Рішення

від 13.12.2011 по справі 5015/6243/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6243/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11                                                                                           Справа№ 5015/6243/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія Вуглепромтехніка”, с.Лапаївка, Пустомитівський р-н, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „TREEEDEN GROUP”, м. Люблін, Польща

про стягнення  5 004, 23 доларів США

за участю представників:

від позивача: Цимбала О.В. –представник

від відповідача: не з'явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія Вуглепромтехніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю „TREEEDEN GROUP” про стягнення  5 004, 23 доларів США.

       Суд ухвалою від 26.10.2011 р. прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

     Ухвалою суду від 22.11.2011 р. розгляд справи відкладений на 13.12.2011 р.

13.12.2011 р. представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 22.11.2011р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не надав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

      Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

07.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія Вуглепромтехніка” та  Товариством з обмеженою відповідальністю „TREEEDEN GROUP” укладено договір № 01/07-09 купівлі-продажу (надалі договір). Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця вугілля, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Договором також передбачено, що оплата проводиться покупцем авансовим платежем або напротязі 24 годин після повідомлення продавця про завершення розвантаження товару на залізничний транспорт і оформлення митних декларацій або згідно умов, обговорених в додатковій угоді.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, що підтверджується комерційним інвойсом №12 від 26.10.2009 р.

       Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу № 01/07-09 від 07.07.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість на суму 20 873, 00 доларів США, з яких 14 973,00 доларів США –сума основного боргу та 5 900 доларів США –пеня, нарахована за період з 28 жовтня 2009 року до 08 березня 2010 року.

       Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 4/82 від 23.09.2010 р., яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія Вуглепромтехніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю „TREEEDEN GROUP” про стягнення 20 873,00 доларів США заборгованості. Проте, рішення суду від 23.09.2010 р. у справі № 4/82 станом на момент розгляду справи відповідачем не виконано.

          Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1 157,23 дол. США –пені за період з 24.09.10 р. до 24.03.2011 р., 895 дол. США –3 % річних за період з 28.10.2009 р. до 24.10.2011 р. та 2 952 дол. США –втрат від інфляції за період з жовтня 2009 р. до вересня 2011 р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Пунктом 4.2 договору № 01/07-09 від 07.07.2009 р. передбачено, що за порушення строків оплати покупець сплачує продавцю 0,3% за кожен день прострочки.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тому правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання за період з 24 вересня 2010 року до 24 березня 2011 року. Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з ст. 231 ГК України пеня, визначається виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.           

Тому правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання за період з  24 вересня 2010 року до 24 березня 2011 року, трьох відсотків річних за весь час прострочення, тобто за період з 28 жовтня 2009 року до 24 жовтня 2011 року, а також втрат від інфляції з врахуванням дефляційних періодів. Враховуючи вищенаведені положення, сума пені, яка підлягає стягненню становить 1 157,28 дол. США, сума 3 % річних від простроченої суми –895,00 дол. США. Щодо втрат від інфляції за період з жовтня 2009 р. до вересня 2011 р. на суму 2 952 дол. США, то вимога позивача підлягає задоволенню частково, на суму 2 435,77 дол. США, оскільки при розрахунку втрат від інфляції позивач необґрунтовано вилучив квітень –липень 2010 р. та липень –серпень 2011 р., в яких рівень інфляції був нижчим 100, 0.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи,  належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.43 ГПК України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи і підлягають задоволенню частково.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати необхідно покласти на відповідача в порядку ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.  33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „TREEDEN GROUP” (Польща, 20-411, м. Люблін, вул. Вольська, 11 ( „TREEDEN GROUP”, SP.Z-o.o Polska, 20-411 Lublin, ul Wolska, 11, Rеgon 060149244, Bank WBK S. A Oddzial w Lublinie, р/р 78109026880000000105493791 NIP 946-249-94-70) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-промислова компанія Вуглепромтехніка” (Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Лапаївка, вул. Лісова, 8,  Р/р 2600401841501 в «Альфа-Банк», Україна, м. Київ;  код ЄДРПОУ № 32419444) 1 157,23 дол. США –пені, 895,00 дол. США –3% річних, 2 435,77 дол. США - втрат від інфляції, 81,38 грн. - державного мита та 211,64 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

       4.          В задоволенні решти вимог –відмовити.

          Суддя                                                                                             Гутьєва В.В.