Рішення

від 21.08.2008 по справі 35/325-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/325-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2008 р.                                                            Справа № 35/325-08

вх. № 6138/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко В.С., дов №4/08-08 від 04.08.2008р.  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "ФВН", м. Харків  

до  Дергачівська мііська рада, м. Дергачи  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФВН» звернулося до господарського суду з позовом до Дергачівської міської ради про визнання права власності на самовільно реконструйовану під торгівельні, складські та виробничі приміщення нежитлову будівлю, розташовану у м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г.

Представник позивача  позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Просить суд судові витрати покласти на позивача. Суд задовольнив дане клопотання.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання у якому зазначив, що йому відомо про факт проведення позивачем реконструкції нежитлової будівлі у м. Дергачі, по вул. Петровського, 163-г. Також відповідач підтвердив наявність у позивача рішень про відведення земельної ділянки, про надання окремої адреси, на які позивач посилається у позовній заяві. Відповідач проти позовних вимог не заперечував, ставив питання визнання права власності на розсуд суду. Окрім того, відповідач просив суд проводити судовий розгляд у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності встановив, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ФВН»  - позивачу на підставі договору купівлі-продажу від «20» листопада 2007 року належить корпус №3 літ. «Д-4 Д*1», що знаходиться в Харківській області, Дергачівському районі, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163 (колишній цех), площею 13148,75 кв.м., який складає 52/100 частини комплексу загальною площею 25011,45 кв.м. Як вбачається із матеріалів сапрви з метою здійснення реконструкції вищевказаної нежитлової будівлі та оформити оренду земельної ділянки відповідно до норм діючого законодавства, позивач звернувся до відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За результатами розгляду питань щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на проведення реконструкції будівлі, позивач отримав наступні дозволи та рішення. Рішення Земельної комісії від 28.11.2007 року, яким позивачу надано дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га у м. Дергачі по вул. Петровського, 163 для обслуговування цеху, цим же рішенням позивачу надано дозвіл на розробку робочого проекту реконструкції корпуса у м. Дергачі по вул. Петровського, 163; рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 11.12.2007 року, яким присвоєно корпусу №3 ТОВ «ФВН» міліцейську адресу: м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г; рішення Дергачівської міської ради від 25.01.2008 року про надання дозволу позивачу для замовлення проекту відведення земельної ділянки у м. Дергачі по вул. Петровського, 163; дозвіл Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у Харківській області від 11.07.2008 року на виконання будівельних робіт з технічного переоснащення нежитлової будівлі під торгівельні, складські та виробничі приміщення за адресою м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г.

Позивач у кінці липня 2008 року фактично завершив роботи по реконструкції нежитлової будівлі – цеху під торгівельні, складські та виробничі приміщення. Однак, у зв'язку з тим, що позивачем не було погоджено весь необхідний перелік документації, необхідної для прийняття об'єкту будівництва до експлуатації, ввести реконструйовану нежитлову будівлю до експлуатації у загальному порядку не виявляється можливим.

Після фактичного завершення реконструкції позивач за власний рахунок замовив у Комунальному підприємстві технічної інвентаризації «Інвенрос» проведення технічної інвентаризації та виготовлення нового технічного паспорту на реконструйовану нежитлову будівлю. БТІ було виготовлено новий технічний паспорт від «04» липня 2008 року  на реконструйовану нежитлову будівлю корпус №3 по вул. Петровського, 163-г у м. Дергачі, загальною площею 13824,2 кв.м.

Для підтвердження відповідності реконструйованої нежитлової будівлі вимогам СНіП та ДБН позивач звернувся до ТОВ «НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ» (державна ліцензія Серія АВ №193286, видана «06» жовтня 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та ЖКГ України), яким був зроблений Технічний висновок «Про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації реконструйованого корпуса №3 (літ. «Д», «Д-1», «Д-4») по вул. Петровського, 163-г в м. Дергачі Дергачівського району Харківської області». Згідно вищезазначеного Технічного висновку у ході реконструкції був здійснений частковий демонтаж перегородок, частковий демонтаж внутрішніх стін, влаштування нового утеплення, здійснено ремонт фасадів, замінені віконні та дверні блоки, здійснений капітальний ремонт приміщення, ремонт інженерних мереж. Згідно технічного висновку стан будівельних конструкцій задовільний, ознак порушення цілісності конструкцій не виявлено, застосовані матеріали та розміри конструктивних елементів наділені достатньою міцністю та відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Реконструкція не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.

Вищенаведені факти підтверджуються наступними доказами, що були надані суду. Договором купівлі-продажу від «20» листопада 2007 року; витягом з протоколу №20 від 28.11.2007 року земельної комісії; рішенням Дергачівської міської ради від «25» січня 2008 року; дозволом Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у Харківській області від 11.07.2008 року; рішення виконкому Дергачівської міської ради від 11.12.2007 року № 151/1; технічним висновок «Про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації реконструйованого корпуса №3.

Позивач фактично завершив реконструкцію нежитлової будівлі, що йому належить, і з наведених вище підстав не може ввести будівлю в експлуатацію, відповідно не може у встановленому порядку набути право власності на новостворене нерухоме майно і провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, як того вимагає законодавство. У зв'язку з наведеним вище, позивач вважає, що його право власності порушене.   

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування надали позивачу рішення Земельної комісії від 28.11.2007 року, яким позивачу надано дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га у м. Дергачі по вул. Петровського, 163 для обслуговування цеху, цим же рішенням позивачу надано дозвіл на розробку робочого проекту реконструкції корпуса у м. Дергачі по вул. Петровського, 163; рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 11.12.2007 року, яким присвоєно корпусу №3 ТОВ «ФВН» міліцейську адресу: м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г; рішення Дергачівської міської ради від 25.01.2008 року про надання дозволу позивачу для замовлення проекту відведення земельної ділянки у м. Дергачі по вул. Петровського, 163; дозвіл Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у Харківській області від 11.07.2008 року на виконання будівельних робіт з технічного переоснащення нежитлової будівлі під торгівельні, складські та виробничі приміщення за адресою м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем були отримані документи та дозволи, необхідні для початку реконструкції належної позивачу нежитлової будівлі та відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування вказаної будівлі. Договір оренди земельної ділянки на момент подання позовної заяви знаходиться на відповідних погодженнях та ще не підписаний сторонами.

Позивачем був отриманий технічний висновок «Про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації реконструйованого корпуса №3 (літ. «Д», «Д-1», «Д-4») по вул. Петровського, 163-г в м. Дергачі Дергачівського району Харківської області». Згідно технічного висновку стан будівельних конструкцій задовільний, ознак порушення цілісності конструкцій не виявлено, застосовані матеріали та розміри конструктивних елементів наділені достатньою міцністю та відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Реконструкція не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.

Таким чином, на підставі технічного висновку, суд робить висновок про те, що здійснена позивачем реконструкція нежитлової будівлі колишнього цеху під торгівельні, складські та виробничі приміщення за адресою м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г відповідає всім встановленим будівельним, технічним, пожежним та санітарним нормам, що тягне за собою можливість збереження та подальшої експлуатації будівлі у відповідності із призначенням.  

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Керуючись наведеними нормами закону, виходячи з встановлених судом обставин та фактів, суд приходить до висновку, що наявні всі, передбачені законом підстави та умови, необхідні для визнання судом  права власності на реконструйовану нежитлову будівлю за позивачем.

Відповідно до договором купівлі-продажу від «20» листопада 2007 року позивач є власником корпусу №3 літ. «Д-4 Д*1», що знаходиться в Харківській області, Дергачівському районі, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163, площею 13148,75 кв.м., який складає 52/100 частини комплексу загальною площею 25011,45 кв.м. Таким чином позивач є співвласником комплексу, частиною якого є реконструйована нежитлова будівля.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1, ст. 357 ЦК України  частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.        

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України  співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 357 ЦК України поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Згідно ч. 1, ст. 358 ЦК України  право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч. 2, ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ч. 3, ст. 358 ЦК України  кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 4, ст. 358 ЦК України якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ч. 1, ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 3, ст. 364 ЦК України Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

На підставі наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що частка позивача у спільній частковій власності вже виділена в натурі. Відповідно до договору позивачу належить конкретно визначений предмет договору, а саме корпус №3 літ. «Д-4 Д*1», який був предметом договору купівлі-продажу від «20» листопада 2007 року. Фактично позивач є власником об'єкту нерухомого майна (корпусу №3 літ. «Д-4 Д*1»), якому органом місцевого самоврядування була надана нова адреса - вул. Петровського, 163-г у м. Дергачі.

Суд прийшов до висновку, що при задоволені позовних вимог та визнанні судом права спільної часткової власності позивача на реконструйовану нежитлову будівлю по вул. Петровського, 163-г у м. Дергачі, колишнього корпусу №3 літ. «Д-4 Д*1», який складав 52/100 частини комплексу загальною площею 25011,45 кв.м., право спільної частковій власності співвласників на комплекс, частиною якого була будівля позивача,  не припиняється.

Таким чином, з огляду на те, що правовий режим майна співвласників не змінюється та розмір часток у праві спільної часткової власності не змінюється,суд приходить до висновку, що права співвласників не порушуються. Також суд при ухваленні рішення виходить з того, що законодавство не вимагає обов'язкової згоди співвласників комплексу на проведення реконструкції будівлі позивача.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (з наступними змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445), обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 4.1. Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно,  затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «28» січня 2003 року № 7/5, для здійснення реєстрації об'єкта нерухомого майна до Реєстру прав необхідно внести таку інформацію щодо інших додаткових відомостей щодо об'єкта нерухомого майна.

Згідно п. 3.8. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7), видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить у тому числі особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо).

На підставі вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що державній реєстрації підлягає право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 13824,2 кв.м., розташовану у м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г, про що має бути внесено запис до Державного реєстру.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, орган, який проводить державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний проводити реєстрацію судових рішень про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання судом права власності позивача на реконструйовану нежитлову будівлю (колишній цех – корпус №3, що складав 52/100 частини комплексу загальною площею 25011,45 кв.м.) за адресою: м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г.

 З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, витрати по сплаті держмита та на інформаційно - техничне забезпечення судового процесу покласти на позивача. 

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФВН» (код ЄДРПОУ: 35477692) право власності на самовільно реконструйовану під торгівельні, складські та виробничі приміщення нежитлову будівлю (колишній корпус №3 літ. «Д-4 Д*1» , який складав 52/100 частини комплексу загальною площею 25011,45 кв.м. у м. Дергачі по вул. Петровського, буд. 163), загальною площею 13824,2 кв.м., розташовану у м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г.

Покласти судові витрати на позивача.

Рішення підписано 21.08.2008р.

Суддя