Ухвала

від 09.12.2011 по справі 21/17-2011-2509

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/17-2011-2509

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"09" грудня 2011 р.№ 21/17-2011-2509

           Суддя  ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали  від 07.12.2011р. за № 7566/2011, за  заявою: Приватного підприємства ( надалі –ПП) „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” ( 65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 64. Код ЄДРПОУ 37350602);

до боржника: Приватного підприємства (надалі –ПП) „ФАІТОН” (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, буд. 8. Код ЄДРПОУ 36155681);

про визнання  відсутнього боржника банкрутом.

             ВСТАНОВИВ: 07.12.2011р. ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ПП „ФАІТОН” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”          (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму  24 984 грн. 29 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.

Заява ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” про порушення провадження  справи про банкрутство ПП „ФАІТОН” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ)   підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до   п. 1 ст. 5   Закону  (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Статтею  93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник, в підтвердження незнаходження боржника –ПП „ФАІТОН” за адресою державної реєстрації,  посилається на акти огляду місцезнаходження за юридичною адресою ПП „ФАІТОН” від 24.10.2011р. та від 07.11.2011р., складених та підписаних директором ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД”, які на думку заявника, свідчать про належний доказ відсутності боржника  за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Водночас Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство  ПП „ФАІТОН”, не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором поставки за № 041011 від 04.10.2011р., видатковою накладною за № РН-0000119 від 04.10.2011р. та податковою накладною за № 85 від 04.10.2011р. і визнаних претензій боржником.

Вказаний договір являється сумнівним, так як, не підтверджується   документами фінансової, бухгалтерської та податкової звітності, відомостями податкової інспекції, документами на отримання товару, товаротранспортними накладними, доказами сплати податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

    Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Згідно з ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” визнана претензія не є виконавчим документом.

    Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей  податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили  про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ПП „ФАІТОН”.

Крім того заявником не надано доказу сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказу сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника,  а тому заява ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3, ст. 63 ГПК України.

Разом з цим господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до системи діловодства господарського суду ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” з 17.11.2011р. по 07.12.2011р. до господарського суду було подано одночасно три заяви про порушення провадження  справи про банкрутство різних юридичних осіб в тому числі три заяви відносно ПП „ФАІТОН”  без усунення допущених недоліків після їх повернення, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) в порушення вимог судової практики Верховного суду України та Вищого господарського суду України в аналогічних справах,  у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Крім того, підпис директора ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” –гр. Гребенюк С.Л.  на заяві про порушення провадження у справі візуально не ідентичний з підписами в статутних документах, доданих до заяви, у зв'язку з чим, виникає сумнів в підписані заяви від імені директора гр. Гребенюка С.Л.  

Таким чином, суд зазначає, що директор ПП „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД”  –Гребенюк С.Л.   в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, в порушення вимог діючого законодавства, а тому в подальшому  господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.  

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства „ПІВДЕНЬІНТЕРТРЕЙД” (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 64. Код ЄДРПОУ 37350602) про визнання банкрутом Приватного підприємства „ФАІТОН”                       (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, буд. 8. Код ЄДРПОУ 36155681) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження  справи про банкрутство  на 45 аркушах.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Зеленов Г.М.