Рішення
від 22.11.2011 по справі 5023/8875/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/8875/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р.                                                            Справа № 5023/8875/11

вх. № 8875/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Попов К.О. 3-ї особи < Текст > відповідача - Салюк В.П. 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Арракес", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів в сумі 159390,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"АРРАКЕС" ( позивач) просить суд стягнути з ТОВ"Вовчанський м*ясокомбінат" ( відповідач) суму основного боргу у розмірі 159 390,26 грн.26 коп.,судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір  купівлі-продажу № 3 від 01.06.2008 року у відповідності до якого  позивачем було поставлено продукцію на суму 159390,26 грн., а відповідачем не проведено оплату у відповідності до розділу 3 даного договору.

Відповідач проти заявлених вимог частково заперечує та визнає борг в розмірі 112059,46 грн., в іншій частині позовних вимог, відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на ті обставини, що видаткові накладні за №№ РН-0000133 від 22.10.2008 року та РН-0000168 від 20.11.2008 року відсутні, а замість накладної за № РН-000042 від 10.02.10 року надані інша накладна( а.с.27).

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, судом встановлено наступне, що  01.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 3 купівлі-продажу ( а.с.10-14).

У відповідності до умов договору позивач зобов*язався поставити окремими партіями товар по номенклатурі та по цінам взаканими у специфікації, які підписані уповноваженими представниками сторін та являються невід*ємною частиною даного договору.( п.1.1). Ціни на товар встановлюються в специфікаціях,які являються  невід*ємною частиною даного договора. Ціна на товар включає в себе добавлену вартість, в ціну товару входить вартість доставки ( п.2.2.договору).Розрахунки за кожну окрему партію товару здійснюються відповідачем в наступному порядку:  оплата 10 % від загальної вартості відповідної партії товару проводитья відповідачем на умовах передплати на протязі 2 календарних днів з дати направлення вказаної в п.1.2 та п.3.2 даного договора заявки. Оплата 90 % від загальної вартості відповідної партії товару проводитья відповідачем на протязі 20 календарних днів з моменту отримання відповідачем відповідної партії товару та підписання представниками сторін накладної на дану парію товару.( п.2.6.2).

У відповідності до ст. 655 ЦК України, а  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець    зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.( ст. 622 ЦК України).

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

На виконання вимог договору позивачем було поставлено товару у відповідності до видаткових накладаних за №№ РН-0000151 від 07.11.2008 року на суму 19216,80 грн.( а.с.15), РН-0000158 від 14.11.2008 року на суму 56624,26 грн., ( а.с.16), РН-0000081 від 17.03.2009 року на суму 13500 грн.( а.с.17),РН-0000027 від 01.02.10 року на суму 4350 ( а.с.18),,РН-0000474 від 24.12.2009 року на суму 18368,40 грн., ( а.с.19), РН-0000042  від 10.02.10 року на суму 15893,40 грн. ( а.с.20).

Вказані видаткові накладні за №№ РН-0000133 від 22.10.2008 року та РН-0000168 від 20.11.2008 року позивачем надані не були, а замість накладної РН-000042 від 10.02.10 року надана накладна за № РН-0000042 від 10.02.10 року.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена  та враховуючи доведеність факту порушення  відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги частково  обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 112059,46 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,8285 ГПК України, суд

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з  ТОВ"Вовчанський м*ясокомбінат" (Харківська обл, м.Вовчанськ, вул.Новоселівська,1 п/р 26008000934041 фл-л ХД АО "Індекс Банк" МФО 350619, код ЄДРПОУ 32447115 іпн 32447112085) на користь ТОВ"АРРАКЕС" ( м.Харків, вул.Лебединська б.3 кв.85 п/р 2600350225 в ХОД АТ"Райффайзен Банк Аваль " м.Київ, МФО 380805 код ЄДРПОУ 31799640 іпн 317996420325) суму основного боргу 112059,46 грн., державне мито 1120,60 грн., 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 47330,80 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Лаврова Л.С.

рішення підписане 23.11.11 року.

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення22.11.2011
Оприлюднено22.12.2011
Номер документу19902985
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5023/8875/11

Рішення від 22.11.2011

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 14.11.2011

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 31.10.2011

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні