Постанова

від 06.12.2011 по справі 11/88-10-4073

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/88-10-4073

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 11/88-10-4073

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі: Павлюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Олійник Р. В.;

від відповідача - Коваль Н. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми „Мекон” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2010 року

у справі № 11/88-10-4073          

за позовом Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до Фірми „Мекон” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Салганська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області 27.09.2010р. звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фірми "Мекон" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю  про внесення змін до договору оренди.

 Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2010 року у справі № 11/88-10-4073 позов задоволено. Внесено зміни у п.7 Договору оренди землі від 17.03.2008 р., укладеного між Салганською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Мекон", виклавши його в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що становить 39974,52 гривень".

         Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мекон" на користь Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн..

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Мекон" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

         Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, рішенням Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за №1333-V від 27.12.2007 р. "Про затвердження Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданої товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Мекон" для розміщення промислової бази в довгострокову оренду строком на 15 років в межах населеного пункту с. Салгани, вул. Маяковського, 59-а" вирішено встановити орендну плату за земельну ділянку площею 1,22 га ТОВ фірми "Мекон" в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що становить 13999,50 грн. на рік.

17.03.2008 р. між сторонами було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого Салганською сільською радою було передано, а ТОВ Фірма "Мекон" прийнято в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,22 га для розміщення промислової бази. Земельна ділянка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Салгани, вул. Маяковського, 59-а.

Відповідно до п.7 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу інфляції, що становить 14394,62 грн. на рік.

Пунктом 10 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законом.

    30.12.2009 р. Салганською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято рішення за № 2827 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Салганської сільської ради", пунктами 1, 2 якого затверджена, та з 01.01.2010р. введена в дію Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Салгани, с. Абрикосове, с-ще Привітне Салганської сільської ради. Цим же рішенням з 01.02.2010р. припинено дію нормативної грошової оцінки земель Салганської сільської ради, розроблену у 2004році та затверджену рішенням Салганської сільської ради № 761-V  від 02.07.2007року, а також вирішено провести згідно з чинним законодавством перерахування орендної плати та внести відповідні зміни до діючих договорів оренди землі в частині розміру орендної плати.

         Рішенням Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за №3006-V від 15.10.2010 р. "Про затвердження орендної плати за землю, підприємствам, які розташовані на території сільської ради, встановлено орендну плату за земельну ділянку площею 1,22 га ТОВ фірмі "Мекон" в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 39974,52 грн. на рік та рекомендовано товариству внести зміни до договору оренди землі.

    Незважаючи на вищевикладене, відповідач ТОВ фірма "Мекон" продовжував сплачувати орендну плату відповідно до Договору від 17.03.2008р. № 040851500018 в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом

       Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, правильно послався на наступне:

       За приписами ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

       Крім того, згідно ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради ,виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями , посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у ч. 1 ст. 21 Закон України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності до Листа Вищого Господарського Суду України від 01.01.2010р. “Про узагальнення судової практики щодо розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних з земельними правовідношеннями”, - згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення, про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, які зараховуються в розрахунку орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому порядку. Отже, установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договору у частині зміни орендних ставок.

   Щодо посилання відповідача на те, що позивач в порушення вищезазначених норм діючого законодавства, про порядок внесення змін до Договору оренди землі, не надіслав другій стороні пропозиції щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки у частині встановлення розміру орендної плати, то, відповідно до   частини   другої  статті  188  Господарського кодексу України  сторона  договору,  яка  вважає  за необхідне   змінити   або  розірвати  договір,  повинна  надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з  частиною  першою  статті  11  ГПК   підприємство чи організація,  які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір,  надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

        Але наведені та  інші  норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій  за  недодержання  підприємством (організацією)    відповідного    порядку    внесення    змін   до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання  не  тягне  за  собою  наслідків  у вигляді відмови в прийнятті  позовної  заяви  або  її   повернення   чи   припинення провадження у справі.

       Недотримання   позивачем   вимог   частини   другої   статті   188 Господарського   кодексу   України    щодо  обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої   необхідності  не  позбавляє  позивача  права звернутися за захистом порушеного права  шляхом  вчинення  прямого позову до відповідача про розірвання договору ( Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у  справі        № 1-2/2002(про   досудове   врегулювання   спорів).

          Із огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, за таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101,103 - 105 ГПК України, суд

постановив:

          Рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2010р. у справі № 11/88-10-4073 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної  сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                           Л.І. Бойко

Суддя                                                                                                    Т.А. Величко

Суддя                                                                                                    С.В. Таран

Повний текст підписано 09.12.2011р.