Рішення

від 21.08.2008 по справі 55/193-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/193-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2008 р.                                                            Справа № 55/193-08

вх. № 5417/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Кузнецова Д.Ю. за довіреністю від 01.08.2008р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповдальністю "Арма Факторинг", м. Київ  

до  Приватного підприємства "Європейські заморожені продукти", м. Харків  

про стягнення 45686,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Європейські заморожені продукти" 41254,81 грн. основного боргу, 3839,62 грн. пені, 538, 05 грн. 3 % річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного між ПП "Компанія Ладья" та відповідачем по договору поставки від 01.01.2006р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати  товару. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 456,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача у розмірі позовних вимог.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 18.08.2008р. справу №55/193-08 було передано судді Светлічному Ю.В. у зв"язку з щорічною відпусткою судді Гребенюк. Н.В.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між ПП "Компанія Ладья" та відповідачем було укладено договір поставки від 01.01.2006р. строком дії до 31.12.2006р. Відповідно до умов даного договору ПП "Компанія Ладья" була здійснена поставка за накладною №Л-00003558 від 12.12.2007р. на суму 47674,81грн.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП "Компания Ладья" та ТОВ "Арма -Факторинг" було укладено Генеральний договір факторингу № 51-07 Ф від 26.11.2007р. та Додаткові угоди до нього, відповідно до яких Клієнт відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за договором поставки від 01.01.2006р.

Відповідно до п.3.8. генерального договору факторингу № 51-07 Ф від 26.11.2007р. ПП "Компания Ладья" було зобов'язане повідомити ПП "Європейські заморожені продукти" про відступлення свого права грошової вимоги позивачеві, а відповідач, згідно з повідомленням про відступлення права вимоги та ч.1 ст. 1082 ЦК України зобов'язаний був виконати зазначену у повідомленні вимогу на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1080 Цивільного кодексу України "Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження".

Позивач надіслав повідомлення про відступлення права вимоги по додатковій угоді № 06 від 12.12.2007р. до Генерального договору факторингу №51-07Ф від 26.11.2007р. - вих. №377 від 17.12.2007р.

Крім того позивачем було отримано листа від ПП "Європейські заморожені продукти" за вих. № 29 від 29.11.2007р. про згоду на відступлення ПП Компания Ладья" на підставі Генерального договору факторингу № 51-08 Ф від 26.11.2007р. та додаткових угод до нього ТОВ "Арма Факторинг" права грошової вимоги до ПП "Європейські заморожені продукти".

Згідно з умовами договору поставки від 01.01.2006р., укладеного між ПП "Компания   Ладья"   та   ПП  "Європейські   заморожені   продукти".  Відповідач згідно вищезазначеної накладної був зобов'язаний сплатити суму боргу до 10.02.2008р.

Даний платіж у зазначений строк не надійшов на жоден із поточних рахунків позивача.

Згідно повідомленням про відступлення права грошової вимоги до додаткової угоди № 06 від 12.12.2007р. до Генерального договору факторингу № 51-07 Ф від 26.11.2007р. відповідач повинен був сплатити суму боргу у розмірі - 47 674,81грн. до 10.02.2008р. за накладною.

Як свідчать матеріалали справи, відповідачем 15.04.2008р. була здійснена часткова оплата у розмірі - 6 420,00грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача 02 липня 2008р. претензію про невиконання зобов'язання відповідно до Договору поставки від 01.01.2006р. ПП "Європейські заморожені продукти".

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 41254,81грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 538,05грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору поставки від 01.01.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3893,62 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 456,86 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Європейські заморожені продукти" (61038, м. Харків, вул. Івана Камишева б. 6, кім.106, р/р 26006805662380 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків.ю МФО 351016, ЄДРПОУ 33477334) на користь Товариства з обмеженою "Арма Факторинг" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, р/р 26508003252501 у ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300131, ЄДРПОУ 3248273) основної заборгованості у розмірі 41254,81грн., пені у розмірі 3893,62грн., 3% річних у розмірі 538,05грн., держмита у розмірі 456,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 22.08.2008р.

Суддя