Ухвала

від 23.11.2011 по справі 2/17-2011-2410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/17-2011-2410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" листопада 2011 р.№ 2/17-2011-2410

Суддя  Бахарєв Б.О., розглянувши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (04655, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДРПОУ 26088848)   

     до боржника: Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Барквуд” ( 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 41, код ЄДРПОУ 24572468 )

     про  порушення провадження у справі про банкрутство   

                                                                 ВСТАНОВИВ:   

21.11.2011р. Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва  звернулась до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Барквуд” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон України № 2343-ХІІ), посилаючись на наявність боргу в сумі  4 696,84 грн. з плати за землю.

Заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі наступного.

З врахуванням вимог ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, кредитор вправі звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст.4-1 ГПК України).

Згідно   п. 1 ст. 5   Закону  України  №2343-ХІІ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною першою ст. 9 Закону України №2343-ХІІ встановлено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, зокрема, якщо не вказано в заяві інших відомостей, перелічених в статті 7 цього Закону та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується  вимога та  доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

В заяві державної податкової інспекції у подільському районі м. Києва взагалі не зазначені та не додані докази, які б свідчили про вжиття заходів щодо отримання заборгованості з боржника за останнім місцем його реєстрації, а саме: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 41.

Також відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство, зокрема, повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

          Однак, як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва вживались дії щодо розшуку майна боржника, на яке можливо звернути стягнення боргу, лише у місті Києві. Тоді як в заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців зазначено інше місцезнаходження  Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Барквуд”, а саме: м. Одеса, вул. Канатна, 41.  

Отже, обставини, на які посилається заявник як на такі, що свідчать про відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо було би погасити заборгованість, не можуть вважатись належними доказами неплатоспроможності боржника, оскільки отримані не за місцем реєстрації боржника.

Крім того ініціюючий кредитор не надав належних доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини щодо безспірності вимог.     

Так, відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора, якими згідно зі ст. 1 цього закону є вимоги  кредиторів,  визнані боржником,  інші  вимоги  кредиторів,   підтверджені   виконавчими документами чи розрахунковими документами,  за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності в розумінні Закону України №2343-ХІІ.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.09.2010 р. по справі № Б-50/223-09

Крім того, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на заявника - орган державної податкової служби чи інший державний орган, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) –покладається обов'язок додати до заяви про порушення справи докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Але кредитором, в порушення вимог п. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказів вжиття вказаних заходів в повному обсязі  до заяви   не додано.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України згідно постанови від 02.08.2006 р. по справі № 46/275-б.

З заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредитор до суду з позовом до боржника з метою стягнення заборгованості не звертався, що свідчить про неповноту вжитих заходів до отримання заборгованості.

Як  вбачається, із доданих до заяви документів, кредитор обґрунтовує заборгованість боржника довідкою про податкову заборгованість платника податків,  яка складена в односторонньому порядку і не являється належним доказом, що підтверджує безспірність вимог, і не є виконавчим документом в розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, викладеній у постанові від 16.12.2009р. по справі № 19/140/09-26/146/09.

          Враховуючи вищевикладене, господарський суд повертає заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до боржника Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Барквуд” про  порушення провадження у справі про банкрутство на підставі п.3 ст.63 ГПК України та ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в заяві не вказано обставин і доказів, що підтверджують викладені в ній обставини, а саме, щодо безспірності вимог, неплатоспроможності боржника та вжиття необхідних заходів для отримання заборгованості.

Слід зазначити, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.3 ст.63,86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

                                                             УХВАЛИВ:    

Заяву   Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (04655, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДРПОУ 26088848) до боржника Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Барквуд” ( 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 41, код ЄДРПОУ 24572468 ) про  порушення провадження у справі про банкрутство повернути заявнику без розгляду.

         Додаток: заява про порушення провадження у справі про банкрутство на 3  аркушах з додатком  на 15 аркушах.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Бахарєв Б.О.