги з постачання та транспортування природного газу в сумі 1377,25 грн., пеню в розмірі 136,27 грн.,  3 % річних- 26,30 грн., та інфляційні збитки в сумі 61,98 грн.,судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві  для підготовки  до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 10 ПТ-62 Б на постачання та транспортування природного газу установам і організація,що фінансуються з державного та місцевого бюжетів ( а.с.10-13).

У відповідності до умов договору позивач зобов*язався надавати відповідачеві послуги з постачання та транспортування природного газу власними газорозподільчиими мережами та передати газ на вході у газову мережу відповідача, який зобов*язався прийняти вказаний обсяг газу, оплатити позивачу  вартість наданих послуг, та виконати інші обов*язки, передбачені договором. ( 1.1. договору).У відповідності до п.2.1 договору, позивач здійснив протягом 2010 року постачання та транспортування газу відповідачу  в обсязі 6,1 тис.м.куб., в тому числі по місяцям та кварталам - з січня по грудень 2010 року.Оплата за газ  та за послуги транспортування  природного газу здійснюється відповідачем  виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця надання послуг з постачання та транспортування природного газу ( п. 6.1 договору). Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ та надані послуги з його транспортування  у звітному місяці проводиться відповідачем на підставі 2-х сторонніх актів прийому-передачі газу та актів виконаних послуг з транспортування природного газу у термін до 10 числа місяця,наступного за звітним. ( п.6.2 договору).

Так, 31.12.10 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт виконаних робіт з транспортування та постачання природного газу за грудень 2010 року на 1,016 тим.м.3 природного газу., доказів оплати за вказаний період відповідачем  надано не було. На підставі викладеного сума 1377,25 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних в розмірі 26,30 грн., та інфляційних втрат 61,98 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до 7.2 договору № 10 ПТ-62 Б від 30.12.2009 року відповідачу нарахована пеня, що становить 136,27 грн.що підлягає стягненню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються пропорційно сумі задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача державне мито в сумі 102 грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - в сумі 236 грн.

Керуючись ст. 32, 33, 44-49, 82-85 ГПК України, ст.  257, 258, 267, 509, 530, 712 ЦК України, суд

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Лигівської сільської ради Сахновщанського району Харківської області ( Харківська обл, Сахновщанський район, с.Лигівка, вул.Леніна,65 р/р 31428000700422 в ГУДКУ в Харківській області МФО 851011 код ЄДРПОУ 04398353) на користь ПАТ"Харківгаз" в особі Лозівської філії ( м.Лозова, вул.Муранова, буд.63 р/р 26002060384802 Харківській ГРУ ПАТ КБ"Приватбанк" МФО 351533, код ЄДРОПУ 25174215) суму основного боргу  1377,25 грн, пеню 136,27 грн.,3 % річних- 26,30 грн., інфляційні збитки 61,98 грн.,державне мито 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Лаврова Л.С.

рішення підписане 08.11.11 року.