Ухвала
від 15.12.2011 по справі 5010/2428/2011-б-24/62
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/2428/2011-Б-24/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

У Х В А Л А

15 грудня 2011 р. 6171/11 Справа № 5010/2428/2011-Б-24/62   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірна-молоко" (ідентифікаційний код 34570813) банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

в с т а н о в и в:

УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області у своїй заяві, як видно із її змісту, зазначає, що за даним боржником рахується заборгованість перед бюджетом в сумі      25 024 грн 44 коп., у зв'язку з чим просить суд порушити справу про банкрутство                   ТОВ "Надвірна-молоко" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Копії позовної заяви та доданих до неї документів повинні надсилатися позивачем до моменту подання позовної заяви до суду, виходячи з того, що відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, серед долучених до заяви УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області матеріалів наявний фіскальний чек про направлення з відділення Укрпошти в               м. Надвірна рекомендованого листа, однак, зазначене не відповідає згаданим вище вимогам     ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Крім того, згідно викладених у ч. 2 ст. 54 ГПК України положень - позовна заява, у тому числі, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов тощо. Також, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, письмові докази, як передбачено у ч. 2 ст. 36 ГПК України, подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. При цьому, необхідно враховувати, що згідно положень п. 5. 27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Наведені положення процесуального закону заявник залишив без уваги. Зокрема, це стосується долучених до заяви документів, які суд не може розглянути як докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки ці документи не відповідають згаданим вище положенням ст. 36 ГПК України.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що подана УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області заява про порушення справи про банкрутство                    ТОВ "Надвірна-молоко" підлягає поверненню без розгляду на згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, суд вважає доцільним також звернути увагу УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на наступне.

Відповідно до положень абзацу 3 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). В абзаці 7 цієї статті передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

Згідно викладених у ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положень, справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. В свою чергу, ст. 52 цього Закону, передбачає певні особливості банкрутства відсутнього боржника, зокрема, що кредитор може ініціювати порушення справи про банкрутство незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Разом з тим, указана норма не містить жодного виключення щодо безспірності таких вимог кредитора.

Відповідно до абзацу 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Як встановлено ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно положень статей 1, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у заяві кредитора про порушення справи про банкрутство повинні бути зазначені розмір вимог кредитора до боржника, обставини, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора й інші обставини, на яких ґрунтується заява; тобто з урахуванням положень ст. 52 цього Закону, у заяві ініціюючого кредитора щодо відсутнього боржника мають бути також зазначені такі обставини, які б у своїй сукупності беззаперечно свідчили про наявність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, тобто як відсутнього боржника. При цьому, усі наведені обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними й належними доказами.

Крім того, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно положень ч. 10 ст. 7 цього Закону, також додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Що ж стосується підстав для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід враховувати наступне.

Згідно положень ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцем реєстрації повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У ст. 18 цього ж Закону передбачено, що відомості внесені до Реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, оскільки відсутність боржника є фактом, який має юридичне значення і має бути підтверджений відповідними доказами, з урахуванням зазначених у ч. 2 ст. 34 ГПК України положень про те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, єдиним належним і допустимим доказом підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням може бути відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцем реєстрації.

При цьому, необхідно враховувати, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться у стані формування. У зв'язку з цим інформація про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01 липня 2004 р. та не включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отримується в органі виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація.

Керуючись статтями 1, 5, 6, 7, 9 і 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірна-молоко" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і додані до неї документи - повернути без розгляду.

Суддя                                                                                           І. В. Ткаченко

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"


15.12.11

< ДОВІДКА - Перелік ухвал у справах про банкрутство >< ДОВІДКА - Перелік ухвал у позовному провадженні > ч. 1 ст. 9  ст. 86

СудГосподарський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення15.12.2011
Оприлюднено20.12.2011
Номер документу19908846
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5010/2428/2011-б-24/62

Ухвала від 15.12.2011

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Ткаченко І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні