ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2011 р. Справа № 54/157-08 (н.р.№53/429-06)
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Сиротніковій Я.Є.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1 (копія дов. №128/10 від 23.12.2010 року),
відповідача - ОСОБА_2 (копія дов. №18-01/1414 від 02.11.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП “Теплоелектроцентраль-2 “Есхар” (вх.№4755Х/2-6) та апеляційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ (вх.№4809Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2011 року у справі №54/157-08 (н.р.№53/429-06)
за скаргою ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на дії ДВС Головного управління юстиції у Харківській області у справі
за позовом ДК “Газ України” НАК “ Нафтогаз України”, м.Київ,
до ДП “Теплоелектроцентраль -2 “Есхар”, смт.Есхар, Харківська обл.,
про стягнення 54096,33 грн. , -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року у справі №54/157-08 частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 54 096,33 грн. пені, 540,96 грн. державного мита та 270,48 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
11.03.2009 року на виконання постанови ХАГС було видано відповідний наказ.
09.08.2011 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до суду зі скаргою на дії ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2011р. у справі №54/157-08 (н.р.№53/429-06) (суддя Прохоров С.А.) частково задоволено скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві у справі №54/157-08. Визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009 року у справі №54/157-08. В частині визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документу та зобов'язання винести постанову про відновлення виконавчого провадження у задоволенні скарги відмовлено.
Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду від 24.10.2011р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2011р. у справі №54/157-08 (н.р.№53/429-06) скасувати в частині задоволення скарги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні скарги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” відмовити в повному обсязі. При цьому апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Позивач з ухвалою місцевого господарського суду від 24.10.2011р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2011р. у справі №54/157-08 (н.р.№53/429-06) скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. у справі №54/157-08 (н.р.53/429-06) та зобов’язання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження. Задовольнити скаргу ДК “Газ України”. Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. у справі №54/157-08 (н.р.53/429-06). Зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження. При цьому апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки апеляційні скарги позивача та відповідача подано на один той самий процесуальний документ, колегія суддів дійшла висновку про спільний розгляд апеляційних скарг.
У судовому засіданні представники підтримали свої апеляційні скарги.
Від представника відповідача 22.11.2011 року надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу позивача (вх. №11412), які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши ухвалу господарського суду щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року у справі №54/157-08 частково задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 54 096,33 грн. пені, 540,96 грн. державного мита та 270,48 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
На виконання вищезазначеної постанови Харківського апеляційного господарського суду 11.03.2009 року було видано відповідний наказ, який направлено позивачем на виконання до відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області та відкрито виконавче провадження.
20.06.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області було повернуто наказ позивачеві.
Підставою для повернення держаний виконавець, зокрема, зазначив, що з 28.11.2005 року ДП «ТЕЦ-2 «Есхар»внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно з п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості встановлено заборону на примусове виконання рішень, за якими боржниками є підприємства даної категорії. Термін дії процедури погашення заборгованості триває до 01.01.2013 року.
Так, відповідно до п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, дана норма Закону не передбачає повернення виконавчого документа, не містить встановлення заборони на проведення виконавчих дій, а містить норму, відповідно до якої виконавчі провадження підлягають зупиненню.
Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а саме: п.15 зазначеної статті передбачає обов'язкове зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Відповідно до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у
тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію,
стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Підстави ж для повернення виконавчого документа встановлює стаття 47 ГПК України, зміст якої не містить такої підстави для повернення, як то внесення підприємства до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону.
Відповідно до ст.57 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно зі ст.39 ч.4 Закону України "Про виконавче провадження" протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, задовольнивши скаргу позивача в частині визнання неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009 року у справі №54/157-08.
Що ж до відмови у задоволенні скарги позивача в частині визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009 року у справі №54/157-08 (н.р.53/429-06), то колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у задоволенні скарги в цій частині суд першої інстанції зауважив на невірне обрання скаржником способу захисту прав стягувача у виконавчому провадженні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки скаржник не заявляв вимог про визнання оскаржуваної постанови незаконною або вимог про її скасування.
Проте з такими висновками судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року №04-5/365 (з наступними змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить також скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні скарги щодо зобов’язання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження.
Відмовляючи в цій вимозі скаржника, суд першої інстанції послався на ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, зазначивши, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою, або за заявою стягувача. А тому, на думку суду першої інстанції, на час звернення скаржника до суду відсутні підстави для поновлення виконавчого провадження.
Проте колегія суддів з таким висновком господарського суду не погоджується, оскільки вимогою позивача у скарзі є зобов’язання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винести постанову про відновлення (а не поновлення) виконавчого провадження, підстави для чого передбачено ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. N14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський - ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно до статей 202, 203, 248-24 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК.
Заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Виходячи зі змісту ст.248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні підстави для задоволення скарги позивача у частині зобов’язання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження.
До того ж зобов’язання підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження на даний момент є передчасним, оскільки скаржник не має доказів невиконання підрозділом ст.51 Закону України «Про виконавче провадження».
До своїх доповнень до відзиву на апеляційну скаргу позивача, відповідач надав копію протоколу списання заборгованості за природний газ від 18.11.2011 року, складений комісією відповідача та затверджений директором ДП «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар»18.11.2011 року, відповідно до якого було здійснено списання з обліку заборгованість в сумі 54 096,33 грн. перед ДК «Газ України» НАК «Нафтобаз України»з нарахованої пені за поставлений природний газ по договору №06/05-2760-ТЕ-31 від 30.12.2005 року, а тому, на думку відповідача, на цей час взагалі відсутній предмет спору, і просив суд припинити провадження у справі згідно з п.1.1 ст.80 ГПК України та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.
Колегія суддів, розглянувши доповнення відповідача на відзив на апеляційну скаргу перед ДК «Газ України»НАК «Нафтобаз України»зазначає, що відповідно до п.9 Порядку списання заборгованості за природний газ та електроенергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011р. N894 Компанія "Газ України" здійснює списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в межах сум, списаних компанією "Газ України" учасникам процедури списання, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, та заборгованості ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та надсилає їй щомісяця повідомлення про суму списаної таким учасникам заборгованості та суму заборгованості, що підлягає списанню у бухгалтерському обліку Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надсилає протягом семи днів після списання заборгованості компанії "Газ України" повідомлення про суми списаної заборгованості в розрізі договорів щодо постачання природного газу, що є підставою для такого списання в бухгалтерському обліку зазначених компаній.
З огляду на вищезазначені приписи Порядку, остаточне списання заборгованості відповідача не проведено.
До того ж, колегія суддів зауважує, що предметом даного розгляду є скарга на дії підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області і взагалі не стосується провадження у справі , яке відповідач просить припинити на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.
За таких підстав, апеляційна скарга ДП «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар»є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Апеляційна скарга ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду частковому скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження»та ст.121-2 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п.1,4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ДП «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар»залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»задовольнити частково.
Скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2011 року у справі №54/157-08 (н.р.№53/429-06) в частині відмови у визнанні недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009 року у справі № 54/157-08 (н.р.53/429-06).
Визнати недійсною постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2009 року у справі №54/157-08 (н.р.53/429-06).
В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2011 року у справі №54/157-08 (н.р.№53/429-06) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки встановлені ГПК України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 листопада 2011 року.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2011 |
Оприлюднено | 20.12.2011 |
Номер документу | 19923099 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Фоміна В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні