51/139-08
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" серпня 2008 р. Справа № 51/139-08
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Погребняка В.Я., суддів –Бухана А.І., Такмакова Ю.В.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача: Зіміна С.В. довіреність б/н від 01.03.08 р.,
відповідача: не з‘явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат", м. Вовчанськ (вх. № 1676Х/3-9 від 11.07.2008 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2008 року у справі № 51/139-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРРОР", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат", м. Вовчанськ
про стягнення 166713,43 грн.,
встановила:
06.05.2008 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 166713,43 грн. заборгованості (146517,47 грн. - основний борг, 1278,26 грн. - 3% річних, 10576,83 грн. - інфляційні та 8358,87 грн. - сума нарахованої пені), що виникла за договором купівлі-продажу № 100, укладеним між сторонами 12.10.2007 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10 червня 2008 року у справі №51/139-08 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Вовчанський м"ясокомбінат" на користь ТОВ "Міррор" 146517,47 грн. основного боргу, 8358,87 грн. пені, 1278,26 грн. трьох відсотків річних, 10576,83 грн. інфляційних, 1667,14 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов задоволено з тих підстав, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 166713,43 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, доданими до справи доказами, та не спростовані відповідачем.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2008 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги заявник скарги обґрунтовує тим, що мала місце позадоговірна поставка продукції і строки виконання зобов'язань по її оплаті визначені не були, до того ж, вимоги про виконання зобов'язань по оплаті поставленої позивачем продукції він не отримував. А отже, у відповідача за договором не виникало зобов'язань по оплаті отриманої продукції, порушення прав та законних інтересів позивача –ТОВ «Міррор» не мало місця.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, у наданому відзиві на апеляційну скаргу рішення господарського суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, оскільки його позовні вимоги підтверджені належними доказами, а твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справ. Одночасно позивач повідомив, що на час розгляду апеляційної скарги відповідачем повністю сплачено борг за оскаржуваним рішення господарського суду в межах строку, наданого для його добровільного виконання на підставі наказу господарського суду Харківської області від 24.06.2008 р. № 51/139-08.
В судове засідання 04.08.2008 р. відповідач свого представника не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4443695 від 18.06.2008 р.
Колегія суддів, вислухавши думку представника позивача, вважає за можливе розгляд справи здійснити у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами.
Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Бухан А.І., суддя Демченко В.О.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 12 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 100, відповідно до умов якого, продавець (позивач по справі) зобов'язувався постачати товар з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність покупця (відповідач по справі), а останній зобов'язувався прийняти товар та оплатити його у повному обсязі на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору позивач передає товар у кількості та ассортименті, передбачених у заявках відповідача.
Право власності на товар переходить з моменту підписання уповноваженними представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 1.3 договору).
Відповідно до п.2.1. договору найменування та кількість товару зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними № м-1024/003 від 24.10.2007 року; № м-1018/005 від 18.10.2007 року; №м-1115/013 від 15.11.2007 року; № м-1217/011 від 17.12.2007 року та довіреність серії НБЕ № 864796 від 17.10.2007 року та рахунками-фактурами №№ СФ-0000597, СФ-0000622, СФ-0000706, СФ-0000818 за період з 18.10.2007 року по 17.12.2007 року (а. с. а. с. 11-13, 29-32).
Відповідно до пункту 6.4 договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар у повному обсязі на протязі 40 (сорока) календарних днів з моменту переходу права власності на товар відповідно до пункту 1.3 договору.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, то внаслідок цього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.01.2008 року складала 146517,47 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами (а.с. 17).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Кодексу передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 зазначеної статті у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з пунктом 11.2 договору у разі несвоєчасної або неповної оплати відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевиіщувати розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Відповідно до зазначених норм законодавства та до положень п. 11.2. договору позивачем було також нараховано відповідачу до сплати: 1278,26 грн. - 3% річних, 10576,83 грн. - інфляційні та 8358,87 грн пені .
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п.1.3.договору саме з видатковими накладними № м-1024/003 від 24.10.2007 року; № м-1018/005 від 18.10.2007 року; №м-1115/013 від 15.11.2007 року; № м-1217/011 від 17.12.2007 року, а не з будь-якими іншими документами, до покупця перейшло право власності на переданий продавцем товар, оскільки ці накладні є невід'ємною частиною договору, тому висновок відповідача щодо того, що в накладних на отримання товару від позивача обов'язково повинні бути вказані реквізити договору купівлі-продажу №100 є виключно його тлумаченням змісту накладних, оскільки не підтверджуються як іншими матеріалами справи, так і судовою практикою. Так, Вищий господарський суд України в постанові від 21.11.2007 р. по справі № 7/41 зазначив, що «відсутність посилань на договір в рахунках-фактурах та видаткових накладних саме по собі не свідчить про те, що між сторонами відбувалися позадоговірні відносини, якщо при цьому встановлено, що сторони фактично виконували договір…, а інших договорів сторони не укладали».
Відповідач доказів того, що між сторонами було укладено інший договір, не надав. Не приймаються до уваги і твердження відповідача про те, що мала місце позадоговірна поставка, оскільки за вказаними вище видатковими накладними предмет поставки –«черева яловича, синюга яловича, круга яловичі, черева свиняча»- повністю співпадає з предметом договору №100 від 12.10.2007 р. – кишкова оболонка та інша тваринна сировина. Отже, з зазначеного випливає висновок про те, що фактично між сторонами відбувалась поставка вищевказаного товару за договором №100 від 12.10.2007 р.
Колегія суддів також наголошує, що відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Міррор»та ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» за 2007 р., який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін, відповідач не тільки визнав наявність боргу перед позивачем по даній справі в сумі 146517,47 грн., але і підтвердив, що ТОВ «Міррор» виступав у даних поставках як продавець товару.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач до суду апеляційної інстанції надав копію постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Харківської області №51/139-08 від 24.06.2008 р. про стягнення з ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» на користь ТОВ «Міррор»168516,57 грн., з якого вбачається, що на час розгляду апеляційної скарги відповідачем повністю сплачено борг за оскаржуваним рішення господарського суду в межах строку, наданого для його добровільного виконання на підставі наказу господарського суду Харківської області від 24.06.2008 р. № 51/139-08.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2008 р. прийняте згідно з матеріалами справи, фактичними обставинами та відповідно до чинного законодавства, а заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування зазначеного рішення по даній справі, через що апеляційна скарга залишається без задоволення.
За результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів вважає за необхідне направити на адресу відповідача окрему ухвалу в порядку ст. 90 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський м'ясокомбінат», м. Вовчанськ Харківської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2008 р. у справі №51/139-08 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2008 |
Оприлюднено | 11.09.2008 |
Номер документу | 1990900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Погребняк В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні