Рішення

від 26.08.2008 по справі 57/153-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/153-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2008 р.                                                            Справа № 57/153-08

вх. № 5809/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Сеник С.Г., дов. від 28.03.2008 р.

відповідача не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок" м.Київ  

до  Приватного підприємства "Октавія", м. Харків  

про стягнення 4391,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму простроченої заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку в розмірі 1178,92  грн., 44,96 грн. - збору до Пенсійного фонду України, 3167,44 грн. - договірних санкцій, а також витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних судом не надав, причини неявки суду не повідомив.

На виконання вимог суду, позивачем надано довідку з ЄДРЮОФОП від 25.07.2008 року, з якої вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: 61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А, така ж саме адреса була вказана у позовній заяві та саме на цю адресу судом  направлялись процесуальні документи.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку: №3244597 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934026 від 13.12.06;

№3244649 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934086 від 13.12.06;

№3244800 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934203 від 13.12.06;

№3244858 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934275 від 13.12.06;

№3244898 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934314 від 13.12.06;

№3244930 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934341 від 13.12.06;

№3244946 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934356 від 13.12.06;

№3245086 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934486 від 13.12.06;

№3245182 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934583 від 13.12.06;

№3245288 від 13.12.06 та додаткову угоду до нього №2934700 від 13.12.06.

Відповідачу було надано особовий рахунок №1.11034611

Згідно з договором та додатковою угодою, укладеною відповідно до нього, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку відповідно до Правил користування мережами мобільного зв'язку UМС та Тарифів позивача, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг за тарифами позивача в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, відповідач зобов'язався оплачувати послуги зв'язку, що нараховуються за тарифами позивача, які діяли на момент споживання послуги та які є невід'ємною частиною спірних договорів. Також, сторони домовились, що кількість та вартість наданих послуг у розрахунковому періоді визначається у відповідності до показників належних позивачу засобів виміру.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договорам, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1178,92 грн., 44,96 грн. - збору до Пенсійного фонду України, що стягується з користувача послугами мобільного зв'язку відповідно до п.11 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування", що підтверджується копією звіту про баланс з особистого рахунку відповідача, матеріалами справи, наданими доказами.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди, починаючи з дати її підписання сторонами та протягом 365 календарних днів, абонент (відповідач) не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цими додатковими угодами. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою UМС з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії додаткової угоди продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за надані роботи, документів, що спростовували викладене у позові, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в суді , суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1178,92 грн., 44,96 грн. - збору до Пенсійного фонду України правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України  передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання, зокрема, штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.1.3. вказаних додаткових угод до договорів, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед UМС - не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст.546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UМС своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п.5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на корить UMC договірної санкції в розмірі  2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст.259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Таким чином, сторони при укладанні договорів погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді штрафу який нараховується  у розмірі 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України: відповідно до ст.6 цього Кодексу,  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Враховуючи вимоги ст.629 ЦК України, а саме те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок щодо оплати послуг зв'язку, позовна вимога щодо стягнення санкцій за невиконання відповідачем зобов'язань,   підлягає задоволенню  у сумі 3167,44 грн.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  ст.ст. 11, 259, 509, 525,  530, 546, 612,629, Цивільного кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Октавія" (61052, м. Харків, вулиця Ізмайлівська, 11-А; рахунок №26007301812583 в ФХЦО „ПІБ”, м. Харків; МФО 351458, код ЗКПО 32675392) на користь Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, п/р 26008526 в Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335, код ЗКПО 14333937) 1178,92 грн. заборгованості за послуги зв'язку, 44,96 грн. - збору до Пенсійного фонду України, 3167,44 грн. договірних санкцій, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписано 01.09.2008 року.

Суддя