Постанова

від 22.08.2008 по справі 6/242/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/242/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.08.08                                                                                       Справа №6/242/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Мірошниченко М.В.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Акімовій Т.М.,

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 року у справі № 6/242/08

за позовом: Селянського фермерського господарства Панченко Н.Г., с. Юр'ївка Приморського району Запорізької області                 

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області

про стягнення 24000 грн.

          Селянське фермерське господарство Панченко Н.Г. с. Юрївка Приморського району Запорізької області звернулося до  господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області  24 000 грн.00коп. збитків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 року у справі               № 6/242/08 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області на користь Селянського фермерського господарства Панченко Н.Г., с. Юр'ївка Приморського району Запорізької області суму збитків у розмірі 24000грн.00коп., витрати з держмита в сумі 240грн.00коп. та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.            

Рішення суду мотивовано правомірністю вимог позивача щодо відшкодування з відповідача збитків у розмірі 24 000 грн.00коп., на підставі ст. 220 Господарського кодексу України, оскільки внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання перед позивачем з поставки ПН-2 подрібнювача, позивач втратив інтерес і відмовився від прийняття від відповідача виконання цього зобов'язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс» не погодилося із рішенням господарського суду першої інстанції у цій справі та звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 року у справі № 6/242/08. Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, та таким, що суперечить фактичним обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів посилається на наявність судового рішення зі справи № 20/99/08 з тим же предметом спору, між тими ж сторонами, яке набрало законної сили.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 року у справі  №  6/242/08 апеляційний розгляд справи було призначено на 22.08.2008 року.

          Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1603 від 21.08.2008 року справу № 6/242/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Мірошниченко М.В., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представники сторін в судове засідання 22.08.2008 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.  Про час та місце апеляційного розгляду справи сторони були попереджені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.

Враховуючи достатність матеріалів справи та апеляційної скарги для здійснення апеляційного провадження у цій справі, колегія суддів визнала можливим розглянути скаргу за відсутності представників сторін та відзиву на апеляційну скаргу,  за наявними у справі документами.  

Апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання прийнято постанову.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

26.06.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс» виставило рахунок-фактуру № СФ-0000014 Селянському (фермерському) господарству Панченко Н.Г. для сплати вартості ПН-2 подрібнювача на суму 24000грн.00коп.

27.06.2007 року на підставі рахунку-фактури № СФ-0000014 позивач перерахував на рахунок відповідача 24000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 27.06.2007 року.

23.02.2008 року позивачем на адресу відповідача був надісланий лист № 17, в якому Селянське (фермерське) господарство Панченко Н.Г. відмовляється від договору, оскільки ним втрачений інтерес до отримання товару та просить повернути грошові кошти в розмірі                   24 000 грн.

Відповідач  грошові кошти позивачу не повернув.

          Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області на користь Селянського (фермерського) господарства Панченко Н.Г.  24 000 грн.00коп., збитків на підставі ст. 220 Господарського кодексу  України, було предметом позовних вимог.

Колегія суддів вважає вимоги позивача правомірними, а апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного:

Статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб встановлений договором або законом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України). Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом, між сторонами у цій справі склалися господарські відносини.

Так, згідно п.1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір  є  укладеним  з  моменту  одержання  особою,  яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як свідчать матеріали справи, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру                      №  СФ-0000014 від 26.06.2007р. на загальну суму 24 000 грн. за поставку ПН-2 подрібнювача.

Позивач прийняв пропозицію відповідача, оплативши рахунок-фактуру платіжним дорученням № 155  від 27.06.2007р. на суму 24000грн.00коп.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, товар позивачу не поставив, перераховані позивачем кошти не повернув.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися  належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов  та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений  або визначений моментом пред'явлення вимоги,  кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

Як встановлено колегією суддів, відповідачем зобов'язання перед позивачем щодо поставки ПН-2 подрібнювача виконані не були.

23.02.2008 року позивачем на адресу відповідача був надісланий лист № 17, в якому Селянське (фермерське) господарство Панченко Н.Г. відмовляється від договору, оскільки ним втрачений інтерес до отримання товару та просить відповідача повернути грошові кошти в розмірі 24 000 грн.

Відповідач відмовився від отримання цього листа, що підтверджується поштовою довідкою. Грошові кошти відповідач також позивачу не повернув.

Згідно ст. 220 Господарського кодексу України (на підставі якого заявлений позов у цій справі),  боржник, який прострочив виконання  господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення  боржника  виконання  втратило інтерес  для  кредитора,  він  має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції  про правомірність вимог позивача щодо відшкодування з відповідача  збитків у розмірі 24000 грн.00коп., що виникли внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання перед позивачем з поставки ПН-2 подрібнювача, з урахуванням втрати позивачем інтересу і відмови позивача від прийняття від відповідача виконання цього зобов'язання.

          Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України,  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними доказами доведено наявність всіх складових збитків, а саме: порушення відповідачем господарського зобов'язання, прямий причинний зв'язок між порушенням відповідачем господарського зобов'язання і завданими позивачу збитками, а також доведено розмір цих збитків та вину відповідача у завданні цих збитків.

          Відповідачем, в свою чергу, не доведено факту відсутності з його боку вини у завданні збитків позивачу.  

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.

Посилання відповідача на судове рішення у справі № 20/99/08 колегією суддів до уваги не приймається, оскільки предметом спору у справі № 20/99/08 було стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області на користь Селянського фермерського господарства Панченко Н.Г., с. Юр'ївка Приморського району Запорізької області  суми боргу (попередньої оплати) у розмірі 24 000 грн.00коп., тоді як, предметом спору у справі № 6/242/08 є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області на користь Селянського фермерського господарства Панченко Н.Г., с. Юр'ївка Приморського району Запорізької області саме збитків і саме на підставі ст. 220 Господарського кодексу  України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції при розгляді цієї справи з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду першої інстанції по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

          Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області не підлягає задоволенню.

          Судові витрати за позовом (240 грн.00коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та апеляційною скаргою (120грн.00коп. державного мита) відносяться на Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  Господарського процесуального кодексу  України,    апеляційний господарський суд

                                                              ПОСТАНОВИВ:

  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс», м. Андрівка Бердянського району Запорізької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 року у справі № 6/242/08 – без змін.

          Постанову оформлено у повному обсязі та підписано 27.08.2008 року.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Мірошниченко М.В.  Коробка Н.Д.