Постанова

від 13.08.2008 по справі 10/406/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/406/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.08.08                                                                                               Справа №10/406/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Яценко О.М.

при секретарі: Пересаді О.В.,

за участю представників:

позивача: Здоронок С.С.  – довіреність б/н від 12.08.2008 року;

відповідача: Єсипенко Т.В. – довіреність б/н від 05.08.2008 року;

третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 27.06.2008 р. у справі № 10/406/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське», смт. Якимівка Запорізької області

до відповідача: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Якимівське бюро технічної інвентаризації», смт. Якимівка Запорізької області

про визнання права власності на нерухоме майно

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно, а саме 6 садових будиночків та 1 дерев'яний, інв. №№ 3,5,7,9,11,25,32, які знаходяться на базі відпочинку «Южанка», розташованій на косі Федотовій, 192 в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.06.2008 року у справі                                    № 10/406/08 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено. Визнано право власності на 6 садових будиночків та 1 дерев'яний: інв. № 3 – будиночок для відпочинку А-1,  загальною площею 23,1 кв.м.; інв. № 5 -  будиночок для відпочинку А1-1, загальною площею 23,1 кв.м.; інв. № 7 -  будиночок для відпочинку   Б-1,   загальною площею 24,1 кв.м.; інв. № 9 -  будиночок для відпочинку  В-1,  загальною площею 24,1 кв.м.; інв. № 11 - будиночок для відпочинку   В1-1,  загальною площею 24,1 кв.м.; інв. № 25 -  будиночок для відпочинку   Г-1,  загальною площею 24,4 кв.м.; інв. № 32 -  будиночок для відпочинку   Д-1, загальною площею 24,4 кв.м., які розташовані в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, Коса Федотова, 192 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївське» ( з урахуванням ухвали від 04.07.2008 року).

Рішення суду мотивовано тим, що з наданих суду документів вбачається, що позивач уклав в письмовій формі договір купівлі-продажу майна, серед якого є нерухоме майно, а саме 7 будівель – 6 садових будиночків та 1 дерев'яний, інв. №№ 3,5,7,9,11,25,32, які розташовані в смт. Кирилівка Якимівського району, Коса Федотова, 192  - база відпочинку «Южанка». Договір виконаний обома сторонами повністю – майно передане за актом, з продавцями здійснений розрахунок. Сторони не мають претензій одна до одної. На підставі ст. 334 Цивільного кодексу України, суд визнав за позивачем право власності на спірне майно.

           Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не погодилася із рішенням господарського суду першої інстанції по цій справі та звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.06.2008 року по справі                    № 10/406/08 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає оскаржуване рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми ст.ст. 215, 216, 220, 657 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вказаних статей, договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріально або не визнаний у суді дійсним не породжує жодних юридичних наслідків щодо виникнення права власності і взагалі не може розглядатися як підстава для визнання права власності. Вказує на те, що судом неправильно застосовані норми ст.ст. 334, 392 Цивільного кодексу України, оскільки на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське» не є ні власником вказаного майна, ні набувачем його по договору купівлі-продажу. На думку заявника, господарським судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 77 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого, відповідач був позбавлений можливості ознайомитись з позовною заявою та документами до неї, приймати участь у судовому засіданні та надати свої заперечення та пояснення, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення по справі. Вважає, що висновки, суду щодо того, що позивач уклав у письмовій формі договір купівлі-продажу майна, серед якого є нерухоме майно, а саме: 7 будівель – 6 садових будиночків та 1 дерев'яний інв. №№ 3, 5, 7, 9, 11, 25, 32, які розташовані в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, коса Федотова, 192 – база відпочинку «Южанка» є безпідставними і такими, що не відповідають дійсності, оскільки ґрунтуються лише на інформації, викладеній у позовній заяві і нічим не підтверджені. Вказує, що суд першої інстанції порушивши норми процесуального права, а саме ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 77 Господарського процесуального кодексу України, прийняв рішення яким фактично встановив права і обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі – ПП Іванової Л.В.  

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 року у справі  № 10/406/08 апеляційний розгляд справи призначено на 13.08.2008 року.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1514 від 13.08.2008 року справу № 10/406/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське» у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити без змін оскаржуване судове рішення, а апеляційну скаргу – без задоволення. Вказує на те, що відповідач не звернув уваги на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу будиночків 24.02.2007 року вони не були зареєстровані Комунальним підприємством «Якимівське бюро технічної інвентаризації» як нерухоме майно, тому вони були предметом іншого договору купівлі-продажу, укладеному між тими ж сторонами ще 03.04.2003 року.  Посилається на те, що на будиночки бази відпочинку були інші претенденти, які довели справу до судового розгляду в суді загальної юрисдикції, тому позивач вимушений був винести це питання на рішення зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП «Південний» та після цього ( у 2007 році) укласти договір їх купівлі-продажу, серед іншого майна, що купувалось в той час; і тільки після укладення останнього договору купівлі-продажу і звернення до БТІ було встановлено, що будиночки є нерухомістю, оскільки пов'язані із землею; на нерухоме майно був виданий технічний паспорт, але без зазначення реєстрації прав власності. Вказує, що на час подання заяви про визнання права власності розрахунки з співвласниками майна колишнього КСП «Південний» за набуте за договором майно, в тому числі бази відпочинку «Южанка», проведені в сумі 200400грн. (з яких 6300грн. за будиночки на базі), і ніяких претензій з їх боку не надходило. Вважає, що доводи позивача про порушення процесуального законодавства нічим не підтверджені, як і не підтверджено порушення прав та інтересів відповідача. Посилається на те, що залучення до участі у справі третьої особи є безпідставним, оскільки відповідачем не доведено право власності ПП Іванової Л.В. на нерухоме майно. Вважає, що саме з вини Кирилівської селищної ради  виник судовий спір про право власності, а в подальшому і спір про земельну ділянку та права на користування нею.

Представник  відповідача в судовому засіданні 13.08.2008 року підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Листом № 506 від 11.08.2006 року, Комунальне підприємство «Якимівське бюро технічної інвентаризації», у зв'язку з відсутністю компетентного представника, просив апеляційний господарський суд розглянути справу без участі уповноваженого представника, справу розглянути на розсуд суду.

Колегією суддів клопотання третьої особи було задоволено.

          За заявою присутніх представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

          По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

          24.02.2007 року між співвласниками майна, що належить на праві спільної часткової власності (продавцем), в собі голови Комітету (уповноваженого) Савінова Володимира Олександровича, який діє на підставі договору про спільне володіння, користування, розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 15.09.2002 року і Товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївське» (покупцем), в особі Бухтія Олександра Архиповича, який діє на підставі протоколу від 14.08.2000 року, укладено договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності.

          Згідно розділу першому договору, продавець надає покупцю майно, переляк якого надається у додатку 1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити його вартість. Розмір частки кожного із співвласників у спільному майні, що є предметом цього договору, визначається у вартісному виразі і у відсотках (список громадян з зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні визначений у додатку до договору від 15.09.2002 року). Право власності на майно переходить після підписання акта приймання-передачі майна. Покупець зобов'язується сплатити вартість майна грошима рівними частками до 30.09.2008 року. Вартість майна  визначається за згодою сторін і на момент укладення договору складає 310142грн.

          Згідно акту приймання-передачі майна, який є додатком 2 до договору, продавець передав, а покупець прийняв будинки бази відпочинку «Южанка» у кількості 7 штук, інв. №№ 3,5,7,9,11,25,32, вартістю 6300грн.00коп.

          В додатку до договору купівлі-продажу від 24.02.2007 року вказано, що предметом договору є майно бази відпочинку «Южанка». Оскільки КСП «Південне» належала база з такою назвою в смт. Кирилівка, Коса Федотова, то саме її майно і було виділене на паї колишнім членам цього КСП.

          Спецрадгосп «Південний» було реорганізовано в КСП «Південний», а потім - у виробничий кооператив «Південний». Виробничий кооператив є правонаступником КСП «Південний».

          В процесі паювання колективних сільськогосподарських підприємств майно розподілялось серед його колишніх членів, які отримували майнові сертифікати, які підтверджували право на володіння майном колишнього КСП в сумарному виразі. Потім колишні члени КСП об'єднувались в спілки співвласників майна, яким за рішенням загальних зборів колишніх членів КСП вже було виділене конкретне майно в спільну власність. 28 листопада 2001 року збори співвласників (протокол № 3) виділили у спільне володіння спілки, де головою був обраний Савінов В.О. (378 чоловік членів спілки), майно на суму 3420288грн., в тому числі майно, яке знаходиться на базі відпочинку «Южанка» за адресою: смт. Кирилівка, Федотова Коса на суму 15504,24грн. Серед  вказаного майна було 8 садових будинків вартістю 5931,18грн. та один дерев'яний - вартістю 738,00грн.          Визнання права власності на нерухоме майно, а саме 6 садових будиночків та 1 дерев'яний, інв. №№ 3,5,7,9,11,25,32 які знаходяться на базі відпочинку «Южанка», розташованій на косі Федотовій, 192 в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області було предметом судового позову у цій справі.

          Колегія суддів, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, в силу наступного:   

          Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Відповідно до ст. 334 цього ж кодексу, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,  якщо інше не встановлено  договором  або законом. Право власності на майно за  договором, який підлягає нотаріальному посвідченню,  виникає у набувача  з  моменту  такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про  відчуження  майна підлягає  державній реєстрації,  право  власності  у  набувача виникає з моменту такої реєстрації.

          Статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Згідно ст. 220 Цивільного кодексу України, у  разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

          Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин  це правочин, недійсність якого встановлена законом. У цьому  разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

          Статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

          Враховуючи вищевикладене, договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 24.02.2007 року, укладений між позивачем (покупцем) та співвласниками майна, що належить на праві спільної часткової власності (продавцем), в собі голови Комітету (уповноваженого) Савінова Володимира Олександровича, який діє на підставі договору про спільне володіння, користування, розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 15.09.2002 року, є нікчемним і не створює жодних юридичних наслідків щодо виникнення права власності на нерухоме майно.

          Отже, даний договір не може бути підставою для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

          Таким чином, господарським судом першої інстанції порушені норми ст.ст. 215, 216, 220, 657 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вказаних статей, договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріально або не визнаний у суді дійсним не породжує жодних юридичних наслідків щодо виникнення права власності і взагалі не може розглядатися як підстава для визнання права власності.

          Посилання позивача на договір купівлі-продажу від 03.04.2003 року колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вимоги позивача були заявлені на підставі договору від 24.02.2007 року.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача та визнання за ним права власності на спірне майно.

          Доводи позивача та висновки суду спростовуються вищевикладеним та наступними обставинами.

          Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України,  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами та  іншими  учасниками судового процесу. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не   можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Позивачем не доведено належними доказами, що в даному випадку відповідачем порушуються  його права та законні інтереси.

           Як свідчать матеріали справи, спірні будиночки (садові дерев»яні на бетонному фундаменті у кількості 7 (семи) штук за інвентарними номерами 3,5,7,9,11,25,32, розташовані в смт.Кирилівка  Якимівського району Запорізької області, Коса Федотова,192, база відпочинку «Южанка») були предметом  також  договору купівлі-продажу від 03 квітня 2003 року, укладеного між  співвласниками майна, що належить їм на праві спільної власності, в особі  Голови Комітету  (уповноваженого) Савінова В.О., який діяв на підставі Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходилося  у спільній частковій власності, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївське» с.Андріївка, Якимівського району Запорізької області, в особі Бухтія О.А., який діяв на підставі протоколу від 14 серпня 2000р. Зазначений договір є правовстановлюючим документом на спірні об»єкти. У разі відмови позивачу в державній реєстрації права  власності на спірне майно на підставі цього договору, останній не позбавлений права вирішити  спір в  судовому порядку.

             Доводи заявника апеляційної скарги щодо порушень господарським судом  ст.ст. 24, 27 та 77 Господарського  процесуального кодексу України, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не доведено, що порушення господарським судом першої інстанції саме цих норм процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у зв'язку з чим, рішення господарського суду першої інстанції у цій справі слід скасувати та прийняти нове рішення, яким  відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга   відповідача підлягає задоволенню.

          Судові витрати за позовом (85грн. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та 42грн.50коп. державного мита за апеляційною скаргою відносяться на позивача.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99, 101, п.2  ст. 103, п. 3  та п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105  Господарського процесуального кодексу  України,  апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області задовольнити.

        Рішення господарського суду Запорізької області від 27.06.2008 р. у справі № 10/406/08

скасувати та прийняти нове рішення.

       У задоволенні позовних вимог відмовити.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське», смт. Якимівка Запорізької області на користь Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області  42грн.50коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

          Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

          Постанову оформлено у повному обсязі та підписано 18.08.2008 року.

 Яценко О.М.