Постанова

від 17.11.2011 по справі 7/215

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/215

донецький апеляційний господарський суд

17.11.2011

Постанова

Іменем України

16.11.2011 р.           справа №7/215

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:Ставцев Р.Ю. –директор за наказом №4 від 01.08.2011р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від05.10.2011 року

у справі№7/215 (суддя  Сгара Е.В. )

за позовомПриватного підприємства «Глорія-Дон», м. Донецьк

до відповідача

Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області

про

стягнення заборгованості в розмірі 10 000грн., штрафу в розмірі 1 000грн., 3% в розмірі 195,60грн., інфляційних в розмірі 1820грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2011році Приватне підприємство «Глорія-Дон», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 10 000грн., штрафу в розмірі 1 000грн., 3% в розмірі 195,60грн., інфляційних в розмірі 1820грн.

Рішенням господарського суду Донецької  області від 05.10.11р. позовні вимоги Приватного підприємства «Глорія-Дон», м. Донецьк задоволені частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області заборгованість в розмірі 10 000грн., інфляційні в розмірі 414,31грн., 3% річних в розмірі 195,60грн., штраф в розмірі 1 000грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Дочірнє підприємство «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд  рішення господарського суду Донецької області від 05.10.11р. скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Приватне підприємство «Глорія-Дон», м. Донецьк надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Відповідач, Дочірнє підприємство «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 01.11.2011р., але через канцелярію суду надав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи в зв»язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі. Судова колегія розглянула заяву та відмовила у задоволенні, оскільки не надано доказів в підтвердження даних обставин та вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.          

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2010р. між Приватним підприємством «Глорія-Дон», м. Донецьк та Дочірнім підприємством «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області був укладений договір поставки нафтопродуктів №220710 ( далі по тексту – договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов»язувався поставляти нафтопродукти у відповідності до заявки покупця, а покупець зобов»язувався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором. Відвантаження кожної партії товару фіксується окремою Специфікацією, яка є невід»ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.8 договору, покупець зобов»язувався здійснити оплату, вказану у рахунку-фактурі та специфікації на кожну партію товару, що відвантажується протягом 3 банківських днів з моменту поставки товару.

Строк дії договору з моменту його підписання до 31.12.2010р. і підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

На виконання умов договору та узгодженої сторонами специфікації, позивачем здійснено поставку товару відповідачу у листопаді 2010р. на суму 36 165,80грн., що підтверджується  видатковою накладною №216 віл 26.11.2010р., яка підписана обома сторонами без розбіжностей та не заперечується відповідачем.

Товар отриманий відповідачем через представника відповідно до довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №75 від 26.11.2010р.

Відповідачем  зобов»язання з оплати прийнятого ним товару виконані частково в розмірі 26 165,80грн., тому рахується борг в розмірі 10 000грн., в зв»язку з чим  позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги б/н від 23.03.2011р., б/н від 08.06.2011р., які залишені останнім без задоволення. Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 10 000грн., штрафу в розмірі 1 000грн., 3% в розмірі 195,60грн., інфляційних в розмірі 1820грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  

За договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка товару за видатковою накладною, яка підписана  обома сторонами без розбіжностей і зауважень, була здійснена відповідно до умов  укладеного між сторонами договору №220710 від 22.07.2010р., на який є посилання у  листі відповідача №289/1 від 31.03.2011р. та у специфікації №7 від 26.11.2010р. до договору, найменування вказаного в ній товару та його кількість повністю співпадає з товаром у накладній №216 від 26.11.2010р.

Крім того, суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надані  належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо неналежної поставки товару, щодо відмови відповідача від поставленого товару, а також щодо прийняття товару у встановленому порядку на відповідальне зберігання відповідно до ст. ст. 666, 688, 690 Цивільного кодексу України.

В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором щодо оплати отриманого та використаного ним у господарській діяльності товару, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області заборгованість в розмірі 10 000грн.

Позивачем нараховані інфляційні в розмірі 1 820грн. за період з 01.01.2011р. по 26.08.2011р. та 3% річних в розмірі 195,60грн. з 01.01.2011р. по 26.08.2011р.  на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений судом, судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області інфляційні в розмірі 414,31грн., як  збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України, в зв»язку з невірним розрахунком та 3% річних в розмірі 195,60грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Крім того, позивачем нарахований штраф в розмірі 1000грн. згідно п. 4.4 договору, яким встановлено, що у випадку, коли строк прострочки покупцем здійснення розрахунків перевищує 30 календарних днів, покупець зобов»язаний оплатити штраф в розмірі 10% від суми, яка підлягає оплаті.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ( ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання, а штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ( ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок штрафу та враховуючи доведеність факту прострочки оплати більше ніж на 30 календарних днів, судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів», м. Артемівськ Донецької області штраф в розмірі 1000грн.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права щодо неналежного повідомлення відповідача є безпідставним, оскільки в матеріалах справи є поштове повідомлення від 28.09.2011р. ( арк. с. 54) про отримання ухвали суду. Крім того, ухвалою від 20.09.2011р. судове засідання було відкладено на 05.10.2011р. та у відповідача було достатньо часу для захисту своїх прав.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року у справі №7/215 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання  апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103,  105 Господарського процесуального кодексу України,  -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»,               м. Артемівськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року у справі №7/215 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року у справі №7/215  - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                  Л.Ф. Чернота                              

Судді                                                                                                        Г.І. Діброва

                                                                                                                            Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Донец. обл.