Постанова

від 27.08.2008 по справі 2/409-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/409-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2008 р.                                                           Справа № 2/409-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного  підприємства  "Брокерсько-страховий дім "Ріск", м.Херсон

до Генічеської районної  державної  адміністрації, м.Генічеськ  

про  зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:  

від позивача:  Долгополов О.В.., довіреність від 01.06.2008р.

                       Павліш П.В., довіреність від 01.06.2008р.

від відповідача:  Шторіна Н.Л., довіреність у справі

в с т а н о в и в:

Позивач - приватне підприємство "Брокерсько-страховий дім "Ріск" звернулось до господарського суду Херсонської області з адміністративним позовом, в якому просить  суд зобов'язати Генічеську районну державну адміністрацію Херсонської області  видати ПП "Брокерсько-страховий дім "Ріск" акт постійно діючої  комісії з питань   вибору  земельних  ділянок під розміщення баз відпочинку  для працівників підприємства у Генічеському районі Херсонської області в межах Стрілковської і Щасливцевської  селищних рад загальною площею 60 га.

Позовні вимоги обґрунтовуються  посиланням на ст.ст.123, 151 Земельного кодексу України, Постановою  Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 427.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги  за заявленим предметом спору підтримані  у повному обсязі, з посиланням на надані докази та матеріали справи.

Представник відповідача позовні вимоги ПП "Брокерсько-страховий дім "Ріск" не визнає виходячи з того, що в картотеці  реєстрації вхідної кореспонденції Генічеської райдержадміністрації   лист  Херсонської  обласної  державної адміністрації від 05.10.2004 року вих.№ 503-44/5060-39/404 не значиться і як наслідок  відповідна справа щодо заяви підприємства позивача відсутня.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши  сторони, суд прийшов до висновку про те, що адміністративний  позов ПП "Брокерсько-страховий дім "Ріск" підлягає  задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями ст.3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, даний спір має публічно-правовий характер і на нього поширюється дія КАС України. Враховуючи суб'єктний склад оспорюваних правовідносин та положення п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, відповідно до якого, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.

Позивач - приватне підприємство "Брокерсько-страховий дім "Ріск" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою та зареєстровано  виконавчим  комітетом  Херсонської міської ради 04.09.2003 року.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, відповідно до положень якої надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів   місцевого   самоврядування   за   проектами      відведення   цих   ділянок.

У відповідності зі ст.151 Земельного кодексу (ЗК) України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. Згідно з ч.2 ст.151 ЗК України порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова КМ України від 31.03.2004 року № 427).

Враховуючи вищенаведене, 28.04.2004 року (вих.№ 367) Підприємство "Брокерсько-страховий дім "Ріск" звернулось  до Херсонської  обласної  державної адміністрації  з заявою щодо падання йому дозволу на збір матеріалів погодження розміщення баз відпочинку для працівників підприємства у Генічеському районі Херсонської області в межах Стрілковської і Щасливцевської селищних рад загальною площею 60 га.

Згідно з п. 9 ст. 151 ЗК України якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає  матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Окрім того, при наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим (п.7 ст.123 ЗК України). Сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), створеній відповідною радою або держадміністрацією (ч.1 п.4 Постанови КМ України від 31.03.2004 року № 427).

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.7 ст.123 ЗК України, п.9 ст.151 ЗК України, ч.1 п.4 Постанови КМ України від 31.03.2004 року № 427, 05.10.2004 року вих.№ 503-44/5060-39/404 Херсонська обласна державна адміністрація надіслала до Генічеської районної державної адміністрації лист, яким просила постійно діючу робочу комісію з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, у порядку ст. 151 ЗК України, погодити місце розташування об'єктів на зазначених земельних ділянках.

У відповідності з ч. 10 ст. 151 ЗК України районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали погодження місця розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації. При цьому, погодження місця розташування об'єкта повинно бути оформлено відповідним актом постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок у порядку і терміни, передбачені Постановою КМ України від 31.03.2004 року № 427  Механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлено Порядком (далі Порядок) вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №427.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки.

Пунктом 4 Порядку закріплено, що сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

До складу комісії включаються заступник голови сільської селищної, міської ради або заступник голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представники районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного      органу,      санітарно-епідеміологічної     служби,      органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

До роботи в комісії також залучаються власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника.

У відповідності до пункту 5 Порядку  комісія  протягом двох тижнів після отримання матеріалів 1) обстежує   бажане місце  розташування  об'єктів, погоджує  орієнтовний  розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни  цільового призначення з урахуванням містобудівної  документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території; 2) вивчає  питання щодо запобігання негативного  впливу  на навколишнє  природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь шляхом  нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо; 3) пропонує  інші земельні ділянки  для можливого розміщення  об'єктів  насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення.

Результати роботи комісії оформляються актом, який підписується  головою і членами комісії скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

У разі неможливості  вибору земельної ділянки в акті зазначається  мотивоване обґрунтування  відмови.

Але відповідачем  повністю  проігноровано вимоги даного нормативного акту, в зв'язку  з чим спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, п.3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Згідно змісту ст.2 цього Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Пунктом 8 частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве  самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року до відання виконавчих  органів  сільських, селищних, міських рад належать повноваження у сфері  регулювання земельних  відносин, які стосуються підготовки висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку  земельних  ділянок, що проводиться органами виконавчої влади  та органами місцевого самоврядування, а також  організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою. (п.9)

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.          

Згідно положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" закріплено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Не зважаючи  на вищевикладене, в порушення вимог ч.7 ст.123, ч.9 ст.151 Земельного кодексу України, п.п.4-7 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 427 про Порядок  вибору  земельних ділянок для розміщення  об'єктів, відповідач акту щодо  вибору місцерозташування об'єкту не надав, що в свою чергу стало підставою для порушення Херсонською обласною державною адміністрацією строків на погодження позивачу місцерозташування баз відпочинку для працівників підприємства у Генічеському районі Херсонської області в межах Стрілковської і Щасливцевської селищних рад загальною площею 60 га.

В той же час, у відповідності до положень частини 16 статті 151 ЗК України, у  разі  відмови   власника землі землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки (ч.17 ст.151 ЗК України).

Відповідач, як встановлено судом, є суб'єктом владних повноважень, який заперечує  проти позову з підстав, вказаних вище.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається На відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до імперативних вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями земельного законодавства, суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість, підтвердженість належними доказами, законність, а тому суд не знаходить правових підстав для відмови  у їх задоволенні. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Пропущений позивачем  процесуальний строк звернення з адміністративним позовом, встановлений законом, суд поновляє, вважаючи  поважність причин його пропуску, залишення без розгляду спірного питання відповідачем тривалий час.

Понесені позивачем  судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. зі сплати судового збору  підлягають відшкодуванню йому з державного бюджет.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.71, 94, 98, 102, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, п.6 прикінцевих та перехідних положень від 06.07.2005 року, суд -  

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобов'язати  Генічеську районну державну адміністрацію Херсонської обласні (75500 Херсонська область м.Генічеськ, вул.Леніна, 5) видати приватному підприємству "Брокерсько-страховий дім "Ріск"  (73000 м.Херсон, вул.Суворова, 22, к.24, код ЄДРПОУ 32618114) акт постійно діючої комісії  з питань вибору  земельних ділянок  щодо розміщення баз відпочинку для працівників підприємства загальною площею 60 га в межах Стрілковської і Щасливцевської селищних рад у Генічеському районі Херсонської області.

3. Повернути приватному підприємству "Брокерсько-страховий дім "Ріск"  (73000 м.Херсон, вул.Суворова, 22, к.24, код ЄДРПОУ 32618114) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  С.В.Скобєлкін