Рішення

від 04.08.2008 по справі 5/126пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/126пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.08                                                                                 Справа № 5/126пд

Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Хухрянській І.В., за участю представників сторін:

від позивача –Горобець В.О. за дов. від 04.01.08.  б/н;

від І-го відповідача – Зінов'єв О.А. за дов. від 01.07.08. б/н,

від ІІ-го відповідача –Пілкіна Г.Г. за дов. від 26.03.08. № 18/816

розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт", м. Первомайськ Луганської області

до І-го відповідача Фірми "АВК" м. Первомайськ Луганської області

ІІ-го відповідача Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Укрзалізничпостач", м. Київ

про визнання недійсним договору, –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: заявлено вимоги про визнання недійсною угоди поступки права вимоги від 29.01.2002р., укладену між Фірма "АВК" та ДП "Укрзалізничпостач", відповідачами у справі.

Справа розглядалась 28.07.08. та на підставі ст. 77 ГПК України судом було оголошено перерву до 04.08.08. Рішення приймається 04.08.08.

Відзивом вих. №24/07 від 24.07.2008р. І-й відповідач, Фірма "АВК", повідомив, що у позові невірно зазначено назву підприємства, оскільки, згідно свідоцтва про державну реєстрацію та статуту підприємства правильною є назва Фірма "АВК". І-й відповідач, Фірма "АВК", підтвердив, що незважаючи на розбіжності в назві підприємства, підприємство укладало, та виконувало спірну угоду, позовні вимоги визнав у повному обсязі, вважає спірну угоду недійсною та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Оглянувши установчі документи відповідача, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що справжньою назвою І-го відповідача є Фірма "АВК", а тому у подальшому розгляд провадився з урахуванням уточненої назви І-го відповідача.

ДП "Укрзалізничпостач", ІІ-й відповідач, у відзиві на позов без номеру та дати проти позову заперечив з підстав, зазначених у цьому відзиві.

Дослідивши письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи, проаналізувавши правові позиції сторін щодо спору, викладені у відзивах на позовну заяву та запереченнях позивача на відзиви відповідачів, заслухавши пояснення сторін, висловлені у судових засідання, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

          25.12.2000р. ДП "Укрзалізничпостач", ІІ-ий відповідач у справі, у клало із ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод" договір №МД-МП-888, згідно умов якого ДП "Укрзалізничпостач", ІІ-ий відповідач у справі, зобов'язувалося здійснити на користь ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод" поставку заготовки, а ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод" зобов'язувалось прийняти заготовку та сплатити за неї її вартість.

          Додатковими угодами №1 від 01.06.2001р. та №2 від 04.06.2001р. сторони договору №МД-МП-888 від 25.12.2000р. додатково погодили найменування товару, що поставляється за договором, ціну, кількість, умови поставки, та інші умови договору.

          Протягом 2000-2001рр. ДП "Укрзалізничпостач" здійснювало поставки заготовки ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод", що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками-фактурами, та іншими документами. Стан розрахунків між сторонами фіксувався актами звірення, які були підписані сторонами: акт звірення станом на 01.04.2001р., акт звірення №2 станом на 01.07.2001р., акт звірення №3 станом на 31.07.2001р, акт звірення №4 станом на 01.08.2001р., акт звірення №5 станом на 21.11.2001р., акт звірення №6 станом на 21.11.2001р.

          Згідно останнього акту звірення №6, складеного сторонами договору №МД-МП-888 від 25.12.2000р. станом на 21.11.2001р., заборгованість ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод"  перед ДП "Укрзалізничпостач" становить 670451,08 грн.

          29.01.2002р. ДП "Укрзалізничпостач" та Фірма "АВК", відповідачі у справі, уклали угоду про утупку права вимоги, спірна угода за позовом, умовами якої передбачили, що ДП "Укрзалізничпостач", кредитор за спірною угодою, передає, а Фірма "АВК", новий кредитор за спірною угодою, одержує право замість кредитора вимагати від боржника (ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод") належного та реального виконання зобов'язань щодо сплати за квадратну заготовку, поставлену згідно договору №МД-МП-888 від 25.12.2000р.  у сумі 670451,08 грн.

          Спірна угода сторонами виконана у повному обсязі, Фірма "АВК", І-ий відповідач у справі, одержало відступлену вимогу та сплатило за неї 670451,08 грн. на користь ДП "Укразалізничпостач", ІІ-го відповідача у справі.

          01.09.2006р. позивач та Фірма "АВК" уклали угоду про поступку права вимоги, згідно якої Фірма "АВК" відступило позивачу право вимагати від боржника (ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод") належного та реального виконання зобов'язань щодо сплати за квадратну заготовку, поставлену згідно договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. у сумі 670451,08 грн. Пунктом 1 угоди від 01.09.2006р. встановлено, що право вимоги кредитору відступається на підставі договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. та угоди про поступку права вимоги від 29.01.2002р. (спірна угода).

          03.03.2008р. Фірма "АВК" передало позивачу, згідно умов угоди про поступку права вимоги від 01.09.2006р., документи про відступлену позивачу вимогу.

          10.03.2008р. позивач звернувся до Фірми "АВК" з листом №10/03-08 у якому просив його надати письмову згоду боржника (ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод") на відступлення права вимоги щодо нього ДП "Укрзалізничпостач" на користь Фірми "АВК", також у листі позивач заперечував дійсність спірної угоди.

          25.03.2008р. І-ий відповідач надав позивачу відповідь на його лист №10/03-08 від 10.03.2008р., якою повідомив позивача про те, що вважає спірну угоду дійсною, та пред'явим вимогу до позивача, щодо здійснення оплати у сумі  670451,08 грн. за відступлену вимогу.

          23.04.2008р. Фірма "АВК" листом №166/04-08 повідомило ДП "Укразалізничпостач", що вважає спірний договір недійсним та просить повернути сплачені за відступлену вимогу кошти в сумі 670451,08 грн.

          Листом №ЦХП-19/673 від 07.05.2008р. ДП "Укрзалізничпостач" підтвердило отримання від Фірми "АВК" коштів у сумі 670451,08 за відступлену вимогу за спірною угодою, але вважає спірну угоду дійсною, та не бачить підстав для повернення коштів.

          Позивач просить суд визнати недійсною угоду про поступку права вимоги від 29.01.2002р., укладену між Фірмою "АВК", 1-им відповідачем у справі, та ДП "Укрзалізничпостач", 2-им відповідачем у справі.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 01.09.2006р. він уклав з Фірмою "АВК", 1-ий відповідач у справі, угоду поступки вимоги, за умовами якої 1-ий відповідач відступив йому право вимоги до боржника (ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод") щодо оплати за квадратну заготовку, поставлену згідно договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. у сумі 670451,08 грн.

          Позивач вказав, що документи, які підтверджують наявність та дійсність відступленої вимоги, позивач отримав від 1-го відповідач 03.03.2008р. за актом прийому-передачі. Позивач зазначив у позовній заяві та у запереченнях на відзиви відповідачів №28/07-08 від 28.07.2008р., що отримавши документи він зміг дослідити зміст договорів, які були підставою для виникнення відступленої вимоги, зокрема, договір №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. та спірну угоду.

          Позивач зазначає, що абзацом 3 розділу 7 договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій особі без відповідної письмової згоди. Позивач вказує, що серед документів, переданих йому за актом прийому-передачі документів від 03.03.2008р., письмової згоди боржника (ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод") на відступлення прав вимоги оплати за квадратну заготовку, поставлену згідно договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. у сумі 670451,08 грн., не було. Також вона не була надана позивачеві на письмову вимогу, викладену в листі №10/03-08 від 10.03.2008р., направлену 1-ому відповідачу. Приймаючи до уваги відсутність письмової згоди боржника на відступлення права вимоги, позивач вважає, що спірна угода укладена відповідачами всупереч положень договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р., а тому суперечить статтям 48 та 197 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), й відповідно є недійсною.

          У відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Спірна угода була укладена сторонами за правилами глави 17 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.), та була виконана відповідачами в повному обсязі до моменту набуття чинності ЦК України. Фірма "АВК" сплатила 670451,08 грн. на користь ДП "Укрзалізничпостач", та одержала від сторони відступлену вимогу. Отже, права та обов'язки сторін виникли та припинилися до моменту набуття чинності 01.01.2004р. ЦК України. Крім того, за загальним правилом, встановленим частиною 5 статті 94 Конституції України, та статтею 5 ЦК України, дійсність спірної угоди може оцінюватись судом лише на підставі законодавства, що діяло на момент укладення такої угоди.

          Згідно з вимогами статті 161 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) зобов'язання мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору.

          Статтею 162 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

          Згідно статті 197 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963р.) уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

          Абзацом 3 розділу 7 договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій особі без відповідної письмової згоди.

          Отже, згідно абзацу 3 розділу 7 договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. у сторін виникли зобов'язання щодо недопущення передачі своїх прав за договором третій особі без письмового дозволу другої сторони. Із матеріалів справи вбачається, що ДП "Укрзалізничпостач" передало Фірмі "АВК" своє право вимоги сплати за квадратну заготовку, не отримавши на це письмового дозволу боржника. Відповідачами не надано суду письмової згоди боржника (ЗАТ "Костянтинівський чавуноливарний завод"), та інших письмових доказів того, що боржник погодився на уступку права вимоги ДП "Укрзалізничпостач" на користь Фірми "АВК". Тобто подібна уступка вимоги суперечить умовам договору та відповідно вимогам частини першої статті 197 ЦК.

          Таким чином, спірна угода не відповідає вимогам статей 161, 197 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.), а тому в силу положень статті 48 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) є недійсною.

          Стаття 197 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) не встановлює обов'язку кредитору отримувати згоду боржника на уступку вимоги, проте, відповідно частини1 статті 197 цього кодексу, уступка вимоги допускається якщо вона не суперечить договору. Законодавством не встановлено виключень щодо відповідності уступки вимоги лише певним частинам договору, а тому уступка вимоги повинна відповідати всім положенням договору, в тому числі й тим, що встановлюють обов'язок сторін договору отримувати згоду на передачу прав та обов'язків за договором стороннім особам.

          Недійсність спірної угоди впливає на обов'язок позивача сплатити вартість відступленої недійсної вимоги за угодою від 01.09.2006р., укладеної позивачем з Фірмою "АВК". Позивач, отримавши документи за актом прийому-передачі від 03.03.2008р., та дізнавшись про недійсність спірної угоди, звернувся до І-го відповідача з листом №10/03-08 від 10.03.2008р., де просив надати позивачу докази того, що боржник надав ІІ-му відповідачу письмову згоду на відступлення права вимоги за спірною угодою. На цей лист І-й відповідач листом від 25.03.2008р. повідомив, що вважає спірну угоду дійсною та вимагає від позивача сплати коштів за відступлену дійсну вимогу. За таких обставин, недійсність спірної угоди безпосередньо посягає на права та законні інтереси позивача щодо сплати за придбану недійсну вимогу.

          Пунктом 1 угоди про поступку права вимоги від 01.09.2006р., укладеної позивачем та Фірмою "АВК" визначено, що позивачеві відступається право вимоги, яке належить на підставі договору №МД-Мп-888 від 25.12.2002р. та угоди про поступку права вимоги від 29.01.2002р. (спірна угода).

          Згідно частини 2 статті 198 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.

          Частиною 2 статті 14 ЦК України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

          Згідно частини 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

          Постановляючи рішення про визнання недійсною спірної угоди суд звільняє позивача від обов'язку сплачувати за недійсну вимогу, яка виникла з недійсної угоди.

          За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

          Згідно частини 1 статті 48 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі обмежує особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

          Згідно частини 2 статті 48 ЦК Української РСР (в редакції 1963р.) по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

          Враховуючи недійсність спірної угоди, її сторони, відповідачі у справі, повинні повернути все у попередній стан, що існував до моменту її укладення, а від так, з ДП "Укрзалізничпостач", має стягуватись сума 670451,08 грн., сплачена йому Фірмою "АВК" по недійсній угоді.

          За таких обставин судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.

           Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсною угоду про уступку права вимоги від 29.01.2002р., укладену Державним підприємством "Укрзалізничпостач" з Колективним підприємством "Фірма "АВК".

3.          Стягнути з Державного підприємства "Укрзалізничпостач" м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 15, код 19014832, п/р 260050005294 в АК "Експрес-банк" МФО 322959 на користь Фірми "АВК" м. Первомайськ Луганської області, вул. Макаренка, 8а, код 25359819, п/р 260053010680  в Первомайському відділенні "Ощадного банку України" №7855, МФО 364207 кошти в сумі 670451,08 грн., видати наказ Фірмі "АВК".

4.          Стягнути з Державного підприємства "Укрзалізничпостач" м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 15, код 19014832, п/р 260050005294 в АК "Експрес-банк" МФО 322959 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт" м. Первомайськ Луганської області, вул. Макаренка, 8а, і.к. 31197388 витрати по сплаті державного мита у сумі 42,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн., видати наказ.

5.          Стягнути з Фірми "АВК" м. Первомайськ Луганської області, вул. Макаренка, 8а, код 25359819, п/р 260053010680  в Первомайському відділенні "Ощадного банку України" №7855, МФО 364207 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт" м. Первомайськ Луганської області, вул. Макаренка, 8а, і.к. 31197388 витрати по сплаті державного мита у сумі 42,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн., видати наказ.

Рішення підписано 04.08.08.

          Суддя                                                                      О.В. Закропивний

          Помічник судді                                                            С. А. Кулешова