Рішення

від 19.08.2008 по справі 17/3400

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/3400

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "19" серпня 2008 р.                              м. Черкаси                                           Справа №  17/3400

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Мараксіною О.І., за участю представників сторін: позивача –Хекало О.О. - по довіреності,          відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/3400  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КВС - Україна»

доприватно-орендного підприємства «Деркачів Хутір»

простягнення 17 402 грн. 68 коп.,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВС - Україна»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з приватно-орендного підприємства «Деркачів Хутір»(далі-відповідач) 17 402,68 грн. заборгованості за передане насіння кукурудзи згідно договору поставки від 01.06.2007 року № 38/05/ЧК/07-К, з них: 8 260 грн. основної заборгованості, 7 970,90 грн. пені, 1 040,76 грн. інфляційних та 131,02 грн. річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості переданого насіння кукурудзи згідно договору поставки від 01.06.2007 року № 38/05/ЧК/07-К.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити.

Відповідач двічі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не подав, проти позову не заперечував, його представник без поважних причин в судові засідання 29.07.2008 року та 19.08.2008 року не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності та за наявними в ній документами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки від 01.06.2007 року № 38/05/ЧК/07-К, за умовами якого позивач зобов'язався у терміни і на умовах, визначених даним договором, передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар, найменування і кількість якого зазначається у додатку(ах) до даного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, передавши відповідачу насіння кукурудзи на загальну суму 19 660 грн., що підтверджується виданою на підставі довіреності серія ЯЛП № 775834 від 01.06.2007 року видатковою накладною № КВ-0000497 від 01.06.2007 року (насіння кукурудзи в кількості 170 посівних одиниць на суму 19 000 грн.) та довіреності серія ЯЛП № 775835 від 08.06.2007 року видатковою накладною № КВ-0000508 від 08.06.2007 року (насіння кукурудзи в кількості 4 посівних одиниці на суму 660 грн.).

Сторони в пункті 3.1 договору встановили, що порядок оплати за отриманий товар визначається у додатках до договору, встановивши при цьому у додатку № 1 проведення остаточного розрахунку не пізніше 15.12.2007 року.

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором від 01.06.2007 року виконав частково, сплативши позивачу 11 400 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 8 260 грн., яку відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом не сплатив.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За розрахунком позивача інфляційні втрати - 1 040,76 грн., та 3% річних –131,02 грн. (розрахунок в матеріалах справи –а.с.4).

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.3 договору, в якому з урахуванням пункту 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України сторонами встановлено, що у випадку несплати у строк платежів за договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні неустойку в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того, сторони керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України та пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України в пункті 8.4 договору встановили, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.   

За твердженням позивача, відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом (подвійна облікова ставка згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") може бути збільшений у договорі. Таким чином, сторони за згодою можуть обумовити будь-який розмір пені за порушення розрахунків. Згідно розрахунку позивача розмір пені за 193 дні складає 7 970,90 грн.

Такі твердження позивача є неправомірними, оскільки суперечать вимогам частини першої статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” про те, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, сума неустойки за 193 дні (з 16.12.2007 року по 25.06.2008 року) складає 907,94 грн.:

(8 260*16*0,0438/100 = 57,88 грн.)

(8 260*120*0,0546/100 = 541,20 грн.)

(8 260*57*0,0656/100 = 308,86 грн.)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 8 260 грн. основної заборгованості, 907,94 грн. пені, 1 040,76 грн. інфляційних та 131,02 грн. річних за невиконання зобов'язань по оплаті вартості переданого насіння кукурудзи згідно договору поставки від 01.06.2007 року № 38/05/ЧК/07-К.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - державне мито в розмірі 103,39 грн. та 103,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачу повертається сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 1,78 грн.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

            ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватно-орендного підприємства «Деркачів Хутір»(Черкаська область, Жашківський район, с. Тетерівка, вул. Щорса, 21, р/р 260006239 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411, код 31961080) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КВС - Україна»(м. Київ, вул. Васильківська, 30, 4-й поверх, р/р 260050237800 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код 31189761) - 8 260 грн. заборгованості, 907,94 грн. пені, 1 040,76 грн. інфляційних, 131,02 грн. річних та 103,39 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита і 103,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «КВС - Україна»з державного бюджету України 1 грн. 78 коп. державного мита, сплаченого у більшому розмірі по платіжному дорученню від 29 травня 2008 року № 876.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 19.08.2008 року.