Рішення

від 01.12.2011 по справі 38/483

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/483

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/483

01.12.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  «АВАНТА ПЛЮС»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «ВААП»

Простягнення 26797,71 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивачаДитинчук В.М.

Від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 26797,71 грн., з яких 19354,26 грн. основного боргу, 4371,89 грн. пені, 2225,38 грн. інфляційних втрат, 846,18 грн. відсотків річних.

Ухвалою від 01.12.11р. провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 4354,22 грн. припинено за відсутністю предмету спору.          

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки від 22.06.10р. №220610, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, тому Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу, нараховані пеню, інфляційні втрати та відсотки річні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 01.12.11р.

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача -

ВСТАНОВИВ:

22.06.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №220610, відповідно до якого Позивач зобов'язався виготовити та поставити у власність Відповідача замовлений бетон та будівельні розчини (далі –товар), а Відповідач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно п.2.4. укладеного договору форма оплати –100% попередня оплата «банківським переказом»в гривнях.

Відповідно до п. 2.6. договору Позивач має право, на власний розсуд, виконувати поставку товару в тому випадку, якщо Відповідач не здійснив передбачену даним договором попередню оплату. В цьому випадку Відповідач зобов'язаний здійснити оплату в продовж 3 банківських днів з моменту отримання товару або виставленого Позивачем рахунку.

Відповідно до п.7.2. даного договору за прострочення платежу Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення з дня поставки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період.

На виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався, в порушення п.2.4, 2.6 договору, що підтверджується матеріалами справи.

Так, на день звернення Позивача до суду з позовом у Відповідача існувала заборгованість за поставлений товар в сумі 19354,26 грн. 15.11.11р. Відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 4354,22 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.11.11р.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 15000,04 грн., що підтверджується матеріалами справи

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 22.06.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №220610, відповідно до якого Позивач зобов'язався виготовити та поставити у власність Відповідача замовлений бетон та будівельні розчини (далі –товар), а Відповідач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Згідно п.2.4. укладеного договору форма оплати –100% попередня оплата «банківським переказом»в гривнях. Відповідно до п. 2.6. договору Позивач має право, на власний розсуд, виконувати поставку товару в тому випадку, якщо Відповідач не здійснив передбачену даним договором попередню оплату. В цьому випадку Відповідач зобов'язаний здійснити оплату в продовж 3 банківських днів з моменту отримання товару або виставленого Позивачем рахунку.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався, у зв'язку з чим у нього на час вирішення спору виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 15000,04 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 15000,04 грн., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 17225,42 грн. та частково 3% річних в сумі 836,88 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом відповідно до п.7.2. вказаного договору даного договору за прострочення платежу Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення з дня поставки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені за 182 дні прострочення виконання зобов'язання в сумі 3267,97 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-Будівельна компанія «ВААП»(04212, м. Київ, вул. Малиновського, 15/3, кв. 85; код 32980078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Аванта Плюс» (04073, м. Київ, просп. Московський, 20, оф.3; 34293285) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 17225 (сімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 42 коп., пеню в сумі 3267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 97 коп., 3% річних в сумі 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 88 коп., державне мито в сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 30 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 85 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 14.12.2011 р.