Постанова

від 06.12.2011 по справі 11/5009/2491/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 11/5009/2491/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Плюшка І.А.

суддів Кочерової Н.О.,

Саранюка В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу приватного акціонерног о товариства "Лисичанська на фтова інвестиційна компанія "

на постанову Донецького апеляційного г осподарського суду

від 28.09.2011 року

у справі № 11/5009/2491/11

господарського суду Запор ізької області

за позовом приватного акціонерного т овариства "Лисичанська нафто ва інвестиційна компанія"

до товариства з обмеженою ві дповідальністю "АнДі"

про стягнення 71 618, 34 грн. пені за порушення умов договору в ча стині строків передачі товар ів

за участю представників с торін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 01.01.2011

від відповідача: не з'яви лися

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року приват не акціонерне товариство "Ли сичанська нафтова інвестиці йна компанія" звернулося до г осподарського суду з позовом до товариства з обмеженою ві дповідальністю "АнДі" про стя гнення пені у розмірі 71 618, 34 грн . штрафу за порушення відпові дачем умов договору купівлі- продажу № АХ-6-823 від 27.05.2010 року в ча стині строків передачі товар у.

Рішенням господарського с уду Запорізької області від 01.07.2011 року (суддя Гончаренко С.А .) позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обм еженою відповідальністю “Ан Ді” на користь приватного ак ціонерного товариства “Лиси чанська нафтова інвестиційн а компанія” 23 872, 78 грн. пені та су дові витрати.

В іншій частині позову відм овлено.

При цьому, рішення місцевог о господарського суду мотиво вано тим, що оскільки факт нес воєчасної поставки товару ві дповідачем є доведеним, то ві дповідач відповідно до умов укладеного між сторонами дог овору та ст. 216, ст. 230, ч. 4 ст. 231 Госпо дарського кодексу України зо бов' язаний сплатити пеню за порушення строків передачі товару.

Однак, з огляду на те, що пози вачем не надано доказів спри чинення йому збитків від нес воєчасної поставки товару та враховуючи неспіврозмірніс ть суми нарахованої пені до з битків позивача, суд першої і нстанції, керуючись п. 3 ст. 551 Ци вільного кодексу України та п. 1 ст. 233 Господарського кодекс у України зменшив розмір пен і до 23 872,78 грн., що дорівнює трети ні від суми пені, заявленої до стягнення.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 28.09.2011 року (судді: Зубченк о І.В. - головуючий, Бойко І.А., М анжур В.В.) рішення місцевого г осподарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі приват не акціонерне товариство "Ли сичанська нафтова інвестиці йна компанія" просить постан ову апеляційного господарсь кого суду скасувати, а рішенн я місцевого господарського с уду змінити та стягнути з від повідача пеню у розмірі 71 618, 34 г рн. за порушення відповідаче м умов договору купівлі-прод ажу № АХ-6-823 від 27.05.2010 року в частин і строків передачі товару. Пр и цьому, скаржник посилаєтьс я на порушення судом апеляці йної інстанції норм процесуа льного та матеріального прав а.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, перевірив ши повноту встановлених судо м обставин справи та їх юриди чну оцінку, Вищий господарсь кий суд України вважає, що кас аційна скарга не підлягає за доволенню, виходячи з наступ ного.

Зі змісту статті 1117 Господар ського процесуального кодек су України вбачається, що зав данням господарського суду к асаційної інстанції є переві рка застосування судом першо ї чи апеляційної інстанції н орм матеріального та процесу ального права на підставі вс тановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарсь кими судами попередніх інста нцій та підтверджується наяв ними в матеріалах справи док азами, 27.05.2010 року між товариство м з обмеженою відповідальніс тю “АнДі” (продавець) та закри тим акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвест иційна компанія", правонасту пником якого є приватне акці онерне товариство “Лисичанс ька нафтова інвестиційна ком панія” (покупець), укладено до говір купівлі-продажу №АХ6-823, в ідповідно до умов якого прод авець зобов' язався передат и у власність покупця товар з гідно переліку, зазначеному в договорі, а покупець, в свою чергу, прийняти та здійснити оплату його вартості. Загаль на ціна товару, згідно з пункт ом 2.1. договору становить 892 228, 80гр н.

Відповідно до пункту 3.1. дог овору продавець зобов' язан ий за власний рахунок достав ити до місцезнаходження поку пця в повному обсязі товар пр отягом 45 календарних днів з мо менту підписання сторонами д оговору.

Таким чином, останнім днем п оставки товару є 12.07.2010 року.

Однак, відповідач свої зобо в'язання щодо строків постав ки товару належним чином не в иконав: відповідно до видатк ової накладної №А-00001762 відпові дач поставив позивачу частин у товару лише 20.07.2010 року на суму 512 732, 27 грн., при цьому прострочен ня склало 8 календарних днів, а відповідно до видаткової на кладної №А-00001875 відповідач пос тавив позивачу частину товар у лише 02.08.2010 року на суму 368 072,71 грн. , при цьому прострочення скла ло 21 календарний день.

Відповідно до пункту 9.3. дого вору у випадку порушення про давцем строків передачі това ру по даному договору, він зоб ов' язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,4% від вартості непереданого товару, за коже н день прострочки. У випадку з атримки передачі товару поку пцю більш ніж на 10 днів продав ець, починаючи з одинадцятог о дня зобов' язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 1% від в артості непереданого в строк товару, за кожен день простро чення.

Пунктом 9.4. договору передба чено, що у разі порушення прод авцем строків передачі товар у більш ніж на 20 днів, покупець має право відмовитися від до говору.

07.10.2010 року позивачем на адрес у відповідача направлено вим огу №18/1-735 про сплату пені за пор ушення строків передачі това ру.

Листом від 10.01.2011 року відпові дач просив позивача зменшити розмір суми пені за порушенн я строків поставки товару до 5 520, 00 грн., та вказав на причини з атримки поставки товару (каб ельної продукції) за договор ом: у зв`язку з дефіцитом алюмі нію на ринку, який є необхідни м для виготовлення кабельної продукції.

Таким чином, предметом поз ову у даній справі є вимоги по зивача щодо стягнення з відп овідача суми пені за порушен ня відповідачем строків пере дачі товару, передбаченої ст оронами в вищезазначеному до говору.

Свої вимоги позивач обґрун товує посиланням на п. 9.3 догов ору та ч.ч. 1, 4 ст. 231 Господарсько го кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільно го кодексу України за догово ром купівлі-продажу одна сто рона (продавець) передає або з обов'язується передати майно (товар) у власність другій сто роні (покупцеві), а покупець пр иймає або зобов'язується при йняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодек су України встановлено, що пр одавець зобов'язаний передат и товар покупцеві в строк, вст ановлений договором купівлі -продажу, а якщо зміст договор у не дає змоги визначити цей с трок, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як було зазначено вище, ст рок поставки товару був вста новлений сторонами у п. 3.1. дого вору - протягом 45 календарних днів з моменту підписання ст оронами договору, отже, остан нім днем поставки товару бул о 12.07.2010 року.

З огляду на те, що неналежн е виконання відповідачем сво їх зобов'язань щодо строків п оставки товару підтверджуєт ься видатковими накладними № А-00001762 та № А-00001875, відповідно до як их поставка товару була здій снена 20.07.2010 року та 02.08.2010 року, а пр острочення склало у першому випадку 8 календарних днів, а у другому - 21 календарний день , то суди попередніх інстанці й цілком вірно встановили фа кт порушення договірних зобо в'язань з боку відповідача.

Пунктом 1 статті 193 Господарс ького Кодексу України та ста ттею 526 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов'язання належним ч ином відповідно до закону, ін ших правових актів, договору , а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'я зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного ко дексу України порушенням зоб ов'язання є його невиконання або виконання з порушенням у мов, визначених змістом зобо в'язання (неналежне виконанн я).

У разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені договором або з аконом, зокрема, сплата неуст ойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господ арського кодексу України штр афними санкціями у цьому код ексі визнаються господарськ і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), я ку учасник господарських від носин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил з дійснення господарської дія льності, невиконання або нен алежного виконання господар ського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарсько го кодексу України передбаче но, що у разі, якщо розмір штра фних санкцій законом не визн ачено, санкції застосовуютьс я в розмірі, передбаченому до говором. При цьому розмір сан кцій може бути встановлено д оговором у відсотковому відн ошенні до суми невиконаної ч астини зобов'язання або у пе вній, визначеній грошовій су мі, або у відсотковому віднош енні до суми зобов'язання нез алежно від ступеня його вико нання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

В п. 9.5 договору сторони узгод или, що у випадку порушення пр одавцем строків передачі тов ару по даному договору, він зо бов' язаний сплатити покупц ю пеню у розмірі 0,4% від вартост і непереданого товару, за кож ен день прострочки. У випадку затримки передачі товару по купцю більш ніж на 10 днів прод авець, починаючи з одинадцят ого дня зобов' язаний сплати ти покупцю пеню у розмірі 1% ві д вартості непереданого в ст рок товару, за кожен день прос трочення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, пояснююч и причину затримки поставки товару - кабельної продукції , посилається на дефіцит алюм інію на ринку, який є необхідн им для виготовлення кабельно ї продукції.

Як визначено в ст. 233 Господар ського кодексу України у раз і якщо належні до сплати штра фні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредит ора, суд має право зменшити ро змір санкцій. При цьому, повин но бути взято до уваги: ступін ь виконання зобов'язання бор жником; майновий стан сторін , які беруть участь у зобов'яза нні, не лише майнові, але й інш і інтереси сторін, що заслуго вують на увагу.

Право суду зменшувати розм ір неустойки передбачене так ож ч.3 ст.551 Цивільного кодексу У країни та п.3 ч.1 ст.83 Господарсь кого процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд ами попередніх інстанцій ціл ком вірно встановлено, що поз ивачем не надано доказів спр ичинення йому збитків від не допоставки товару. При цьому , суди правомірно врахували н еспіврозмірність нарахован ої пені та скористались свої м правом на зменшення розмір у штрафних санкцій до суми 23 872, 78грн., що дорівнює третині від суми пені, заявленої до стягн ення.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прий нятої апеляційним господарс ьким судом постанови, якою ці лком вірно залишено без змін рішення місцевого господарс ького суду, колегія суддів ка саційної інстанції з мотивів , наведених в касаційній скар зі, не вбачає, а посилання скар жника на порушення норм мате ріального та процесуального права апеляційним господарс ьким судом при винесенні пос танови не знайшли свого підт вердження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прив атного акціонерного товарис тва "Лисичанська нафтова інв естиційна компанія" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного гос подарського суду від 28.09.2011 року у справі № 11/5009/2491/11 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк