Рішення

від 14.08.2008 по справі 8450-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8450-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.08.2008Справа №2-22/8450-2008

14 серпня 2008 року                     Справа №2-22/8450-2008

За позовом           Державного підприємства «Дельта-лоцман» ( 54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Кометас-Новікъ» ( 98329, м.Керч, вул.Фурманова, 10, 3-й поверх)

про           стягнення  1399,54 грн.    

          Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:           

Позивача :           Боєнюк С.Ю. – представник, дов.№ 5 від 04.02.2008 р.

Відповідача:           не з'явився.  

Позивач - Державне підприємство «Дельта-лоцман» -  звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кометас-Новікъ» 1399,54 грн., у тому числі  1259,35 грн. заборгованості, 52,04 грн. пені та 688,15 грн. штрафних санкцій.

Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, явку  представника в судове засідання двічі не забезпечив, витребувані судом документи в суд не направив, про час і місце проведення судових засіданнь був сповіщений належним чином.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає  можливим розглянути справу по наявними у ній матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши представлені докази, суд

                                                        встановив:

Між позивачем та відповідачем 29.12.2007 р. було укладено договір №201/П-07, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання за заявками відповідача  у встановленому порядку, відповідно до  діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, тощо, своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден  у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по  Бузько-Дніпровсько-ліманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р.Дунай – Чорне море, а також надавати інформаційну послугу  судну при проходженні судном  по глибоководному судновому ходу.

Згідно з  п 2.1.2  договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін ф державних тарифів, розцінок, а також вимог договору.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором – ВКВ, а під прапором України – у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по  кожному судну.

Відповідно  до ст.3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої алоди, відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства, Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції, та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що  із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого  встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням із Міністерством економіки України.

Згідно зі ст.115 Кодексу торговельного мореплавства України, із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за номером 374/1399 від 24.07.1996 р.) затверджені збори і плати за послуги, що  надаються суднам у морських торговельних портах України, у тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Фактичне надання позивачем послуг відповідачу підтверджується квитанціями Служби регулювання руху суден, в яких зазначено лоцмана-оператора, який здійснював проводку судна, назву судна, порту (заходу) призначення, дати та часу прибуття (вибуття), назву агента, під агентуванням якого знаходиться судно.

Згідно  з п.2.2.4  договору відповідач зобов'язаний сплачувати рахунки, виставлені позивачем, у терміни, визначені у договорі. До подання заявки передплата здійснюється  у розмірі повної вартості послуг, остаточний розрахунок здійснюється на протязі п'яти банківських днів з дати отримання розрахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках. (п.4.2.1, 4.2.2).

На виконання п.2.1.2 договору позивачем було надано відповідачу рахунки на  оплату наданих послуг, отримання яких підтверджується підписом та печаткою капітана судна.

За період  з 01.03.2008 р. по  03.04.2008 р., на підставі заявок відповідача,  позивачем надані послуги служби регулювання руху суден на суму 1259,35 грн., що підтверджується розрахунком.

Однак, у порушення умов договору відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг.

Згідно  з п.5.3 договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач несе відповідальність у вигляді пені у розміру 0,1 % несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів -  додатково сплачується штраф у розмір 7 % вказаної вартості.

Згідно зі ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або  управлінсько -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право  вимагати  від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (ст. 217 ГК України). При цьому,  учасники господарських відносин відповідають  за  невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України). У відповідності зі ст. 230 ГК України  штрафними санкціями  визнаються  господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні  їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.  Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України). Згідно зі ст. 343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але  не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ,  яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згіно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте, відповідач  порушує зазначену норму, не виконує належним чином умови вказаного договору, зокрема, по своєчасній сплаті за послуги водопостачання та водовідведення.          

Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язан сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.08.2008 р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у частині стягнення заборгованості у сумі 1256,35 грн., оскільки, згідно з виписом банку  від 03.07.2008 р., зазначена сума заборгованості повністю сплачена відповідачем.  

Таким чином, у частині стягнення  основного боргу у розмірі 1256,35 грн. провадження по справі підлягає припиненню за п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з вимогою про стягнення основного боргу  позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 52,04 грн., та 88,15 грн., які підлягають задоволенню, виходячи  з наступного.

Згідно  з п.5.3 договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач несе відповідальність у вигляді пені у розміру 0,1 % несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів -  додатково сплачується штраф у розмір 7 % вказаної вартості.

Розмір пені в сумі 52,04 грн.,  нарахованої позивачем відповідно до вказаних пунктів договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Заборгованість сплачена відповідачем із порушенням термінів, визначених у договорі від   29.12.2007 р., а саме – 03.07.2008 р.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 201/П-07 від 29.12.2007 р., тому згідно зі ст. 526, 549  ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача  52,04 грн.  пені та 88,15 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 49  ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

За  згодою представника позивача у ході судового засідання, яке відбулось  14.08.2008 р., були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. У відповідності зі ст. 84 ГПК України рішення оформлене та підписане 21.08.2008 р.

Керуючись ст.ст. 49,  п.1-1 ст.80, 82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1.  Позов  задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кометас-Новікъ» (98329, м.Керч, вул.Фурманова, 10, 3-й поверх, п/р 26005259792001 ГКО КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» , ЄДРПОУ 31179622) на користь  Державного підприємства «Дельта-лоцман» ( 54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27 , п/р  26006129800238 МФ ВАТ «КредитПромбанк» МФО 326007, ЄДРПОУ 25374003) 52,04 грн.  пені, 88,15 грн. штрафу 102 грн. державного мита та 118 грн.  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 1256,35 грн. основного боргу – провадження по справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.