Рішення

від 15.12.2011 по справі 4627-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.12.2011 Справа №5002-32/4627-2011

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М. розглян ув у відкритому судовому зас іданні справу

За позовом - Комунального підприємства «Житлово-експл уатаційне об' єднання Київс ького району м. Сімферополя» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул . Лермонтова, 17, ідентифікацій ний код 05480523).

До відповідача - Ремонтно - будівельного управління № 1 (95006, АР Крим, м. Сімферополь, ву л.. Дзюба нова, 13 ідентифікацій ний код 03334925).

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду комун ального майна Сімферопольсь кої міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15).

Про розірвання договору ор енди, спонукання до виконанн я певних дій та стягнення 13 837, 02 грн.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, п редставник, дов. № 02 від 04.01.2011р.

Від відповідача - ОСОБА _2., довіреність № 39 від 16.07.2011р., ОСОБА_4, довіреність № 40 від 16 .07.2011р.

Від третьої особи - ОСОБ А_3, довіреність № 815/40101 від 29.08.2011р .

Представнику роз'яснено пр ава і обов'язки передбачені с т. 22 Господарського процесуал ьного кодексу України, зокре ма право відводу судді, відпо відно до статті 20 Господарськ ого процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Комуналь не підприємство «Житлово-екс плуатаційне об' єднання Киї вського району м. Сімферопол я» звернулось до Господарськ ого суду АР Крим з позовом до Р емонтно - будівельного упра вління № 1 про розірвання дого вору оренди нежитлових примі щень № 17/6 від 12.05.1999р., розташовано го за адресою по вул.. С. Ценськ ого, 57, в м. Сімферополі, та стяг нення заборгованості по орен дній платі у розмірі 13 837, 02 грн.

Ухвалою господарського су ду від 28.10.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 08.11.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 08.11.2011р., від 24.11.2011р., від 06.12.2011р. розгля д справи відкладався, про що с торони у справі були повідом лені відповідно до пункту 3.17 І нструкції з діловодства в го сподарських судах України, з атвердженої наказом Голови В ГСУ від 19.12.2002р. № 75 - рекомендова ною поштою.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідачем не виконув ались обов' язки зі сплати о рендної плати за договором о ренди, внаслідок чого за відп овідачем утворилась заборго ваність, що і стало приводом д ля звернення позивача то суд у із позовом про стягнення за боргованості та розірвання д оговору. Крім того, позивач пр осить суд зобов' язати відп овідача повернути орендован е приміщення.

Представник відповідача п роти задоволення позовних ви мог заперечував, мотивуючи с вої заперечення тим, що позив ач не є власником приміщення , а безпосередньо договір вза галі припинив свою дію.

Дослідивши представлені д окази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.1999 року між Житлово-експл уатаційним об'єднанням Київс ького району міста Сімферопо ля та Ремонтно - будівельн им управлінням № 1 був укладен ий договір оренди нежитлових приміщень №17/6. ( а.с. 21).

В якості підтвердження тог о, що сторони приступили до ви конання обов' язків за догов ором, 01.01.1999р. між сторонами підп исаний акт приймання-передач і . ( а.с. 23).

Пунктом 1.1 Договору передба чено, що Орендар ( відповідач) приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою вул.. Се ргеєва - Ценського, 57 площею 1 69, 7 кв.м.

За своєю правовою природою , зазначений договір є догово ром найму (оренди).

Згідно пункту 1 статті 759 Циві льного кодексу України за до говором найму (оренди) наймод авець передає або зобов'язує ться передати наймачеві майн о у користування за плату на п евний строк.

Аналогічна позиція містит ься у статті 283 Господарського кодексу України. Відповідно до якої за договором оренди о дна сторона (орендодавець) пе редає другій стороні (оренда реві) за плату на певний строк у користування майно для зді йснення господарської діяль ності.

Відповідно до пункту 1 стат ті 762 Цивільного кодексу Украї ни за користування майном з н аймача справляється плата, р озмір якої встановлюється до говором найму. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній ф ормі. Форма плати за користув ання майном встановлюється д оговором найму.

Пунктом 1 статті 18 Закону Укр аїни «Про оренду державного та комунального майна» орен дар зобов'язаний вносити оре ндну плату своєчасно і у повн ому обсязі.

Пунктом 1 статті 19 вищезазна ченого закону встановлено, щ о орендар за користування об 'єктом оренди вносить орендн у плату незалежно від наслід ків господарської діяльност і.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частин ою 1 статті 173 Господарського к одексу України, зобов' язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов ' язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у.

При цьому, майново-господар ськими, згідно з частиною 1 ста тті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться. А налогічне положення стосовн о господарських зобов' язан ь міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу Укр аїни, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. До виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Згідно статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 ста тті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільно го кодексу України, зобов' я зання мають виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цив ільного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, як вказувалося ви ще, приписи ч.7 ст. 193 Господарсь кого кодексу України та ст. 525 Ц ивільного кодексу України вс тановлюють загальне правило щодо заборони односторонньо ї відмови від зобов' язання або односторонньої зміни йог о умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного код ексу України щодо обов' язко вості договору для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону Укра їни „Про оренду державного т а комунального майна” та ч. 1 с т. 286 Господарського кодексу У країни орендна плата вносить ся орендарем незалежно від н аслідків господарської діял ьності.

Відповідно до ст. 202 Господар ського кодексу України та ст .598 Цивільного кодексу Україн и зобов' язання припиняютьс я виконанням, проведеним нал ежним чином.

Проте, матеріали справи спр остовують доводи позивача, з огляду на таке:

Як вбачається наказів Фонд у комунального майна та дода ткових угод до договору, стро к його дії неодноразово прод овжувався. ( а.с. 67-78).

Проте, у відповідності до Ли ста № 31 від 20.01.2009р. надісланого по зивачем на адресу РБУ-1 ( а.с. 79) ЖЕ О повідомило відповідача про строк дії Договору оренди № 17/6 продовжуватись не буде.

Пунктом 2 статті 17 Закону Укр аїни «Про оренду державного та комунального майна» встан овлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про пр ипинення або зміну умов дого вору оренди протягом одного місяця після закінчення терм іну дії договору він вважаєт ься продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договор ом.

Проте в даному випадку мате ріали справи свідчать про іс нування заяви про небажання продовжувати дію договору.

Підставою для стягнення за боргованості позивач визнач ає саме договір оренди, який , як вбачається з матеріалів с прави, в період з листопада 2010 р оку по вересень 2011 року - пері од нарахування заборгованос ті позивачем, вже припинив св ою дію.

Більш того, припинив дію сам е за ініціативою позивача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборго ваності з орендної плати та п ені є безпідставними, необґр унтованими та такими, що не пі длягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 4-3 Господар ського процесуального кодек су України передбачено, що Ст орони та інші особи, які берут ь участь у справі, обґрунтову ють свої вимоги і запереченн я поданими суду доказами.

Відповідно до положень ста тті 4-7 Господарського процесу ального кодексу України судо ве рішення приймається судде ю за результатами обговоренн я усіх обставин справи.

Пунктом 1 статті 43 Господарс ького процесуального кодекс у України Господарський пере дбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім перекон анням, що ґрунтується на всеб ічному, повному і об'єктивном у розгляді в судовому процес і всіх обставин справи в їх су купності, керуючись законом.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватися належн ими їм процесуальними правам и і неухильно виконувати про цесуальні обов'язки.

Стосовно вимоги позивача щ одо розірвання договору орен ди нежитлового приміщення № 17/6, необхідно зазначити насту пне:

Суд розглядає справу в конт ексті всіх вимог, викладених у позовній заяві, оскільки їх одночасне висування цілком відповідає приписам статті 5 8 Господарського процесуальн ого кодексу України - вимоги п ов' язані наданими доказами та підставами виникнення (по рушення зобов' язань за дого вором оренди), їх сумісний роз гляд не ускладнює вирішення справи а, навпаки, сприяє дотр иманню принципу процесуальн ої економії, та у повній мірі у згоджується із гарантовани м статтею 13 Конвенції про захи ст прав і основоположних сво бод людини 04.11.1950р., ратифіковано ї Законом України від 17.07.1997р., пр авом на ефективний судовий з ахист.

При цьому позиції щодо можл ивості висування в межах одн ієї позовної заяви вимог про розірвання договору та пове рнення об' єкту оренди дотри мується і Вищий господарськи й суд України, що вбачається і з змісту пункту 17 Інформаційн ого листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність позову поля гає у примусовому спонуканн і Відповідача до виконання г рошових зобов' язань за дого вором оренди та застосування наслідків такого невиконанн я у вигляді стягнення пені та розірвання договору оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до частини 3 стат ті 291 Господарського кодексу У країни договір оренди може б ути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивіль ним кодексом України для роз ірвання договору найму, в пор ядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільно го кодексу України договір м оже бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істот ного порушення договору друг ою стороною та в інших випадк ах, встановлених договором а бо законом.

як вже зазначалося, за зміст ом статті 610 Цивільного кодекс у України, порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Загальні вимоги до виконан ня зобов' язання сформульов ані в статті 526 Цивільного код ексу України та частині 1 стат ті 193 Господарського кодексу У країни.

Проте, як було встановлено в ище , спірний договір на момен т звернення позивача із позо вом до суду є припиненим. Таки м чином звернення із позовом про розірвання припиненого договору є безпідставним, не законним, а як наслідок, задов оленню не підлягає.

Крім того, позивач просить с уд зобов' язати відповідач а повернути нежитлове приміщ ення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарсь кого суду АР Крим від 02.11.2010р. за Відкритим акціонерним товар иством «Кримрембудтрест» в изнано право власності на об ' єкт нерухомого майна за ад ресою М. Сімферополь, вул.. Сер гєєва - Ценського, 57. ( а.с. 92).

На підставі зазначеного рі шення за ВАТ «Кримрембудтре ст» зареєстроване право прив атної власності. ( а.с. 94).

Посилання позивача на те, щ о приміщення є комунальною в ласністю на підставі рішенн я виконкому міськради від 15.11.19 49р. є неспроможними, оскільки право власності у 2010 році заре єстроване за ВАТ «Кримрембуд трест», що додатково підтвер джує відповідь БРТІ на запит ГС АР крим, який надійшов до с уду 12.12.2011р.

Приписи статті 317 Цивільног о кодексу визначають, що прав а володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові .

Судом встановлено, що власн иком спірного об' єкту є ВАТ «Кримрембудтрест», а отже по зивач не має будь-яких прав на спірне приміщення, а й відпов ідно в нього були відсутні та кі права на час звернення до с уду.

Підсумовуючи викладене, су д дійшов висновку про необґр унтованість позовних вимог, що в свою чергу, тягне за собою відмову у позові.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на відповідача ві дповідно до статті 49 Господар ського процесуального кодек су України.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 49, стаття ми 82-85 Господарського процесу ального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 15.12.2011р. оголошено вступну і резолюти вну частини рішення. Мотивув альна частина рішення оформл ена відповідно до статті 84 Гос подарського процесуального кодексу України та підписан а 15.12.2011р. Рішення може бути оска ржено в порядку та строки пер едбачені статтями 91-93 Господа рського процесуального коде ксу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського проц есуального кодексу України.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.