Постанова

від 10.06.2008 по справі 15/120а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.08                                                                                          

Справа№ 15/120а

Господарський суд

Львівської області у складі

судді:

Костів Т.С.

при

секретарі Качур Ю.

розглянув

матеріали справи

за

позовом товариства з

обмеженою відповідальністю “Кафе “Пиріжкова”, м. Львів - Рудно,

до

відповідача

Рудненської селищної ради, м. Рудно, Львівська область

за

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, м. Львів-Рудно,

про

визнання частково недійсними рішень Рудненської селищної ради №603 від

23.12.2004 р. “Про надання дозволу на викуп земельної ділянки пп.. ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в смт. Рудно по вул. Шептицького, 1а” та рішення №757

від 08.07.2005 р. “Про затвердження проекту відведення на земельну ділянку по

вул. Шептицького, 1”а” в смт. Рудно пп. ОСОБА_1” та зобов'язання приватного

підприємця ОСОБА_1 привести загальний проїзд до попереднього стану.

За

участю представників:

від

позивача -ХХХХХ. -

директор

від

відповідача -

ХХХХХХХ  -представник

від

третіх осіб -ХХХХХХХ

Суть

спору: товариство з

обмеженою відповідальністю “Кафе “Пиріжкова”, м. Львів-Рудно, звернулось із

позовом до Рудненської селищної ради, м. Рудно, Львівська область, за участю

третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, м. Львів-Рудно, про визнання

частково недійсними рішень Рудненської селищної ради №603 від 23.12.2004 р.

“Про надання дозволу на викуп земельної ділянки пп.. ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4 в смт. Рудно по вул. Шептицького, 1а” та рішення №757 від 08.07.2005 р.

“Про затвердження проекту відведення на земельну ділянку по вул. Шептицького,

1”а” в смт. Рудно пп. ОСОБА_1” та зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1

привести загальний проїзд до попереднього стану.

Ухвалою

господарського суду Львівської області від 27.03.2008 р. відкрито провадження у

справі та призначено розгляд на 17.04.2008 р.. Розгляд справи неодноразово

відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 17.04.2008 р., 13.05.2008

р.. В судовому засіданні 27.05.2008 р. оголошено перерву до 10.06.2008 р..

Судом

роз'яснено права та обов'язки, передбачені у ст. ст. 49, 51 КАС України. У

відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній

матеріалами.

В

судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у

позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що позивачу була відведена

земельна ділянка площею 760 кв.м. в смт. Рудно, по сусідству з якою

оспорюваними рішеннями була відведена ділянка площею 0,0636 га ОСОБА_1.

Посилається, що оспорюваними рішеннями не було враховано необхідність

дотримання відступу в 1 м. від межі позивача, внаслідок чого ОСОБА_1 закрив

загальний проїзд до приміщення кафе. Просить позов задовольнити.

Водночас,

вимагаючи зобов'язати ОСОБА_1 привести загальний проїзд до попереднього стану,

позивач не визначив його відповідачем по справі. Крім того, справа за такою

вимогою у відповідності до ст. ст. 17, 18 КАС України не належить до

компетенції адміністративних судів. У відповідності до ч. 3 ст. 21 КАС України

не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить

розглядати в порядку різного судочинства. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157

КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного

судочинства, суд закриває провадження у справі. Відповідно, провадження у

справі в частині вимог до ОСОБА_1 підлягає закриттю провадженням із наданням

роз'яснень позивачу про належність такого спору до юрисдикції господарського

суду в порядку, встановленому ГПК України.

Представник

відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у поясненні. Ствердив,

зокрема, що земельна ділянка площею 0,063 га використовувалась ОСОБА_1 з 1999

р.. З врахуванням необхідності відступу від площа земельної ділянки, яка була

викуплена ОСОБА_1 була зменшена до 0,0501 га. Ствердив про дотримання

необхідного відступу, та той факт, що проїзд не увійшов до земельної ділянки,

яка відведена ОСОБА_1. Посилається на сплив встановленого у ст. 99 КАС України

річного строку на звернення до адміністративного суду. Просить у позові відмовити.

Третя

особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

ОСОБА_1 позов заперечив з мотивів, зазначених у поясненнях. Ствердив, що проїзд

до ділянки позивача є вільним, відступ є дотриманим, між сторонами підписаний

акт узгодження меж, а придбана ним земельна ділянка враховує необхідний відступ

та не порушує права позивача. Посилається на сплив річного строку,

встановленого в ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду.

Просить у позові відмовити.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників, оцінивши докази в їх

сукупності суд встановив наступне.

Позивач

є власником цілісного майнового комплексу підприємства громадського харчування

“Кафе “Пиріжкова”, що підтверджується реєстраційним посвідченням на об'єкти

нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам від 29.12.1998 р..

Факт правонаступництва позивача щодо прав та обов'язків товариства покупців ПГХ

кафе “Пиріжкова” сторонами не заперечувався.

Рішенням

№62 від 20.10.1993 р. Рудненської селищної ради “Про закріплення земельних

ділянок за організаціями і установами с. Рудно”, було закріплено за

підприємством громадського харчування “Кафе “Пиріжкова” вул. Центральна, 1,

земельну ділянку площею 760 кв.м. в постійне користування. Доказів отримання

державного акту на право постійного користування землею позивач не надав.

Рішенням

№512 від 28.05.2004 р. Рудненської селищної ради “Про надання в оренду

земельної ділянки ТзОВ “кафе “Пиріжкова” в смт Рудно по вул. Центральна, 1”

вирішено надати дозвіл позивачу на укладення договору оренди на земельну

ділянку площею 0,076 га в смт. Рудно по вул. Центральній, 1 терміном на 10

років та зобов'язано позивача укласти із відповідачем та зареєструвати договір

оренди. Однак, доказів укладення такого договору позивач не надав.

Відповідно

до ч. 3 ст. 125 ЗК України, ч. 1 ст. 126 ЗК України, право користування

земельною ділянкою посвідчується договором оренди. Приступати до використання

земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання

документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

З

плану місцевості вбачається, що в смт. Рудно вул. Центральна з півдня межує з

вул. Шептицького і відведена позивачу земельна ділянка є суміжною із земельною

ділянкою, відведеною третій особі.

З

матеріалів справи, зокрема, рішення Рудненської селищної ради від 28.05.1999 р.

“Про постійне користування земельною ділянкою по вул. Шептицького, 1а смт.

Рудно приватним підприємцем ОСОБА_1”, вбачається, що у зв'язку із ліквідацією

кооперативу “Для домашнього столу” ОСОБА_1 було залишено в постійному

користуванні земельну ділянку площею 0,0636 га по вул. Шептицького, 1 а у м.

Рудно для обслуговування виробничого і складських приміщень. З свідоцтв про

право власності на магазин з виробничими приміщеннями від 24.04.2001 р.

випливає, що треті особи є співвласниками цих приміщень, розташованих за

адресою смт. Рудно, вул. Шептицького, 1а загальною площею 299,2 кв.м. в частині

ј ідеальної частки кожен.

Рішенням

Рудненської селищної ради №160 від 08.05.2003 р. “Про внесення змін в рішення

позачергової сесії 3-го демократичного скликання від 28.05.1999. Рудненської

селищної ради “Про постійне користування земельною ділянкою по вул.

Шептицького, 1а, в смт. Рудно п.п. ОСОБА_1” з врахуванням рішення №517 від

22.07.2004 р. “Про внесення змін в рішення 5-го пленарного засідання 3-ої сесії

4-го демократичного скликання №160 від 08.05.2003 р.” вирішено надати

співвласникам приміщення за адресою вул. Шептицького, 1а в смт. Рудно ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в оренду земельну ділянку площею 0,0636 га для

обслуговування магазину з виробничими приміщеннями. Такий договір оренди був

укладений 11.10.2004 р. та зареєстрований у Львівському міському відділі ЛРФ

ЦДЗК 10.11.2004 р.. Договір не оспорювався, недійсним не визнавався.

Оспорюваним

рішенням Рудненської селищної ради №603 від 23.12.2004 р. “Про надання дозволу

на викуп земельної ділянки пп.. ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в смт. Рудно

по вул. Шептицького, 1а” вирішено надати дозвіл зазначеним особам на викуп

орендованої ними земельної ділянки площею 0,0636 га. Однак, з врахуванням

неоспорюваного позивачем орендного користування третіми особами зазначеною

земельною ділянкою, що передувало прийняттю вказаного рішення, належних доказів

порушення саме даним рішенням прав чи інтересів позивачу суду не надано.

Положення

оспорюваного рішення було реалізовано. 11.05.2005 р. між відповідачем

(продавець) та третіми особами (покупці) був укладений договір купівлі-продажу

земельної ділянки площею 0,0636 га (кадастровий №4610165500:01:004:0008), а

02.11.2005 р. було отримано державний акт на право власності на вказану

земельну ділянку. Відповідно, як правовий акт індивідуального характеру, який

вичерпує свою обов'язковість одноразовим застосуванням, оспорюване рішення №603

від 23.12.2004 р. станом на дату розгляду справи судом було реалізоване та не

порушує прав позивача.

Матеріали

справи свідчать, що третій особі ОСОБА_1 належить кілька суміжних земельних

ділянок із різними кадастровими номерами. При цьому, матеріали справи свідчать,

що фактично заперечення позивача стосуються лише земельної ділянки із

кадастровим №4610165500:01:004:0037 площею 0,0501 га.

Оспорюваним

рішенням №757 від 08.07.2005 р. “Про затвердження проекту відведення на

земельну ділянку по вул. Шептицького, 1 “а” в смт. Рудно пп. ОСОБА_1”, було

затверджено проект відведення даної земельної ділянки із зазначенням площі

0,0518 га. Позивач посилається на недотримання при розробці проекту відведення

даної земельної ділянки відступу від приміщення позивача в 1 м. Як вбачається з

матеріалів справи, про цю обставину було відомо позивачу, який на дату

виникнення спірних відносин погоджувався на таке розміщення спільної межі.

Зазначене підтверджується, зокрема, домовленостями позивача і третьої особи в угоді

від 11.06.2004 р.. Крім того, 28.03.2005 р. було складено акт встановлення та

узгодження зовнішніх меж земельної ділянки СПД-фізичної особи ОСОБА_1,

підписаний, зокрема, позивачем без зауважень.

З

пояснень сторін вбачається, що відмова позивача від досягнутих домовленостей із

третьою особою пов'язана із подальшою відмовою ОСОБА_1 погодити позивачу його

межі земельної ділянки, необхідних для укладення договору оренди, що також

підтверджується протоколом виїзної комісії по врегулюванню земельного питання

від 30.09.2005 р..

Матеріали

справи свідчать, що у зв'язку із рішенням виїзної комісії, третя особа внесла

зміни до проекту відведення земельної ділянки, внаслідок чого у зв'язку із

встановленням відступу в 1 м. від приміщень позивача, площа відведеної третій

особі земельної ділянки зменшилась до 0,0501 га.

28.11.2005

р. між відповідачем (продавець) та третьою особою (покупець) був укладений

договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0501 га *(кадастровий

№4610165500:01:004:0037). 14.12.2005 р. видано Державний акт на право власності

на земельну ділянку площею 0,0501 га. З плану меж земельної ділянки на межі

В-Г, яка межує з позивачем, вбачається відступ на 1 м., що підтверджує

посилання відповідача та третьої особи.

Належних

доказів перешкоджання доступу до земельної ділянки позивача суду не надано, як

і доказів порушення процедури, встановленої у ст. 123 ЗК України при прийнятті

оспорюваних рішень. Відповідно до ст. 122 ЗК України надання земельних ділянок

юридичним особам у постійне користування із земель комунальної власності

належить до повноважень міської ради, а згідно ч. 1. ст. 123 зазначеного

кодексу надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування

здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право

міської ради вирішувати питання надання земельних ділянок шляхом прийняття

рішень передбачено в нормах п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве

самоврядування в Україні”, згідно із якими виключно на пленарних засіданнях

сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення

відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; згідно із  п. 1 ч. 1 ст. 33 цього закону до виключної

компетенції міської ради відноситься підготовка і внесення на розгляд ради

пропозицій щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають

у власності територіальних громад; а згідно ч. 1. ст. 59 зазначеного закону

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У

відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення

перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однак, доказів вчинення таких перешкод суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 71

КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення.

Згідно

із ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист

своїх прав і законних інтересів, шляхом, зокрема, визнання повністю чи частково

недійсними актів органів місцевого самоврядування але лише за умов, що вони

суперечать законодавству та ущемляють права та законні інтереси суб'єкта

господарювання.

Враховуючи

вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 157, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          В частині вимог зобов'язати ОСОБА_1

привести загальний проїзд до попереднього стану закрити провадження у справі.

2.          В решті позовних вимог відмовити повністю.

3.          Постанова набирає законної сили у

відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова

може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                            

                          Костів

Т.С.