Рішення

від 02.12.2011 по справі 11/301-41/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/301-41/50

02.12.11

За позовом

Міністерства інфраструктури України

до  

Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1) Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

2) Фонд державного майна України

3) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві,

4) Київська міська рада

про

визнання права власності держави на майновий комплекс по вул. Святошинській,15

                                                                                       Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1. –дов. № 042/1/07-10648 від 28.09.2011 року;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився;

від третьої особи 4: ОСОБА_2. –дов. № 225-КР-1277 від 07.09.2011 року;

                                                ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та Київська міська рада про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майновий комплекс по вул. Святошинській, 15 в м. Києві, а саме: будівля пасажирська, сарай багажний, сарай побутовий, сарай, пост ЕЦ, блок-пост транзитний, блок пост ДСП № 1, павільйон для залізничних кас, вбиральня, касовий павільйон, релейна будка, пасажирський павільйон № 1, № 2, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 року на підставі п. 1-1, ч. 1, ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі № 11/301.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Міністерство транспорту та зв’язку України звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 року апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв’язку України  - задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.11.2010 року по справі № 11/301 –скасовано, матеріали справи № 11/301 передано на розгляд по суті до Господарського суду м. Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 23.02.2011 року, справу № 11/301 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 25.02.2011 року справу № 11/301 прийнято до провадження суддею Спичак О.М., розгляд справи призначено на 28.03.2011 року.

В судовому засіданні 28.03.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з реорганізацією позивача, яка на даний час не закінчена.

Представники учасників судового процесу проти заявленого клопотання не заперечували.

Представник третьої особи –3 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України  № 1085/2010  від 10.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»утворюється Міністерство інфраструктури України шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв’язку України.

Згідно із зазначеним Указом міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Ухвалою суду від 28.03.2011 року на підставі п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України  зупинено провадження у справі № 11/301-41/50 до завершення процесу реорганізації Міністерства транспорту та зв’язку України.

Міністерство інфраструктури України звернулось до господарського суду м. Києва з клопотанням про поновлення  провадження по справі № 11/301-41/50, у зв’язку з усуненням обставин, що були підставою для зупинення провадження по даній справі, а саме, у відповідності до Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»та Указу Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 року «Про Положення про Міністерство інфраструктури України», Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв’язку України.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв’язку з вищезазначеним ухвалою від 15.11.2011 року було поновлено провадження по даній справі та призначено її розгляд на 02.12.2011 року.

Представники позивача та третіх осіб 1, 2 та 3 в судове засідання 02.12.2011 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2011 року надав усні пояснення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, указом Президента України  від 09.12.2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», було створено Міністерство інфраструктури України, реорганізувавши Міністерство транспорту та зв’язку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Крім того, відповідно до указу Президента України від 12.05.2011 року № 581/2011 «Про Положення про Міністерство інфраструктури України», установлено, що  Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв’язку України (крім прав та обов’язків, пов’язаних з реалізацією функцій у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв’язку), а також Міністерства культури і туризму України в частині функцій з реалізації державної політики в частині туризму.

Таким чином, господарський суд вважає за доцільне з власної ініціативи замінити позивача –Міністерство транспорту та зв'язку  України його правонаступником –Міністерством інфраструктури України.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу,  господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв‘язку України, відповідно до якого Міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).

Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України встановлено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Статутом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця» (далі –залізниця, третя особа-1), визначено, що залізниця - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. До складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи.

Майно залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту (п. 4.2 статуту).

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»Київське будівельно –монтажне експлуатаційне управління № 1, затвердженого наказом № 312-Н від 29.07.2009 начальника Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця», Київське будівельно –монтажне експлуатаційне управління № 1 (далі –підрозділ) є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»не є юридичною особою. Майно підрозділу складають основні фонди, оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається  в його балансі. Майно підрозділу є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно з п. 4.1 Статуту Залізниці майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.

Згідно технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та довідки про балансову належність від 15.03.2010 №БМЕУ-1-659 будівля пасажирська, сарай багажний, сарай побутовий, сарай, пост ЕЦ, блок –пост транзитний, блок пост ДСП № 1 будівля каси, вбиральня, касовий павільйон, релейна будка, пасажирський павільйон №1, № 2, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 15, обліковуються на балансі Київського будівельно –монтажного експлуатаційного управління № 1 та перебувають в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Як вбачається з матеріалів справи, Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-західна залізниця»зверталось до Головного управління комунальної власності м. Києва (відповідач) для оформлення права державної власності на об‘єкт нерухомого майна, розташований за адресою:  м. Київ, вул. Святошинська, 15.

Судом встановлено, що Головне управління комунальної власності м. Києва листом № 042/13/1-6665 від 06.08.2009 року повідомило Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-західна залізниця», що оформлення права власності на об‘єкт  нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється Головним управлінням відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об‘єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 року на підставі визначеного пакету документів. Наданий позивачем пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів та не оформлений відповідно до вимог Положення. Тому, для оформлення права державної власності на об‘єкт, крім наданих документів необхідно надати:

- документи щодо відведення земельної ділянки під будівництво об‘єктів та дозвіл на будівництво;

- акти приймання об‘єктів в експлуатацію;

- розпорядження районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси;

- матеріали поточної технічної інвентаризації, виготовлені БТІ після введення об’єктів в експлуатацію;

- документи щодо закріплення об‘єктів на праві господарського відання або інші документи, що підтверджують належність Південно-Західній залізниці вказаних об‘єктів;

- документи, що підтверджують фінансування будівництва (платіжні доручення або інші документи);

- дозвіл органу, уповноваженого управляти майном, на оформлення права власності на об'єкт, який перебуває на балансі відокремленого підрозділу Київської дистанції електропостачання, із зазначенням назви кожного об'єкту, адреси та площі;

- довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкти нерухомого майна (із зазначенням назв, площ, інвентарних літер та адреси вказаних об'єктів), на які оформляється право власності, перебувають на балансі Південно-Західної залізниці, не продані, не подаровані, не передані, не обтяжені.

У зв‘язку з викладеним, відповідач зазначив, що у Головного управління комунальної власності немає підстав для оформлення права власності.

З позовної заяви вбачається, що Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до суду із позовом про визнання права державної власності на нерухоме майно, так як відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності) на спірне майно, що, на думку позивача, свідчить про невизнання прав держави на спірний об'єкт та порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України.

Оцінюючи подані учасниками процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Відповідач у даній справі - Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744.

Згідно підпункту 28 п. 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне Управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Вказаним Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачається необхідність подання заявником повного пакету документів, на підставі яких оформлюється свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в передбачених Положенням випадках.

Так, згідно з пп. 11.1 п. 11 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин) додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються: на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частини цих будинків, в тому числі на об'єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції в яких змінились належні власникам частки:

- правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна на момент початку перебудови, реконструкції, зареєстрований в БТІ (відносно перебудованих та реконструйованих об'єктів);

- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення);

- дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації;

- акт приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому порядку (у відповідних випадках затверджений місцевим органом виконавчої влади та зареєстрований в управлінні держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації);

- перелік інвесторів, які приймали участь в будівництві, перебудові чи реконструкції (за наявності сторонніх інвесторів);

- документи про передачу функцій замовника (якщо таке мало місце);

- довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- довідка Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про розрахунок по передачі житла (у відповідних випадках);

- документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об'єкта (платіжні доручення або інші документи);

Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані ...або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідності до Положення, на Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості виключно при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів.

Але як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було оформлено заявнику право власності на спірне майно, в зв’язку з ненаданням належно оформленого пакету документів, що передбачені Положенням.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення даного позову, так як позивачем не доведено належними засобами доказування порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Дана правова позиція підтверджується постановами Верховного Суду України по справах № 30/119 від 10 жовтня 2011 року, № 16/257 від 20 червня 2011 року, № 16/252 від 20 червня 2011 року, № 16/255 від 20 червня 2011 року, № 11/191 від 10 жовтня 2011 року, № 36/237 від 20 червня 2011 року, № 40/427 від 20 червня 2011 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                                                    Спичак О.М.

Дата підписання рішення  

      12.12.2011 року