Постанова

від 19.10.2006 по справі 37/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ  

19.10.06 р.                                                                            

Справа № 37/291

11

годин 15 хвилин          

Постанова

прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та

проголошена в судовому засіданні

 у приміщенні господарського суду Донецької

області у присутності позивача

(м.

Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет 210)

за

позовом        державної податкової

інспекції у Кіровському районі м. Донецька

до

відповідача суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, м. Донецьк   

про

стягнення на користь місцевого бюджету заборгованості по єдиному податку в

розмірі 1392 грн. 34 коп. 

Суддя

господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при

секретарі судового засідання Шкурідіній  І. О.

Представники:

від

позивача       -  Нестерова М.Є. - за дов. № 19762/10-013 від

28 вересня 2006 року,

від

відповідача   - не з'явився 

СУТЬ

СПОРУ:

      Позивач звернувся до господарського суду

Донецької області 21 вересня 2006 року з позовною заявою № 19012/10-13 від 20

вересня 2006 року (арк. справи 3-4) до суб'єкта підприємницької діяльності

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення на користь

місцевого бюджету заборгованості по єдиному податку в розмірі 1192 грн. 34

коп., розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних

положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними

Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного

судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку

діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.

         21 вересня 2006 року ухвалою

господарського суду Донецької області було відкрито провадження в

адміністративній справі № 37/291 та призначено попереднє судове засідання на 3

жовтня 2006 року, про що була винесена відповідна ухвала (арк. справи 1-2).

Зазначену ухвалу суду позивач отримав 25 вересня 2006 року, про що свідчить

поштове повідомлення 3 111174895 (арк. справи 15), відповідач отримав 23

вересня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення НОМЕР_4 (арк. справи

16).          

         3 жовтня 2006 року судом було

проведене попереднє судове засідання, на яке з'явися тільки представник

позивача, який надав уточнення позовних вимог (арк. справи 17), зазначивши до

стягнення суму боргу по єдиному податку в розмірі 1392 грн. 34 коп. Відповідач

на попереднє судове засідання 3 жовтня 2006 року не з'явився, вимоги ухвали

суду від 21 вересня 2006 року не виконав, причини  не явки на попереднє судове засідання не

повідомив. Ухвалою від 3 жовтня 2006 року (арк. справи 21) суд закінчив

підготовче провадження та призначив адміністративну справу № 37/291 до судового

розгляду на 12 жовтня 2006 року. Також, у попередньому судовому засіданні 3

жовтня 2006 року представнику позивача за його згодою були вручені судові

повістки для державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька та

для відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, м. Донецьк.

       Під час судового розгляду 12 жовтня 2006

року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, зазначивши реквізити бюджету на

користь якого повинна бути стягнення заборгованість відповідача (арк. справи

24), відповідач на судовий розгляд не з'явився, причин не з'явлення суду не

повідомив, примирення сторони не досягли. 12 жовтня 2006 року суд згідно пункту

3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якому

зазначено, що в разі неприбуття в судове засідання  відповідача, який не є суб'єктом владних

повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового

розгляду, якщо від нього не надійшло заяви, про розгляд справи за його

відсутності, є підставою для відкладення розгляду справи згідно частини 1

статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відклав судовий

розгляд на 19 жовтня 2006 року, про що виніс відповідну ухвалу (арк. справи

40). Також, під час судового розгляду 12 жовтня 2006 року  представнику позивача за його згодою були

вручені судові повістки для державної податкової інспекції у Кіровському районі

м. Донецька та для відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк. Відповідно до повістки суду (арк. справи

42) відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець

ОСОБА_1, м. Донецьк відмовився від отримання зазначеної повістки, про що зробив

відповідний запис на цій повістці.

        Відповідно до статті 37 Кодексу

адміністративного судочинства України у разі відмови адресата від одержання

повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відміткум на повістці,

засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду.

Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено

про дату, час і місце судового засідання, тому зважаючи на підпис ОСОБА_1, м.

Донецьк на повістці, він вважається повідомленим про дату та час судового

засідання належним чином.              

       Під час судового розгляду 19 жовтня 2006

року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, відповідач на судовий розгляд

не з'явився, причин не з'явлення суду не повідомив, примирення сторони не

досягли.    

        Позивач - державна податкова інспекція

у Кіровському районі м. Донецька є органом державної влади та відповідно в

розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства

України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України

"Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих

державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі

змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000

року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну

податкову службу в Україні" № 509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції

Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями

станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено,

що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів

позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення

заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

        Позивач у позовній заяві № 19012/10-13

від 20 вересня 2006 року визначив, що заборгованість відповідача по єдиному

податку в розмірі 1192 грн. 34 коп. виникла на підставі несплати відповідачем

єдиного податку за період з січня 2006 року по жовтень 2006 року. 

        Відповідач - ОСОБА_1, м. Донецьк,

ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований виконавчим комітетом Кіровської районної Ради

м. Донецька 2 жовтня 2002 року як суб'єкт підприємницької діяльності фізична

особа - підприємець, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк.

справи 7). Ідентифікаційний номер відповідача НОМЕР_1. Відповідно до довідки

адресного бюро (арк. справи 13) ОСОБА_1, м. Донецьк зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1. Відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 5 вересня 2006 року (арк.

справи 5) відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій

інспекції у Кіровському районі м. Донецька з 4 жовтня 2002 року за НОМЕР_2.

Відповідно до довідки НОМЕР_3 (арк. справи 30-38) ОСОБА_1, м. Донецьк перебуває

на обліку в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців.                

        Представник позивача клопотань про повне

фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного

засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII

Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства

України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства

України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений

без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представника

позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до статті 1 протоколу № 1

від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини

від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17

липня 1997 року,  кожна фізична або

юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути

позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах,

передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення,

однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які,

на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна

відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або

інших зборів чи штрафів.

         За Конституцією України кожен

зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених

законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються

виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92), ніхто не може бути

протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є

непорушним, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути

застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в

порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування

їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду

у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (стаття 41).     

         Завданням органів державної податкової

служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю,

достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у

випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України,

позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності,

застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати

примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та

штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про

державну податкову службу в Україні”  №

509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24

грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.

       Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2

Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 - ІІІ від 21 грудня 2000 року

зі змінами та доповненнями передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати

заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також

державні виконавці у межах їх компетенції.

         Відповідно до пункту 2 Указу

Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 “Про спрощену систему

оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа, яка займається підприємницькою

діяльністю без створення юридичної особи, має право обрати спосіб оподаткування

доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного

податку. Для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

суб'єкт малого підприємництва - фізична особа подає до органу державної

податкової служби за місцем державної реєстрації письмову заяву, форма якої

вказана у додатку 1 до “Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку

суб'єктам малого підприємництва - фізичною особою”, затвердженого наказом

Державної податкової адміністрації України від 10 листопада 1998 року № 533,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 листопада 1998 року за №

733/3173.

      Відповідачем була подана 14 грудня 2005

року заява (арк. справи 11) про право застосування спрощеної системи

оподаткування обліку та звітності на 2006 рік до державної податкової інспекції

у Кіровському районі м. Донецька з зазначенням виду діяльності - торгівельно -

закупочна діяльність. На підставі вказаної заяви ОСОБА_1, м. Донецьк було

видано за встановленою вказаним Порядком формою свідоцтво про сплату єдиного

податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною  особою на 2006 рік.                                 

      Відповідно до пункту 2 Указу Президента

України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва” № 727 від 3 липня 1998 року, ставка єдиного податку для

суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється  місцевими радами за місцем їх державної

реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та

більше 200 грн. на місяць.

      Рішенням Донецької міської Ради „Про

зміну ставок єдиного податку, торгівельного патенту та фіксованого патенту” №

4/5 від 24 січня 2003 року (арк. справи 19) встановлені ставки єдиного податку

для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб у додатку до вказаного

рішення встановлена ставка єдиного податку по виду діяльності - торгівельно -

закупочна діяльність - 200 грн. за календарний місяць.   

      Суб'єкт підприємницької діяльності -

фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця 

не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень

Державного казначейства України. За період з січня 2006 року по жовтень 2006

року єдиний податок відповідачем не сплачувався, що привело до виникнення

заборгованості перед бюджетом в розмірі 2000 грн. У зв'язку з тим, що у

відповідача малася на особовому рахунку переплата в розмірі 207 грн. 66 коп.

(арк. справи 25-29) та заборгованість частково була відповідачем сплачена в

розмірі 400 грн., станом на 19 жовтня 2006 року сума залишку склала 1392 грн.

34 коп. (арк. справи 6, 18, 44).      

      Відповідно до пункту 5 Указу Президента

України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва” № 727 від 3 липня 1998 року суб'єкти малого

підприємництва несуть 

відповідальність  за правильність

обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку

згідно з законодавством України.

      Доказів самостійного, апеляційного чи

судового узгодження податкового зобов'язання платником податків та податковим

органом у відповідності зі статтею 5 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами”

сторонами не надано, тому зобов'язання сплатити єдиний податок вважається

неузгодженим.         

        Виходячи з вищезазначеного суд дійшов

до висновку, що повноваження щодо звернення до суду податкового органу, право

на примусове стягнення заявленої суми підтверджені та відповідають вимогам

закону, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.       

        Судові витрати відповідно до частини 4

статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що

позов заявлений суб'єктом владних повноважень до юридичної особи, що не є

суб'єктом владних повноважень, та те, що органи державної податкової служби

звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.

         Керуючись статтею 1 протоколу № 1 від

20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від

4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня

1997 року,  статтею 67, пунктом 1 частини

2 статті 92,  статтями 2, 10, 11 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції

Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами і

доповненнями,  підпунктом 2.3.1 пункту

2.3 статті 2, пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5  Закону України „Про порядок погашення

податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та

доповненнями, статтями 6-14, 23, частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112,

121, 158-163, 167, 185,186, 254, 

пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень

Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом

України "Про внесення змін до 

Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6

жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С

Т А Н О В И В:

         Позов державної податкової інспекції у

Кіровському районі м. Донецька до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення на користь місцевого

бюджету заборгованості по єдиному податку в розмірі 1392 грн. 34 коп.

задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4) на

користь місцевого бюджету Кіровської районної ради заборгованість по єдиному

податку в розмірі 1392 грн.  34 коп. на

рахунок 34212379600007, одержувач місцевий бюджет Кіровської районної Ради, код

ЄДРПОУ 24165295, банк Управління Державного казначейства в Донецькій області,

МФО 834016, код платежу 16050200.       

        Постанова прийнята, складена і

підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому

засіданні 19 жовтня 2006 року в присутності представника позивача  у приміщенні господарського суду Донецької

області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210).

        Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова суду першої інстанції набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом

адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                             

Яманко В.Г.          

вик.

Тумасова О.А.

т.

3056106

Надруковано

3 примірника:

1.

Позивачу - 1.

2.

Відповідачу - 1.

3. До

справи - 1.  

Адреса

та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул.

Артема, 157, тел. 381-88-46.