Постанова

від 13.12.2011 по справі 7/17-3135-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/17-3135-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р. Справа № 7/17-3135-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сидоренко М.В.

суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Войт К.В.   

за участю представників сторін:

від боржника –ліквідатор Булах С.В., Ратушний А.І.

від Спеціалізованої  ДПІ у м. Одесі –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Спеціалізованої  державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на ухвалу   господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2011 р.

у справі  7/17-3135-2011

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Жарден”  

про  визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2011 р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Жарден” (далі –ТОВ „Жарден”, ТОВ, Банкрут), припинено юридичну особу Банкрута, списано його кредиторську заборгованість як безнадійну та всі незадоволені вимоги до нього погашені; провадження по справі припинено. Вказана ухвала була прийнята місцевим господарським судом на підставі висновку про відсутність майна у Банкрута згідно затвердженого ліквідаційного балансу ТОВ, відповідно до якого активи і пасиви у Банкрута відсутні.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Спеціалізована  державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі –СДПІ, Скаржник) подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що винесення оскаржуваної ухвали призвело до неможливості проведення перевірки ТОВ „Жарден”, що є порушенням прав Скаржника визначених пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Крім того Скаржник зазначає, що судом першої інстанції,  в ухвалі від 10.08.2011р. про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ, помилково зобов'язано провести позапланову перевірку Банкрута Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси, в той час як ТОВ з 11.01.2008 р. знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з  ВПП у м. Одесі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Банкрута, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду припинено юридичну особу Банкрута та провадження у справі про банкрутство з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.

Апеляційна інстанція вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, судом визнані встановленими обставини справи, що мають значення для вирішення спору, які матеріалами справи взагалі не доводяться. Відтак вказана ухвала підлягає скасуванню.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закону про банкрутство), якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Лише у разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За приписами ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення такої юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України банкрутство (частина 3 статті 110 ЦК України).

В ч. 1 ст. 111 ЦК України законодавець встановив, що ліквідаційна комісія, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника; публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливе лише після закінчення наведеного вище строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, що відображено в його постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-6.

Враховуючи наведені вище вимоги чинного законодавства та судової практики, судова колегія приходить до висновку, що вказані вище докази повинні бути надані заявником господарському суду саме на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про визнання банкрутом, що була подана до суду головою ліквідаційної комісії Банкрута Булах В.С., вказані вище докази можливості ліквідації ТОВ за спрощеною процедурою на підставі ст. 51 Закону про банкрутство, взагалі надані не були. Однак господарський суд першої інстанції таку заяву прийняв всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, а також відсутність  в матеріалах справи вказаних доказів, судова колегія приходить до висновку про безпідставність порушення місцевим господарським судом справи про банкрутство ТОВ.

Крім цього апеляційна інстанція звертає увагу, що ухвалою господарського суду від 10 серпня 2011 р. зобов'язано саме ДПІ у Київському районі м. Одеси провести позапланову перевірку Банкрута в рамках провадження у справі про банкрутство ТОВ „Жарден”. Між тим, матеріали справи (а. с. 58) містять довідку про взяття на облік Банкрута, як платника податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі. Зазначена обставина свідчить про неналежне повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію ТОВ.

Більш того, в матеріалах справи міститься лист Скаржника від 24.10.2011 р. (а. с. 91), яким він повідомив місцевий господарський суд, зокрема, про  факт знаходження Банкрута на обліку СДПІ, однак вказана обставина судом першої інстанції не врахована, що також стало підставою для порушення прав Скаржника на проведення відповідних дій щодо перевірки Банкрута відповідно до положень  пп. 78.1.7 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України.

Зважаючи на вищенаведене судова колегія проходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та скасування оскаржуваної ухвали господарського суду у повному обсязі .

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 25.10.2011р.

Копію постанови направити державному реєстратору для відома та виконання.

Справу передати до господарського суду Одеської області для розгляду.

Головуючий суддя:                                                                       Сидоренко М.В.  

Суддя:                                                                                 Будішевська Л.О.

Суддя:                                                                                 Мишкіна М.А.

Постанова підписана   14.12.2011.