Постанова

від 02.09.2008 по справі 22/101-08-2409

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/101-08-2409

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" вересня 2008 р. Справа № 22/101-08-2409

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                           Воронюка О.Л.

при секретарі                                                              Толок В.В.          

за участю представників сторін:

 Від позивача (Чорноморського транспортного прокурора) -  Соломко О.Б., посвідчення  № 171,  дата видачі : 07.05.01;  

Від відповідача (ДСК "ЧМП") -  Тимощук Т.В., довіреність  № КС-1112/ю-1-20/08,   

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство”

на рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2008року

зі  справи  № 22/101-08-2409

за позовом  Чорноморського транспортного прокурора; в інтересах держави в особі, якою є Міністерство транспорту та зв'язку України

до Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство”;

Приватного підприємства “ВЕГАЛІОН”

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання до вчинення певних дій

                                              В С Т А Н О В И Л А:

          06 червня 2008 р. Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України звернувся до господарського суду з позовом до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (далі –ДСК „ЧМП”) та Приватного підприємства „Вегаліон” (далі –ПП „Вегаліон”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ОД-1998 від 13.11.2007 р., укладеного між відповідачами, зобов`язання ПП “Вегаліон” повернути до ДСК „ЧМП” козловий кран ККС-12,5 т, а ДСК „ЧМП” зобов`язати повернути ПП „Вегаліон” грошові кошти в сумі 66 100 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зазначений договір був укладений з перевищенням цивільної правоздатності ДСК „ЧМП” в частині розпорядження державним майном, так як відповідно до ч. 5 ст. 75 ГК України відчужувати спірне майно відповідач міг лише з дозволу Міністерства транспорту та зв`язку України та в порядку, передбаченому законодавством для об`єктів державної власності шляхом продажу на конкурентних засадах через біржі, аукціон.

          В подальшому Чорноморський транспортний прокурор уточнив позовні вимоги та просив господарський суд визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу № ОД-1998 від 12.11.2007 р., укладений між відповідачами, зобов`язати ПП “Вегаліон” повернути ДСК „ЧМП” козловий кран ККС-12,5 т згідно з актом приймання-передачі, а ДСК „ЧМП” зобов`язати повернути ПП „Вегаліон” грошові кошти в сумі 80 000 грн.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.2008 р. (суддя Торчинська Л.О.) позов був задоволений у повному обсязі. Договір купівлі-продажу № ОД-1998 від 12.11.2007 р., укладений між ДСК „ЧМП” та ПП „Вегаліон”, визнаний недійсним; ДСК „ЧМП” зобов`язано повернути ПП „Вегаліон” 80 000 грн., а ПП „Вегаліон” зобов`язано повернути ДСК „ЧМП” козловий кран ККС-12,5 т згідно з актом приймання-передачі. З ДСК „ЧМП” та ПП „Вегаліон” на користь Державного бюджету України стягнуто по 59 грн. держмита та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

          Не погоджуючись з цим рішенням, ДСК „ЧМП” в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки господарським судом не враховано, що предметом спору стало морально та фізично застаріле обладнання, яке не використовувалось з середини 90-х років й було заборонено до експлуатації приписом Держпромнагляду від 08.01.2003 р., а знаходження цього крану на складських приміщеннях загрожувало безпеці праці та ефективному використанню цих приміщень. Також господарський суд не звернув уваги на те, що Міністерство транспорту та зв`язку України як усно так і письмово відмовлялося від позову з огляду на те, що його будь-які права та охоронювані законом інтереси внаслідок укладення спірного договору порушені не були. Листом від 21.07.2008 р. № 6330/27/10-08 Міністерство транспорту та зв`язку виклав свою позицію щодо відсутності заперечень щодо укладення спірної угоди та письмово мотивував свою позицію щодо відсутності необхідності погодження таких угод в період дії процедури санації підприємства.

    В судове засідання не з'явилися представники позивача - Міністерства транспорту та зв`язку України, та відповідача - ПП „Вегаліон”, які  були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, про причини неявки, суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача - Чорноморського транспортного прокурора, та представника відповідача- ДСК „ЧМП”, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних під став.

      13 листопаду 2007 р. між ДСК „ЧМП” та ПП „Вегаліон” був укладений договір № ОД-1998 купівлі-продажу, за умовами якого ДСК „ЧМП” передав ПП „Вегаліон” козловий кран ККС-12,5 т, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Наливна, 2-а за 80 000 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно з п.1.2, 1.3 цього договору технічний стан незадовільний та згідно з приписом Держміськпромнагляду від 08.01.2001 р. кран виведений з експлуатації. Вартість предмету договору встановлена у відповідності до незалежної експертної оцінки від 30.03.2007 р., виконаної ДП „Пріоритет”.

          За актом приймання-передачі козлового крану ККС-12,5 т, інвентарний № 4032004 від 14.12.2007 р. ДСК „ЧМП” передало ПП „Вегаліон” зазначений кран.

          Натомість, відповідно до Статуту ДСК „ЧМП”, затвердженого Міністерством транспорту та зв`язку України 24.11.2005 р., майно компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання. Пунктом 4.1. Статуту визначено, що компанія володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за нею, за погодженням з органом управління майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству, Статуту та нормативно-правовим актам органу управління майном.

          У відповідності до Указу Президента України № 1573/99 від 15.12.1999 р. „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади”, ст. 4 Закону України „Про транспорт”, Положення про Міністерство транспорту та зв`язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789, саме Міністерство транспорту та зв`язку України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі транспорту.

          Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 211 від 03.03.2006 р. затверджений порядок розгляду звернень підприємств, установ, організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України щодо розпорядження майном. Цим порядком встановлено процедуру розгляду звернень і матеріалів, прийняття відповідних рішень та здійснення контролю за їх виконанням стосовно розпорядження майновими об`єктами, які закріплені за суб`єктами господарювання, що входять до сфери управління Міністерства та згідно з п. 2.7 цього Порядку рішення про згоду Міністерства транспорту та зв`язку України на здійснення операцій з розпорядження майном оформлюється наказом або листом за підписом Міністра (заступника Міністра).

          Такої згоди на відчуження спірного крану отримано не було.

          Постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 р. визначена процедура відчуження об`єктів державної власності, а саме п. 13 передбачено, що відчуження майна здійснюється на конкурентних засадах, а саме через біржі, на аукціоні.

          Водночас, ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2006 р. у справі № 32-34-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК „ЧМП” було введено процедуру санації. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 р. керуючим санацією ДСК „ЧМП” призначений керівник підприємства-боржника –президент ДСК „ЧМП”.

          Приймаючи рішення про задоволення позову Чорноморського транспортного прокурора, господарський суд виходив з того, що відчуження ДСК „ЧМП” за оспорюваним договором козлового крану відбулось з перевищенням повноважень президента ДСК „ЧМП” та з порушенням встановленого законодавством України порядку в зв`язку з відсутністю попередньої згоди Міністерства транспорту та зв`язку України на вказане відчуження та його відчуження не на конкурентних засадах, що є порушенням п. 4.1. Статуту ДСК „ЧМП”, наказу Міністерства транспорту та зв`язку України № 211 від 03.03.2006 р.

          Аналізуючи матеріали справи, законодавство, що регулює спірні питання, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції в цілому прийняте правильне рішення та спір по суті вирішений вірно.

Разом з тим, судова колегія вважає, що рішення в п. 2 резолютивної частини рішення підлягає зміні, а саме, замість слів „договір № ОД-1998 від 12.11.2007 р.” слід читати „договір № ОД-1998 від 13.11.2007 р.” внаслідок допущеної місцевим господарським судом описки, тому що як слідує зі змісту позовних вимог позивачем Чорноморським транспортним прокурором оспорювався саме цей договір, укладений між ДСК „ЧМП” та ПП „Вегаліон”. І це  вбачається з матеріалів справи, а також підтверджено в судовому засіданні,  що дане уточнення не є уточненням в розумінні ГПК України, оскільки не відбулось зміни підстав,  предмету позову, або  збільшення розміру позовних вимог і фактично це є поясненням Чорноморського транспортного прокурора  на відзив ДСК „ЧМП” по позову,  тобто  Чорноморським транспортним прокурором була допущена описка, а суд ретельно не перевірив та не уточнив ці обставини.

       Посилання ДСК „ЧМП” на те, що Міністерство транспорту та зв`язку, ставши позивачем за позовом Чорноморського транспортного прокурора, відмовлялось від позову, судова колегія вважає помилковим, оскільки матеріали справи не містять належним чином оформленої заяви у відповідності з процесуальним законодавством України. З листа ж від 21.07.2008 р. № 6330/27/10-08, вбачається вираження Міністерством транспорту та зв`язку лише своєї правової позиції зі спору щодо відсутності необхідності погодження спірної угоди в період дії процедури санації підприємства. До того ж, відповідно до ч. 6 ст. 29 ГПК України, відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Щодо правової позиції Міністерства транспорту та зв`язку України, то судова колегія зазначає наступне.

          Дійсно, згідно до ч. 4, 9 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство)  з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією та власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

          Одночасно з цим, відповідно до ч. 5 ст. зазначеного Закону керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом.

          Виходячи зі змісту ст. 18 Закону про банкрутство розпорядження майном боржника керуючий санацією здійснює у відповідності до схваленого комітетом кредиторів та затвердженого господарським судом плану санації, який попередньо погоджується з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

          Керуючим санацією попередньо не погоджувався з Міністерством транспорту та зв`язку України план санації та він не схвалювався комітетом кредиторів й не затверджувався господарським судом.

Крім цього, частиною  1, 2 ст. 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. При цьому згаданою нормою права встановлено, що продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Оголошення про продаж майна ДСК „ЧМП” у відповідних ЗМІ не опубліковувалось, публічні торги проведені не були.

Також частиною 3 ст. 20 Закону про банкрутство визначено, що початкова вартість майна боржника, що виставляється на торги, визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", інших нормативно-правових актів.

          Статтею 7 зазначеного Закону встановлена обов`язковість проведення незалежної оцінки спірного майна при відчуженні.

Частиною 2 ст. 10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” передбачено, що якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. Цих вимог законодавства при проведені оцінки спірного майна виконано не було.

Отже, при спірний договір був укладений з порушенням порядку продажу майна боржника, передбаченого ст.ст. 18, 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, а тому судом першої інстанції правильно вирішено про визнання цього договору недійсним.

          За таких обставин, судова колегія вважає, що достатніх правових підстав для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області не вбачається.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                           П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” частково задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2008 р. по справі  № 22/101-08-2409 —частково змінити, в п.2 резолютивної частини рішення  замість “договір № ОД 1998 від “12.11.07р.” виправити на “договір № ОД 1998 від  “13.11.07р.”

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий                                                                     В.В. Лашин

          Суддя                                                                                      Г.А. Єрмілов

          Суддя                                                                                О.Л. Воронюк

Постанова підписана