Постанова

від 28.03.2008 по справі 20/216/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

28.03.08                                                                                      

Справа №20/216/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду

у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Мойсеєнко Т. В.  , Яценко О.М.

при секретарі: Соколові А.А.

За участю представників сторін:

відпозивача 

-          Бєлая О.С. (довіреність

№ 148-08/10 від 29.01.2008 р. )

від відповідача-1 -  

Додонов П.О. (довіреність № 55 від 15.08.2007 р.)

від відповідача-2  

-  не з'явився

від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних  вимог на предмет спору, на стороні

позивача  -   не з'явився

від 3-ї особи-1, яка не заявляє самостійних  вимог на предмет спору, на стороні

відповідача -   не з'явився

від 3-ї особи-2, яка не заявляє самостійних  вимог на предмет спору, на стороні

відповідача -   ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1

від ІНФОРМАЦІЯ_1)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю «Авто-Тревел» (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області

від  17.08.2007 р.                             у  справі 

№ 20/216/07

за позовом        

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО» в

                            особі Запорізької

філії Закритого акціонерного товариства «Страхова 

                            компанія «ВЕСКО»

(м. Запоріжжя)

до відповідача-1 

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Тревел»

                              (м. Запоріжжя)

до відповідача-2 

Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна

                               страхова    компанія» в особі Запорізької філії (м. Запоріжжя)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача:              

гр. ОСОБА_2(м. Запоріжжя)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, на стороні відповідача:          

гр. ОСОБА_4 (м. Запоріжжя)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, на стороні відповідача:          

гр. ОСОБА_3(м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

          ЗАТ

«Страхова  компанія «ВЕСКО» в  особі Запорізької філії  звернулось до 

господарського суду Запорізької 

області  з позовом  до ТОВ «Авто-Тревел» (3-я особа без

самостійних вимог на стороні відповідача - гр. ОСОБА_4)  про стягнення матеріальної шкоди (в порядку

регресу) в сумі 5218,38 грн. Ухвалою господарського суду Запорізької області

від  18.07.2007 р. в порядку ст. 24 ГПК

України до участі у справі  залучено

іншого відповідача - ЗАТ “Українська транспортна компанія” в особі Запорізької

філії. Ухвалою суду від 21.05.2007 р. в порядку ст. 27 ГПК України до участі у

справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача та відповідача, відповідно - гр. ОСОБА_2 та гр.

ОСОБА_3

Рішенням  господарського суду  Запорізької області  від 17.08.2007 р. у справі          № 20/216/07 (суддя  Гандюкова Л.П.)  позовні 

вимоги  задоволено  частково: стягнуто з відповідача-1  (ТОВ «Авто-Тревел») на користь позивача в

порядку регресу 4868,38 грн. суми страхового 

відшкодування, а також  95,16

грн.  державного мита та 110,09 грн.

витрат на інформаційно-технічне 

забезпечення  судового  процесу.  

В решті  позову  відмовлено. У позові до відповідача-2 (ЗАТ

«Українська транспортна страхова 

компанія» в особі Запорізької 

філії) відмовлено.                           

Не погоджуючись з  прийнятим  у справі судовим  актом, 

ТОВ «Авто-Тревел» (відповідач-1 у 

справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду

Запорізької області від 17.08.2007 р. у справі № 20/216/07 і направити справу

на новий  розгляд в суд  першої 

інстанції  для  прийняття нового рішення. Також просить

винести ухвалу   про зупинення

виконання  рішення суду  першої 

інстанції.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник

вважає, що господарським судом Запорізької 

області було  порушено та

неправильно застосовано норми 

матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають

обставинам справи та  долученим  до 

справи доказам. Зазначає, що суд першої 

інстанції  не  дав 

належної  оцінки тому  факту, що вина в ДТП була  визнана за 

обома  водіями -             гр.  ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_2, що повинно  бути враховано при  визначенні 

розміру відшкодування  шкоди.

Також  заявник  не 

погоджується  з   висновком суду першої інстанції  про те, що фактичні  затрати 

страховика  на проведення  відновлювального  ремонту 

пошкодженого автомобіля 

склали  5894,38 грн. Заявник  зазначає, що згідно  висновку спеціаліста автотоварознавця

пошкодження, які виникли внаслідок  ДТП,

є  незначними і  можливе 

було  проведення лише  відновлювального ремонту як  передньої 

так і задньої  дверей автомобілю.

Крім того вважає, що вказані передні двері автомобілю, з незначними

пошкодженнями, представляють  собою  певну 

матеріальну  цінність, яка  після оплати 

позивачу  боргу  повинна бути передана  відповідачу за позовом. 

          Ухвалою

Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2008 р. апеляційна

скарга  ТОВ «Авто-Тревел»  прийнята 

до провадження та призначена до розгляду на 28.03.2008 р.

Розпорядженням 

Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 596 від

27.03.2008 р. справу № 20/216/07 передано на розгляд колегії суддів у складі:

головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Мойсеєнко Т.В., Яценко О.М.

Представник 

заявника в судовому  засіданні

підтримав  вимоги з підстав,

викладених  в апеляційній  скарзі.

Позивач у справі - 

ЗАТ «Страхова  компанія «ВЕСКО»

в  особі Запорізької філії  апеляційну скаргу відповідача-1 не визнає.

Свою  позицію  виклав у письмовому  відзиві. Зазначив, що вважає рішення  господарського суду законним та таким, що не

підлягає  скасуванню чи зміні, з

наступних підстав: постановою 

Ленінського  районного  суду    

м. Запоріжжя по справі № 3-13/2006 р. від 20.04.2006 р.  було встановлено наявність у  діях 

ОСОБА_4  порушень п. 10.1

Правил  дорожнього  руху України, які знаходяться у  причинному 

зв'язку з дорожньо-транспортною 

пригодою. Зазначає, що вказану постанову не було оскаржено в  порядку, встановленому  законом, тому вона є чинною. Також вказує, що

предметом його позовних вимог було стягнення фактичних витрат страховика.

Зустрічні позовні вимоги відповідачем не заявлялись. Таким чином,      питання 

про  передачу  відповідачу 

пошкоджених  запасних частин

не  входило до предмету розгляду  господарського суду і  тому правомірно ним не  вирішувалося (і не повинно було вирішуватись)

при розгляді даної справи.  

Відповідач-2 

-  ЗАТ «Українська транспортна

страхова компанія» в особі Запорізької філії 

відзив  на скаргу не  представив, повноважного  представника в судове  засідання не направив, причини  неявки 

суду не відомі. Про час і місце 

слухання справи  був  повідомлений 

належним чином. 

3-я  особа-2,

яка  не заявляє  самостійних вимог на  предмет спору, на стороні відповідача - гр.

ОСОБА_1 письмового відзиву не надав. В судовому засіданні пояснив, що  підтримує 

вимоги  заявника апеляційної  скарги. Заявив, що йому відомо, що страхові

компанії завжди забирають матеріальні цінності (пошкоджені автомобілі або їх

частини) після здійснення страхової виплати, тому суд повинен був зобов'язати

позивача  передати відповідачу-1 двері

автомобіля Nissan, які було пошкоджено в результаті ДТП.

3-і особи, які  не

заявляють самостійних  вимог на предмет

спору, громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_4 письмові відзиви на скаргу не

представили,  в  судове 

засідання  не з'явились, причини

неявки  суду  не відомі. Про  час  і

місце  слухання справи були  повідомлені 

належним  чином. 

За  клопотанням

присутніх в судовому засіданні представників позивача, відповідача-1 та 3-ї

особи апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних

засобів фіксації судового процесу.

           За їх

згодою в судовому засіданні 28.03.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну

частини постанови.

     Згідно ст. 99

Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції.

     Відповідно до

ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду

справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не

розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення

місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної

скарги, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та 3-ї

особи, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2005 р. по вул. Бородінській  в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна

подія за участю автомобіля  Nissan X

Trail, реєстр. № НОМЕР_1 під керуванням 

ОСОБА_2та автомобіля ГАЗ 322131 ПЕ, реєстр. № НОМЕР_2, яким керував

працівник ТОВ «Авто-Тревел» ОСОБА_4.

Внаслідок вказаної ДТП зазнав пошкоджень автомобіль

Nissan X Trail, реєстраційний № НОМЕР_1.

Автомобіль Nissan X Trail, реєстр. № НОМЕР_1  на момент ДТП був застрахований у Запорізької

філії Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕСКО” на підставі

договору страхування автотранспорту № 1663-а/04 від 18.08.2004 р. (арк. справи

11).

У зв'язку з цим 11.08.2005 р. власник автомобіля Nissan

X Trail, реєстр. № НОМЕР_1 ОСОБА_2звернувся до Запорізької філії Закритого

акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕСКО” (позивача у справі) з

заявою  про виплату страхового відшкодування

у зв'язку з пошкодженням внаслідок 

дорожньо-транспортної пригоди застрахованого автомобіля, що є страховим

випадком  відповідно до умов договору.

Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця по

експертній оцінці ТС № 334/08 від 08.08.2005 р. 

вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan X Trail, реєстр. №

НОМЕР_1 складає 10229,61 грн. (арк. справи 13).

Позивачем на підставі товарних чеків, рахунків, актів

виконаних робіт, квитанцій до прибуткових касових ордерів, копії яких містяться

в матеріалах справи, було виконано розрахунок суми страхового відшкодування

(арк. справи 17)  і складено Страховий

акт   № 818-а/05 від 16.08.2005 р. (арк.

справи 12), який передбачав страхове відшкодування ОСОБА_2  у розмірі 4868,38 грн.

Відповідно до п.п. 24.2 договору № 1663-а/04 від

18.08.2004 р. страховик (позивач у справі) зобов'язаний при настанні страхового

випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з

дня складання страхового акту.

На виконання умов договору № 1663-а/04 від 18.08.2004 р.

позивач за видатковим касовим ордером № 1164 від 17.08.2005 р. виплатив ОСОБА_2

(страхувальнику) страхове відшкодування в сумі 4868,38 грн. (арк. справи 25).

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від

20.04.2006 р. по справі № 3-13/2006  було

встановлено, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_4, однак на підставі ст. 38 КпАП

України провадження у справі було закрито у зв'язку з тим, що на момент

розгляду справи скінчилися строки притягнення винної особи до адміністративної

відповідальності, тобто по нереабілітуючим підставам (арк. справи 26).

Листом від 09.08.2006 р. (вих. № 22350) позивач

звернувся до ТОВ «Авто-Тревел» (відповідача-1 у справі) з вимогою про

відшкодування матеріальної  шкоди в

порядку  регресу.

ТОВ «Авто-Тревел» 

залишило  вимогу  позивача без 

задоволення.

Стягнення з ТОВ «Авто-Тревел» та  ЗАТ «Українська транспортна страхова

компанія»  на підставі ст. 27 Закону

України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України 5218,38 грн., в т.ч., 4868,38

грн. виплаченого позивачем страхувальнику страхового відшкодування та  350,00 грн. 

витрат на оплату послуг експерта, стало предметом судового розгляду  у даній 

справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної

скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу

наступного.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що

майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,

завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі

особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом

підвищеної     небезпеки,

відшкодовується  особою,  яка 

на  відповідній правовій підставі

(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє

транспортним засобом,   механізмом,   іншим 

об'єктом, використання, 

зберігання або утримання 

якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної  небезпеки, 

відповідає за завдану шкоду,  якщо

вона не доведе,  що шкоди   було  

завдано  внаслідок  непереборної 

сили  або  умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172  ЦК України юридична або фізична особа

відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх

трудових (службових) обов'язків. 

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи,

гр. ОСОБА_4  є водієм ТОВ «Авто-Тревел» і

під  час 

скоєння  ДТП   виконував 

свої  трудові  обов'язки, тому саме  ТОВ «Авто-Тревел»  повинно 

відшкодовувати шкоду, завдану 

його  працівником.

Згідно ст.  979 ЦК

України  за  договором страхування одна  сторона (страховик) зобов'язується  у разі 

настання  певної  події (страхового  випадку) виплатити   другій 

стороні (страхувальникові) або іншій 

особі, визначеній  у договорі,

грошову суму (страхову  виплату), а  страхувальник 

зобов'язується  сплачувати  страхові 

платежі та  виконувати інші  умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний

у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк,

встановлений договором.

Згідно приписів 

ст.ст.  525, 526 ЦК України, ст.

193 Господарського кодексу України 

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та

вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його

умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої

зобов'язання і виплатив гр. ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 4868,38 грн.,

що підтверджується видатковим касовим ордером №1164 від 17.08.2005 р.

Згідно ст. 27 Закону України “Про страхування” до

страховика,  який  виплатив 

страхове   відшкодування   за договором   майнового  

страхування,   в  межах 

фактичних  затрат переходить право

вимоги,  яке страхувальник  або 

інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи, 

відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічну норму містить ст. 993 Цивільного кодексу

України.

Статтею 1191  ЦК

України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної 

вимоги  (регресу)  до 

винної  особи              у 

розмірі виплаченого 

відшкодування,  якщо  інший 

розмір  не  встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхове

відшкодування, в межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_2

(страхувальник) мав до відповідальної за завдані збитки особи - ТОВ

«Авто-Тревел» (відповідача-1 у справі).

Як зазначено вище, обсяг 

права  вимоги не повинен  перевищувати меж  реально виплаченого відшкодування. Отже, суд

першої інстанції дійшов  вірного

висновку, що вимоги позивача про стягнення 

350,00 грн. вартості послуг експерта за проведення автотоварознавчого

дослідження є необґрунтованими, оскільки 

ці витрати не входять до суми виплаченого позивачем страхового

відшкодування і не перебувають в причинному зв'язку з спричиненням шкоди.

Таким чином, місцевим господарським судом обґрунтовано

задоволено вимоги позивача за  рахунок

відповідача-1 частково - в  сумі  4868,38 грн., а в решті  вимог 

відмовлено  як   заявлених необґрунтовано.

Колегія суддів також погоджується з висновком

господарського суду про те, що правові підстави для задоволення позовних вимог

за  рахунок відповідача-2 (ЗАТ

«Українська страхова  компанія» в особі

Запорізької  філії)  відсутні, оскільки дія  полісу ОСЦПВВНТЗ № ВА/1081594, яким в ЗАТ

«Українська страхова  компанія» в особі

Запорізької  філії застрахована

цивільна  відповідальність ТОВ

«Авто-Тревел» за шкоду, завдану 

майну  третіх  осіб 

під час ДТП  за участю автомобіля  ГАЗ 322131 ПЕ, реєстраційний  № НОМЕР_2, на гр. ОСОБА_4 не

поширювалась.  Зазначеним полісом,

укладеним відповідно до умов договорів страхування ІІІ типу, при експлуатації

автомобіля ГАЗ 322131 ПЕ, реєстраційний 

№ НОМЕР_2 застраховано цивільно-правову відповідальність гр. ОСОБА_5  Інших договорів страхування ТОВ «Авто-Тревел»

суду не надало.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що  згідно Пленуму Верховного Суду України

пошкоджені під  час ДТП  передні двері 

автомобіля Nissan X Trail, як 

такі,  що  мають 

певну  цінність, після сплати

позивачу суми повинні бути передані відповідачу,  є необґрунтованим і не приймається

апеляційним судом до уваги  в силу

наступного.

Відповідно до ч. 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6

від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду 

судами  цивільних  справ за позовами про відшкодування  шкоди»  

постановляючи  рішення про

стягнення на користь потерпілого відшкодування 

вартості  майна, що не може  використовуватись за  призначенням, але  має 

певну  цінність, суд  одночасно 

повинен  обговорити  питання про передачу  цього майна після  відшкодування збитків особі,

відповідальній  за шкоду.

          Однак, в

даному  випадку  позов 

було  заявлено  не 

самим  потерпілим, а  страховою 

компанією в  порядку  регресу. Крім того, колегія суддів зазначає,

що господарський суд  розглядає  справу 

в межах заявлених позовних вимог.

Твердження заявника про те, що гр. ОСОБА_2 та гр.

ОСОБА_4 обидва винні у скоєнні даної ДТП, спростовується матеріалами справи:

згідно долучених до справи копій постанов Ленінського районного суду м. Запоріжжя

від 20.04.2006 р. по справах № 3-12/2006 та № 3-13/2006 судом було встановлено,

що дії гр. ОСОБА_2 не знаходяться у причинному зв'язку з  даною дорожньо-транспортною пригодою і вона

сталася саме з вини водія ОСОБА_4 (арк. справи 26, 27).

Не знаходить також свого підтвердження посилання

заявника на порушення  судом  першої 

інстанції  при прийнятті оскаржуваного  рішення 

норм процесуального права (без вказівки - яких  саме). Дослідивши матеріали справи та надані

докази, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права

господарським судом при прийнятті даного рішення.

          Згідно

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

          Оскільки

доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не

підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами

справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення

господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав

для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

З приводу викладеної в апеляційній скарзі вимоги

заявника направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції колегія

суддів вважає необхідним вказати, що повноваження апеляційної інстанції

визначені статтею 103 ГПК України, згідно якої право направлення справи на

новий розгляд до господарського суду апеляційній інстанції не надано.

Викладене в апеляційній скарзі клопотання  заявника 

про зупинення  виконання  рішення 

господарського суду Запорізької 

області від 17.08.2007 р. у справі № 20/216/07  було залишено апеляційним судом  без задоволення як необґрунтоване, оскільки

відповідно до ст. 121-1 ГПК України лише 

суду касаційної інстанції  надано

право за  заявою  сторони 

чи  поданням прокурора  або 

за  своєю  ініціативою 

зупиняти   виконання

оскарженого   рішення   господарського  суду 

до  закінчення  його 

перегляду в порядку касації.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати за апеляційною скаргою покладаються

на заявника - ТОВ «Авто-Тревел».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103,

105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський 

суд

ПОСТАНОВИВ :

       1.   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю «Ато-Тревел»       (м.

Запоріжжя) залишити без задоволення.

       2. Рішення

господарського суду Запорізької області від 17.08.2007 р.                                            

у  справі  № 20/216/07 

залишити  без змін.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П. 

 Мойсеєнко Т.

В.  Яценко О.М.