Рішення

від 02.12.2011 по справі 9/17-4280-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2011 р. Справа № 9/17-4280-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальніст ю "НІАГАРА"

До відповідача: Приват ного підприємства "БОСС МАКС ИМУМ КОМПАНІ"

про стягнення 693343,78 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 . (за довіреністю);

Від відповідача: не з'яви вся;

СУТЬ СПОРУ: 24.10.2011 року за вх. № 6505/2011 Товариство з о бмеженою відповідальністю "Н ІАГАРА" (далі - Позивач) зверну лось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Прива тного підприємства "БОСС МАК СИМУМ КОМПАНІ" (далі - Відпов ідач) в сумі 693343,78 грн.

Позивач на позовних вимога х наполягає.

Відповідач у судових засід аннях не з'являвся, незважа ючи на те, що про дату, час та мі сце судового засідання був н алежним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов н е надав, у зв'язку з чим справ у розглянуто за наявними в ні й матеріалами, у відповіднос ті до ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що усі на діслані процесуальні докуме нти на адресу відповідача - То вариства з обмеженою відпові дальністю "ПАРКІНГ ЛЮКС", що пр иймалися та виносилися за мо мент розгляду справи, поверт алися до суду з відміткою „за зазначеною адресою немає”.

Тому, згідно з п. 4 Інформацій ного листа Вищого господарсь кою суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1 228 і п. 11 Інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2005 і 2006 роках": до повноваж ень господарських судів не в іднесено установлення факти чного місцезнаходження юрид ичних осіб або місця прожива ння фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчин ення тих чи інших процесуаль них дій.

З урахуванням вищезазначе ного, відповідні процесуальн і документи надсилаються гос подарським судом згідно з по штовими реквізитами учасник ів судового процесу, наявним и в матеріалах справи, а примі рники повідомлень про вручен ня рекомендованої кореспонд енції, повернуті органами зв 'язку з позначками "за зазначе ною адресою немає", і т.п., з урах уванням конкретних обставин справи можуть вважатися нал ежними доказами виконання го сподарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинен ня ним судом певних процесуа льних дій.

З наведеного випливає, що Пр иватне підприємство "БОСС МА КСИМУМ КОМПАНІ" належним чин ом був повідомлений про час т а місце розгляду справи.

Окрім вищезазначеного, у су довому засіданні 02.12.2011 року пре дставником Позивача була над ана транзитна телеграма № 652/63 1 7 22/11 1537 яка свідчить про належне повідомлення Відповідача пр о час та місце судового засід ання.

Розглянувши матеріа ли справи, заслухавши поясне ння представника позивача, с уд встановив наступне:

10.03.2009 року між Позиваче м - Товариством з обмеженою в ідповідальністю "НІАГАРА" та Відповідачем - Приватним під приємством "БОСС МАКСИМУМ КО МПАНІ" був укладений Договір № 17 купівлі-продажу нафтопрод уктів. Тобто, між сторонами в иникли господарські зобов'яз ання у відповідності до прип ису статті 173 Господарського кодексу України.

У відповідності до умов дог овору Розділу 1 «Предмет дого вору», Позивач прийняв на себ е зобов'язання продати (перед ати у власність Відповідача) товар - нафтопродукти, а саме, дизельне паливо. Відповідач у свою чергу зобов'язується п рийняти та оплатити у визнач ений цим Договором строк вка заний Товар.

Пунктом 3.1. Договору передба чено, що товар передається пр едставнику Покупця, що має до віреність на отримання товар у. Відповідно до цієї умови то вар був переданий представни ку Покупця - Лимаренко В.Ю., яки й на той час був директором пі дприємства. Товар був переда ний на підставі довіреності серії ЯПР № 432103 від 10.04.2009 року. По н е відомим обставинам, Відпов ідач не підписав товаросупро відні документи.

Отже, Позивачем у відповідн ості до умов Договору та прип исів статті 662 Цивільного коде ксу України зобов'язання, щод о передачі товару були викон анні належним чином.

Умовами договору (п.1.2.) місце м передачі товару було визна чено порт Кілія (Україна).

Відповідачем на ім'я Позива ча був наданий гарантійний л ист, в якому сповіщалося, що ди зельне паливо буде використа но для бункеровки т/х «PRANIK», ІМО 8986884, який знаходився у порту Кі лія. Цей факт був підтверджен ий перевізником, за допомого ю послуг якого дизельне пали во було доставлено у місце ро звантаження. Також Відповіда чем була надана копія догово ру про експлуатаційне управл іння судном між ВАТ «СТЕК»та ПП «БОСС МАКСИМУМ КОМПАНІ»в ід 05.03.2009 року, з якого вбачаєтьс я, що Відповідач є користувач ем судна. В обов'язки Відповід ача, згідно договору входить забезпечення судна паливом (п. 13 Договору).

У відповідності до пункту 2. 1.2. Розділу 2 договору, Відповід ач прийняв на себе зобов'язан ня щодо проведення сплати ва ртості отриманого товару на умовах відстрочення платежу шляхом перерахування грошов их коштів на поточний рахуно к «Продавця», у даному випадк у Позивача, не пізніше 5 (п'яти) б анківських днів з дати отрим ання товару. Товар був переда ний Позивачем та отриманий В ідповідачем 11.04.2009 року.

Однак, всупереч умовам дого вору та діючому законодавств у України, Відповідач не здій снив оплату за товар на момен т подання позовної заяви.

08.09.2010 року Позивачем на юриди чну адресу Відповідача був н аправлений поштою претензій ний лист, але пошта повернула лист в зв'язку з відсутністю з а вказаною адресою Відповіда ча. Також претензійний лист б ув надісланий за адресою міс ця проживання директора підп риємства. Але ніяких відпові дей на адресу Позивача не над ійшло, а борг так і не був спла чений.

Пунктом 4.10. Розділу 4 Договор у встановлено, що за несвоєча сну оплату Товару «Покупець» , у даному випадку Відповідач , сплачує штрафну санкцію у ро змірі 0,5 % від вартості поставл еного товару за кожний день п рострочки.

Припис пункту 1 статті 218 Госп одарського кодексу України в изначає, що підставою господ арсько-правової відповідаль ності учасника господарськи х відносин є вчинене ним прав опорушення у сфері господарю вання.

Отже, дії Відповідача визн ачаються як правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, сума основного боргу Приватного підприємст ва "БОСС МАКСИМУМ КОМПАНІ" пе ред Товариства з обмеженою в ідповідальністю "НІАГАРА" ск ладає - 110 937,68 грн, інфляційні зби тки 23 407, 85 грн, сума штрафу за вес ь період прострочення склада є 508 094,57 грн, сума пені - 50 903,68 грн.

02.12.2011 року за вх. № 41504/2011 представ ник Позивача надав до суду кл опотання, відповідно до яког о просить суд залучити у якос ті відповідача ВАТ „СТЄК” а т акож просить забезпечити поз ов шляхом накладання арешту на т/х «PRANIK», ІМО 8986884 під час переб ування у будь-якому морськом у чи річковому порту України . Суд відмовив Позивачу у задо воленні клопотання у зв'язк у з недоведеністю підстав.

Досліджуючи матеріал и справи, аналізуючи норми чи нного законодавства, що с тосується суті спору, суд дій шов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 Ц К України, зобов'язанням є п равовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'яза ний вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну ді ю (передати майно, виконати ро боту, надати послуги, сплатит и гроші тощо) або утриматися в ід певної дії, а кредитор має п раво вимагати від боржника в иконання його обов'язку. Зг ідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов 'язання виникають з підста в, встановлених статтею 11 цьог о кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встанов лено, що однією із підстав вин икнення цивільних прав та об ов'язків є договір, який в си лу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є об ов'язковим для виконання ст оронами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі -продажу одна сторона (продав ець) передає або зобов'язує ться передати майно (товар) у в ласність другій стороні (пок упцеві), а покупець приймає аб о зобов'язується прийняти м айно (товар) і сплатити за ньог о певну грошову суму. Відпові дно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний опла тити товар після його прийня ття або прийняття товаророзп орядчих документів на нього, якщо договором або актами ци вільного законодавства не вс тановлений інший строк оплат и товару.

Як вище встановлено господ арським судом, між сторонами у справі укладено договір ку півлі-продажу, згідно з яким, П озивач прийняв на себе зобов 'язання продати Відповідачу товар - нафтопродукти, а саме, дизельне паливо, а Відповіда ч у свою чергу зобов'язався пр ийняти та оплатити у визначе ний цим Договором строк вказ аний Товар.

Зобов'язання Позивача щодо передачі Відповідачу товару , передбачені умовами укладе ного Договору, виконувалися належним чином, про що свідча ть відповідні докази: товарн о-транспортна накладна № Щ-1005873 1/1 від 11.04.2009 року., видаткова накл адна № Н-00000828 від 11.04.2009 року, довіре ність отримувача товару сері ї ЯПР № 432103 від 10.04.2009 року, завірен і копії яких додаються до дан ої позовної заяви, та перелік разом із зазначенням кілько сті та вартості товару, що під писані обома сторонами та ск ріплені печатками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Ц К України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК Укр аїни одностороння відмова ві д зобов'язання або одностор оння зміна його умов не допус кається, якщо інше не встанов лено договором або законом. А налогічні вимоги щодо викона ння зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлени х обставин справи випливає, щ о Відповідач неналежним чино м виконав свої договірні зоб ов'язання щодо розрахунку з Позивачем за переданий това р, при цьому жодних заперечен ь щодо наявності цього боргу відповідач до суду не надав, а навпаки не заперечує проти й ого наявності.

Відповідно до частини 1 стат ті 664 ЦК України обов'язок прод авця передати товар покупцев і вважається виконаним у мом ент: вручення товару покупце ві, якщо договором встановле ний обов'язок продавця доста вити товар; надання товару в р озпорядження покупця, якщо т овар має бути переданий поку пцеві за місцезнаходженням т овару; товар вважається нада ним у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений до говором, він готовий до перед аний покупцеві у належному м ісці і покупець поінформован ий про це.

Як наявно вбачається з нада них матеріалів товар був пер еданий Позивачем, але не спла чений Відповідачем у строки передбачені договором купів лі-продажу товару.

Таким чином на момент розгл яду справи основна заборгова ність Відповідача, становить 110 937,68 грн.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі поруш ення зобов'язання настають п равові наслідки, встановлені договором або законом, зокре ма, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господар ського кодексу України штраф ними санкціями визнаються г осподарські санкції у вигляд і грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господар ської діяльності, невиконанн я або неналежного виконання господарського зобов'язання .

Відповідно до ч.4 ст.231 Господ арського кодексу України у разі якщо розмір штрафних са нкцій законом не визначено, с анкції застосовуються в роз мірі, передбаченому договор ом.

Суд звертає увагу на те, що у пункті 4 Договору купівлі - п родажу нафтопродуктів № 17 чітко зазначається відпо відальність сторін щодо неви конання умов вищезазначеног о Договору а саме:

п.п. 4.7. Договору зазначає - с плата визначених цим Договор ом та чинним законодавством України штрафних санкцій не звільняє її від обов'язку в ідшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані пору шенням Договору у повному об сязі, а відшкодування збиткі в не звільняє її від обов'яз ку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у по вному обсязі;

п.п 4.8. Договору зазначаєтьс я - за несвоєчасну оплату за товар „Покупець” сплачує на користь „Постачальник” пеню в розмірі подвійної обліков ої ставки НБУ від несвоєчасн о оплаченої суми за кожний де нь прострочки, з урахуванням інфляції у відповідності до вимог чинного законодавства України;

п.п. 4.9. - Договору зазначаєтьс я - за несвоєчасне відвантаж ення товару „Постачальник” с плачує на користь „Покупця” пеню в розмірі подвійної обл ікової ставки НБУ від вартос ті несвоєчасного виданого то вару за кожний день простроч ки;

п.п. 4.10. - Договору зазначаєтьс я - за несвоєчасну оплату то вару „Постачальник” припиня є відпуск товару „Покупцю” , а також встановлюється для сп лати „Покупцем” штрафна санк ція у розмірі 0,5 відсотків від вартості поставленого Товар у, за кожен день не проведення розрахунків.

Частина 6 ст.231 Господарськог о кодексу України визначає, щ о штрафні санкції за поруше ння грошових зобов'язань вст ановлюються у відсотках, роз мір яких визначається обліко вою ставкою Національного ба нку України, за увесь час кори стування чужими коштами, якщ о інший розмір відсотків не п ередбачено законом або догов ором.

Розрахунок штрафних санкц ій, який доданий Позивачем до позовної заяви, та згідно з як им, розмір інфляційних збитк ів становить - 23 407,85 грн, сума ш трафу - 508 094,57 грн., сума пені - 50 903,68 грн., перевірений господар ським судом та встановлено й ого відповідність обставина м справи щодо прострочення В ідповідача.

За положеннями ч.6 ст.232 Госпо дарського кодексу України на рахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не вст ановлено законом або договор ом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'яз ання мало бути виконано.

Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об'єктивному розгляд і в судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господ арського процесуального код ексу України доказами у спра ві є будь- які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному законо м порядку встановлює наявніс ть чи відсутність обставин, н а яких ґрунтуються вимоги і з аперечення сторін, а також ін ші обставини, які мають значе ння для правильного вирішенн я господарського спору. Згід но ст. 33 Господарського процес уального кодексу України кож на сторона повинна довести ті обставини, на які вона по силається як на підставу сво їх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, щ о регулює спірні правовіднос ини, суд дійшов висновку, що по зовні вимоги підлягають задо воленню у повному обсязі, як о бґрунтовані, підтверджені на лежними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державно го мита та інформаційно-техн ічного забезпечення судовог о процесу віднести за рахуно к Відповідача пропорційно за доволених вимог, згідно ст. ст . 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнит и.

2. Стягнути з Приват ного підприємства "БОСС МАКС ИМУМ КОМПАНІ" (68000, Одеська обла сть, м. Іллічівськ, вул. Першог о Травня, буд. 1-А, Філія ВАТ „МТБ ” м. Іллічівськ, МФО 388498, ЄДРПОУ35321564) на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "НІАГАРА" (65020, Одеська об ласть, м. Одеса, вул. Розкидайл івська, буд. 18, офіс 5, код ЄДРПОУ 30940468) суму боргу у розмірі 110 937,68 гр н., інфляційні збитки у розмір і - 23 407,85 грн., сума штрафу - 508 094,57 грн., сума пені у розмірі - 50 903,6 8 грн., 6 933 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового проце су.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шля хом подання апеляційної скар ги до Одеського апеляційного господарського суду, яка под ається через місцевий господ арський суд протягом 10-денно го строку з моменту складенн я та підписання повного текс ту рішення.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку на пода ння апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну ск аргу. У разі подання апеляцій ної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законн ої сили після розгляду справ и апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2011 року.