Рішення

від 02.09.2008 по справі 01/79-38     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/79-38     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "02" вересня 2008 р.                                                       по справі  № 01/79-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Світ кормів”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Мікс», Волинська область, с. Ратнів

про стягнення 54021,69 грн.

                                                                                                                  суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Сватуха О.В. (дов. №24 від 8.01.2008р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 54021,69 грн., з них: 35000,00 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 15/П/07 від 21.02.2007р. товар, 7011,51 грн. пені за період з 01.06.2007р. по 30.06.2008р., 10871 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.06.2007р. по 30.06.2008р., 1139,18 грн. процентів річних за період з 01.06.2007р. по 30.06.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не з'явився в судове засідання, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

21.02.2007р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 15/П/07, згідно з п.п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлений цим договором строк концентрат «Біомілк», білково-вітамінні добавки, інші кормові добавки  у власність покупця, а покупець – прийняти цей товар і сплатити за нього грошову суму, передбачену цим договором.

Пунктом 7.1. даного договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 5  (п'яти) банківських днів з моменту отримання товару на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору №15/П/07 від 21.02.2007р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 55800 грн., а відповідач його отримав, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000025 від 21.02.2007р., № РН-0000039 від 06.03.2007р., № 0000066 від 03.04.2007р., № РН-0000094 від 04.05.2007р., № РН-0000122 від 26.05.2007р.

Товар, отриманий за згаданими накладними, відповідач оплатив частково-на суму 20800 грн.

Заборгованість на момент розгляду справи складає 35000 грн. Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що  у певних умовах звичайно  ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 35000 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п.7.2. договору №15/П/07 від 21.02.2007р. у разі прострочення грошового зобов'язання  винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача 7011,51 грн. пені за період з 01.06.2007р. по 30.06.2008р., тобто за 13 місяців.

Проте договором  №15/П/07 від 21.02.2007р.  не передбачено нарахування пені у більш тривалі строки, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача  пені підлягає до задоволення на суму 2807,67 грн. пені за період з 01.06.2007р. по 30.11.2007р., виходячи з розрахунку: 35000 х 16% : 365 х 183, в позові про стягнення 4203,84 грн. пені за період з 1.12.2007р. по 30.06.2008р. слід відмовити.

Разом з цим, з відповідача за прострочення платежу відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України слід стягнути 1139,18 грн. процентів річних за період з 01.06.2007р. по 30.06.2008р., 10871 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.06.2007р. по 30.06.2008р.(розрахунки знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід відшкодувати позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Мікс», (Волинська область, с. Ратнів, код ЄДРПОУ 33092182) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Світ кормів”, (м. Київ, вул. Братиславська буд.8, код ЄДРПОУ 34344224) 35000 грн. заборгованості, 2807 грн. 67 коп. пені, 10871 грн. 00 коп. збитків, завданих інфляцією, 1139 грн. 18 коп.  процентів річних,  496 грн. 53 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 108 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В позові про стягнення 4203 грн. 84 коп. пені відмовити.

          Суддя                                                           Якушева І. О.