Рішення

від 14.11.2011 по справі 5023/8147/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/8147/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р.                                                            Справа № 5023/8147/11

вх. № 8147/11

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився; 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ПАТ "МТС Україна", м. Київ 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ ТВФ "Югра", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 610,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство „МТС Україна” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю  торгівельно-виробничої фірми „Югра” заборгованості в сумі 610 грн. 41 коп., з яких  417,59 грн. –заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку; 3,76 грн. - збір до Пенсійного фонду України, 189,06 грн. - договірних санкцій, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  03 жовтня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Сторони в призначене судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних судом не надав, проте, на адресу суду з довідками поштового відділення адресат не значиться .

          Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданої позивачем довідки Головного управління статистики у Харківській області (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) від 07.10.2011 р., станом на 07.10.2011, відповідач зареєстрований за адресою: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, кв.112. Саме на цю адресу були надіслані процесуальні документи, відповіді на які на адресу суду не надходило.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладено  договір про надання послуг мобільного зв'язку №1896047 від 21.10.04 та додаткову угоду до нього № 4336149 від 27.05.09 р. (а.с. 19-21).          

Згідно з договором та додатковою угодою до нього, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку відповідно до Правил користування мережами мобільного зв'язку UМС та Тарифів позивача (п. 1.1, п.3.1 договору), а відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг за тарифами позивача в строк до 15 числа місяця (п. 2.4.6, 3.2 договору), наступного за розрахунковим. Також, сторони домовились, що кількість та вартість наданих послуг у розрахунковому періоді, визначається у відповідності до показників належних позивачу засобів виміру (п. 3.4 договору).

Відповідачеві було надано особовий рахунок №1.11031908.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди, починаючи з дати її підписання сторонами та протягом 365 календарних днів, абонент (відповідач) не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою UМС з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії додаткової угоди продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором та додатковою угодою до нього виконав належним чином та у період з 01.01.00 р. по 19.10.10 р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 30175,72 грн., що підтверджується відповідним звітом про баланс особового рахунку абонента (а.с. 16-18).

Відповідач свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 29565,31 грн. у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 417,59 грн. за надані послуги мобільного зв'язку; 3,76 грн. - збору до Пенсійного фонду України та 189,06 грн. договірних санкцій, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням  другої сторони  (замовника)  надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент розгляду справи відповідач в порушення домовленості сторін прийняті послуги за договором та додатковою угодою до нього не сплатив, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

   Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором про надання послуг мобільного зв'язку №1896047 від 21.10.04 р. та додатковою угодою до нього №4336149 від 27.05.2009 р.

          Також позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість по сплаті збору до Пенсійного фонду України в сумі 3,76 грн., яка нарахована позивачем  відповідно до п.11 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування" та підтверджується копією звіту про баланс з особистого рахунку відповідача, матеріалами справи.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за надані послуги, або документів, що спростовували б викладене у позові,  суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 417,59 грн. - сума простроченої заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку; 3,76 грн. - збору до Пенсійного фонду України є обґрунтованою, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України  передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання, зокрема, штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.1.2 додаткової угоди до договору, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед UМС не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст.546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UМС своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п.5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на корить UMC договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст.259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Таким чином, сторони при укладанні договору погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді штрафу, який нараховується у розмірі 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши нарахування позивача вважає за необхідне вимогу про стягнення з відповідача договірної санкції в сумі 189,06 грн. задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  статтями 204, 509, 512, 513, 514, 516, 526, 530, 610, 627, 629, 901, 903,Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми „Югра” (код ЄДРПОУ 31634334, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, кв. 112, р/р 26003700764102 в ХБ „Експобанк”,МФО 351964) на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, п/р 26008526 в Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14333937) заборгованість в сумі 610,41 грн., 417,59 грн. заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку, 189,06 грн. - договірних санкцій, 3,76 грн. - збору до Пенсійного фонду України, 102,00 грн. державного мита  та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Інте Т.В.

Повне рішення складено 21 листопада 2011 року.