Рішення

від 08.12.2011 по справі 10/463

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

10/463

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/463

08.12.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтава»

про стягнення коштів

                                                                                                         Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Фірма «Полтавпиво»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтава»(відповідач) заборгованості в сумі –89 329,76 грн. з них основного боргу –80 929,76 грн. та вартість тари з урахуванням ПДВ –8 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 138 від 23 грудня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.  

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 8.12.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень               ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2010 року між Закритим акціонерним товариством «Фірма «Полтавпиво», правонаступником якого є позивач, що підтверджується Статутом (надалі –Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту –Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 138 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ - пляшках (по тексту –продукція/товар), на умовах, передбачених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар та тару, при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму –107 339,29 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором по видатковим накладним: № 00000094 від 27.01.11р. на суму 32 545,80 грн. - оплата до 17.02.2011 р. (зимовий сезон), (оплачено - 9 507,11 грн., залишок - 23 038, 69 грн.), № 00000101 від 27.01.11р. на суму 3 605, 16 грн. - оплата до 17.02.2011р. (зимовий сезон), № 00000103 від 27.01.11р. на суму 1 628, 61 грн. - оплата до 17.02.2011 р. (зимовий сезон), № 00000104 від 27.01.11р. на суму 39 387,60 грн. - оплата до 17.02.2011р. (зимовий сезон), № 00000143 від 01.02.11р. на суму 2 794, 18 грн. - оплата до 22.02.2011р. (зимовий сезон), № 00000170 від 08.02.11р. на суму 10 475, 52 грн. - оплата до 01.03.2011р., що в загальному розмірі становить 80 929,76 грн. та не повернув товару, вартість якої з урахуванням ПДВ –8 400,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  оплатити   товар  за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу, а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вже було встановлено судом, 23 грудня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 138 згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ - пляшках, на умовах, передбачених Договором.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній в повному обсязі за товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість за Договором по накладним: № 00000094 від 27.01.11р., № 00000101 від 27.01.11р., № 00000103 від 27.01.11р., № 00000104 від 27.01.11р., № 00000143 від 01.02.11р. та № 00000170 від 08.02.11р., що в загальному розмірі становить 80 929,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 3.3. Договору Покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або оплачує готівкою в касу останнього до 14:00 годин.

Продукція підлягає оплаті такі строки: в період з 01 квітня по 30 вересня (літній сезон) на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів від дати поставки та в період з 01 жовтня по 30 березня (зимовий сезон) на протязі 20 (двадцяти) календарних з дати поставки продукції.

З матеріалів справи вбачається, що Покупець частково розрахувався з Продавцем за товар на загальну суму – 107 339,29 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 14.01.2011р. по 15.03.2011р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що тара підлягає обов'язковому поверненню Постачальнику.

Згідно п. 6.6. Договору поставки у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному об'ємі у встановлені в Договорі терміни Постачальник має право відмовитися від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахуванням ПДВ) за ціною закупки з урахуванням ПДВ (при неповерненні скляних пляшок), по залоговим цінам (при неповерненні КЕГ-тари, ящиків, піддонів) з урахуванням ПДВ.

Як слідує з матеріалів, в порядку досудового врегулювання спору позивач 8.07.2011р. направив відповідачу претензію про сплату боргу за Договором та про відшкодуванню коштів вартості тари (копія претензії міститься в матеріалах справи). Факт надсилання вимоги позивачем на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком про оплату відправки поштової кореспонденції № 7364 (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що на час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.10.2011р. та 10.11.2011р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч виконання вимог ухвал від 20.10.2011р. та 10.11.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на грудень 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в сумі –89 329,76 грн. з розрахунку: 80 929,76 грн. (борг по неоплаченому товару) + 8 400,00 грн. (вартість тари з урахуванням ПДВ).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 1 129,30 грн. (893,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –  

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтава»(ідентифікаційний код: 37377996, адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 2/32, корп. 7, кв. 32, р/р 26005801345381 у АТ «ОТП Банк», МФО 300528), або з  будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво»(ідентифікаційний код: 05518768, адреса: 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 160, р\р 26008100115101 в філії ПРУ ПАТ «КБ «Експобанк», МФО 331928), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу –89 329,76 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 76 копійок) та судові витрати в сумі –1 129,30 грн. (одна тисяча сто двадцять дев'ять гривень 30 копійок). Видати наказ.    

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                    О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення  13.12.2011р.