Рішення

від 29.11.2011 по справі 5016/3763/2011(8/187)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/3763/2011(8/187)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" листопада 2011 р.                                  Справа №  5016/3763/2011(8/187)

За позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва,

юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40;

поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

до відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в особі Жовтневого РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області,

54000, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 10А,

про стягнення коштів у сумі 8663 грн. 27 коп., -   

Суддя Гриньова –Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача –не з'явився.

Від відповідача –не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в особі Жовтневого РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) коштів у сумі 8663 грн. 27 коп., з яких: 7636 грн. 84 коп. –борг за активну електроенергію за червень –жовтень 2011 року; 741 грн. 15 коп. –пеня; 141 грн. 84 коп. –інфляційні втрати; 143 грн. 44 коп. –три проценти річних, на підставі Договору № 44/1544 про постачання електричної енергії від 07.07.2009р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 03.11.2011р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала отримана відповідачем 07.11.2011р. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався, позов не заперечив і не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

07.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір № 44/1544 про постачання електричної енергії (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач –оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 “Порядок розрахунків” та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. п. 1, 2 Додатку № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 10 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного “Акту про використану електричну енергію” (в оригіналі). Також сторони домовились, що наданий відповідачем на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії “Акт про використану електричну енергію” та виданий позивачем рахунок на оплату за спожиту електричну енергію вважається “Актом прийняття-передавання товарної продукції”.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 6, 7 Додатку № 10 “Порядок розрахунків” до Договору розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до “Акту про використану електричну енергію”.

Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.

Рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію  має бути оплачений відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Сума коштів, які має оплатити відповідач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається таким чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити відповідач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, позивач проводить відповідачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, за весь час прострочення.

Виконуючи умови Договору, позивач у червні 2011 року відпустив відповідачу активної електричної енергії на суму 2488 грн. 31 коп., у липні 2011 року –на суму 2430 грн. 59 коп., у серпні 2011 року –на суму 2506 грн. 80 коп., у вересні 2011 року –на суму 2425 грн. 58 коп., у жовтні –на суму 2790 грн. 56 коп.

Свої зобов'язання в частині оплати спожитої активної електричної енергії відповідач виконав частково на суму 5005 грн., і станом на 01.11.2011р. борг відповідача перед позивачем складав 7636 грн. 84 коп., який до цього часу залишається несплаченим відповідачем (розгорнутий розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а.с. 11).

Несплатою 7636 грн. 84 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

          Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  2) зміна умов зобов'язання;   3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

          Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України  штрафними  санкціями  у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми  (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 “Порядок розрахунків” до Договору, сторони в п. 4.2.1 Договору встановили відповідальність споживача (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за спожиту активну електричну енергію, позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, за період з 10.05.2011р. по 10.09.2011р. нараховано пеню, розмір якої складає 741 грн. 15 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 12-15).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача за період з 10.05.2011р. по 01.07.2011р. підлягають 141 грн. 84 коп. інфляційних втрат, а також за період з 10.05.2011р. по 10.09.2011р. –143 грн. 44 коп. –три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 16-21).  

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає  8663 грн. 27 коп. (7636 грн. 84 коп. + 741 грн. 15 коп. + 141 грн. 84 коп. + 143 грн. 44 коп.).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в особі Жовтневого РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (54000, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 10А; ідентифікаційний код 08674301) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393):

-          7636 (сім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 84 коп. –борг за активну електричну енергію –на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, МФО 326461; код 24789699;

-          741 (сімсот сорок одна) грн. 15 коп. –пеня; 141 (сто сорок одна) грн. 84 коп. –інфляційні втрати; 143 (сто сорок три) грн. 44 коп. –три проценти річних; 102 (сто дві) грн. –на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ “ПриватБанк”, МФО 326610, код 24789699.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Повне рішення складено “02” грудня 2011 року

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова-Новицька