Рішення

від 02.11.2011 по справі 35/485-48/438

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/485-48/438

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/485-48/438

02.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новопак"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо"

провизнання недійсним договору оренди нерухомого майна

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новопак"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача:1. Київської міської ради

2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

провизнання права власності

за участюпрокуратури Деснянського району міста Києва

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:не з'явився

від відповідача за первісним позовом:не з'явився

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2:не з'явився

від прокуратури:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходилась справа №35/485 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопак" (надалі –ТОВ "Новопак") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо" (надалі –ТОВ "Антор-Експо") про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та за зустрічним позовом ТОВ "Антор-Експо" до ТОВ "Новопак" про визнання права власності.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Антор-Експо" не є власником майна (комплексу надання послуг короткочасного відпочинку, який розташований за адресою: м. Київ, парк Дружби народів, урочище Чорторий), яке є предметом договору оренди нерухомого майна №15/06-10 від 15.06.2010 р., а тому не мало права на передачу такого майна в оренду, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Антор-Експо" є власником нежитлових будівель, які розташовані за адресою: м. Київ, парк Дружби Народів, 12 та складаються з наступних об'єктів нерухомості: будівля охорони літ. "А" загальною площею 12,7 кв.м., будівля громадського туалету літ. "Б" загальною площею 37,0 кв.м., будівля літ. "В" загальною площею 195,0 кв.м., будівля приготування їжі літ. "Г" загальною площею 52,5 кв.м., а всього загальною площею 297,2 кв.м., а ТОВ "Новопак" не визнає таке право власності ТОВ "Антор-Експо", у зв'язку позивач за зустрічним позовом вказує на наявність підстав для визнання за ним права власності на вказане майно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. у справі №35/485 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано за ТОВ "Антор-Експо" право приватної власності на об'єкт нерухомого майна –нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: м. Київ, парк Дружби Народів, 12 та складаються з наступних об'єктів нерухомості: будівля охорони літ. "А" загальною площею 12,7 кв.м., будівля громадського туалету літ. "Б" загальною площею 37,0 кв.м., будівля літ. "В" загальною площею 195,0 кв.м., будівля приготування їжі літ. "Г" загальною площею 52,5 кв.м., а всього загальною площею 297,2 кв.м., стягнуто з ТОВ "Новопак" на користь ТОВ "Антор-Експо" державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 р. у справі №35/485 задоволено апеляційну скаргу прокурора Деснянського району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р., вказане рішення скасовано частково в частині задоволення зустрічного позову, в даній частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Антор-Експо" відмовлено, стягнуто з ТОВ "Антор-Експо" в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 42,50 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 р. скасовано в частині відмови в задоволенні первісного позову та передано справу №35/485 в цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва, в іншій частині постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 р. залишена без змін.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №35/485 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2011 р. прийнято до провадження справу №35/485 у визначеній постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2011 р. частині, присвоєно їй новий №35/485-48/438 та призначено до розгляду на 03.10.2011 р.

В судове засідання представник третьої особи 1 з'явився, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. у зв'язку із неявкою представників сторін, третьої особи 2 та прокуратури розгляд справи відкладено до 02.11.2011 р.

Учасники судового процесу, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, вимог ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження учасників судового процесу за адресами на які було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що учасники судового процесу повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце судового засідання учасники судового процесу були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в межах переданих Вищим господарським судом України на новий розгляд, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2010 р. між ТОВ "Антор-Експо" (орендодавець) та ТОВ "Новопак" (орендар) було  укладено договір оренди нерухомого майна № 15/06-10 (надалі –"Договір оренди") відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в оренду –строкове платне користування –комплекс надання послуг короткочасного відпочинку, який розташований за адресою: м. Київ, парк Дружби народів, урочище Чорторий (надалі –"спірне майно").

Спір у справі в частині, переданій постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2011 р. у справі №35/485 на новий розгляд, стосується дійсності Договору оренди.

Позивач вказує, що особа, яка визначена орендодавцем за Договором оренди не мала відповідних повноважень, оскільки спірне майно, що було передано за таким договором у користування позивачу не є власністю ТОВ "Антор-Експо".

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

З огляду на викладені норми вбачається, що право на укладення договору оренди та передачі майна у користування має лише власник такого майна або уповноважена ним особа.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 р. у справі №35/485 встановлено, що ТОВ "Антор-Експо" не є власником спірного майна.

Наведені обставини були підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора Деснянського району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. у справі №35/485, скасування вказаного рішення в частині задоволення зустрічного позову ТОВ "Антор-Експо" до ТОВ "Новопак" про визнання права власності на спірне майно та прийняття в цій частині нового рішення, яким в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Антор-Експо" відмовлено повністю.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 р. у справі №35/485 в наведеній частині залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2011 р.

За змістом ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, наведеними судовими рішеннями встановлено відсутність права власності ТОВ "Антор-Експо" на спірне майно, як на момент укладення Договору оренди, так і на момент звернення з позовом до суду.

Також, ухвалами господарського суду міста Києва від 16.09.2011 р. та 03.10.2011 р. було зобов'язано ТОВ "Антор-Експо" надати докази, на підтвердження наявності права передання спірного майна в оренду, однак відповідачем за первісним позовом таких доказів надано не було.

Таким чином, Договір оренди укладено особою, яка не мала права розпоряджатися спірним майном, що суперечить ст.ст. 316, 317, 761 Цивільного кодексу України, а тому згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України такий договір підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Новопак" є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подачу первісного позову покладаються на ТОВ "Антор-Експо".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопак" задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №15/06-10, укладений 15.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новопак".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо" (03027, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Садова, 6; ідентифікаційний код 31425352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопак" (03115, м. Київ, вул. І.Крамського, 21-А; ідентифікаційний код 30722005) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 0 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –07.11.2011 р.