Рішення

від 05.12.2011 по справі 34/17-3951-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/17-3951-2011

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2011 р.Справа  № 34/17-3951-2011

за позовом Приватного підприємства "ХІМІЧНА ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА"

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКАМ"  

про стягнення 32534,51грн.

               Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: Стоянов І.В., директор;

від відповідача: не з"явилися

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство "ХІМІЧНА ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКАМ” заборгованості по оплаті товару за договором поставки від 05.01.10р. №1/10  у сумі 31586,91грн. та  3% річних  у сумі 947,60грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.11р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-3951-2011.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.11.11р. В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Враховуючи рекомендації, викладені в п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 і п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках”, з урахуванням конкретних обставин справи вчинення судом вищезазначених процесуальних дій є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

05.01.10р. між Приватним підприємством "ХІМІЧНА ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІКАМ"  (покупець) укладено договір поставки №1/10 відповідно до умов якого Підприємство передає, а Покупець оплачує та приймає товар на умовах данного договору.

Відповідно до п.2.1. цього договору покупець забовязаний: прийняти від постачальника товар згідно видаткових накладних;  оплатити товар не пізніше 12 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до  2.2. підприємство забовязане: належним чином оформлювати документацію на прийом-передачу Товару; у випадку передплати, постачати товар не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання коштів.

Згідно п.5.1.  даного договору всі зміни і додатки до договору є дійсними тільки у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до п.5.2. після підписання данного договору всі попередні переговори і вся переписка по ньому втрачають силу.

За п.6.1. договір набуває набуває чиності з момента підписання і діє до 31 грудня 2010р.

Відповідно до п 6.2. пролонгація договору здійснюється на 1 рік, якщо жодна зі сторін не виразили бажання його розірвати .

Згідно видаткових накладних №1 від 30.04.2010р. та  №39 від 31.05.2010р.,  на виконання умов зазначеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар суму 20132,81грн. та 22454,10грн. відповідно.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 11000грн.

Листом  від 10.11.2010р. вих.№24 позивач звертався до відповідача з вимогою негайного погашення наявної  заборгованості.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання за договором поставки №1/10 від 05.01.2010р. щодо своєчасної оплати за отриманий товар, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКАМ"  заборгованості за договором поставки від 05.01.2010р.  №1/10  у сумі 31586,91грн. та 3% річних у сумі 947,60грн. за період з 01.07.10р. по 01.07.11р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, надані позивачем довідки ПАТ „Південний” від 08.11.11р. №0-18-36763БТ та ПАТ „ПроКредитБанк” від 14.11.11р. №1186,  позовні вимоги Приватного підприємства "ХІМІЧНА ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКАМ" заборгованості за договором поставки №1/10 від 05.01.2010р. у сумі 31586,91грн. та 3% річних у сумі 947,60грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позов поданий у період дії Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993р. (із змінами та доп.), згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 325,34грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКАМ" (код 36190640; адреса: 68643,Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам”янка, вул.Леніна, буд.189, корпус Д) на користь Приватного підприємства "ХІМІЧНА ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА" (код 36920630; адреса: 65113, Одеса, пр. Ак. Глушко,11/2, кв.7;  р/р  26008210193912 в АТ „ПроКредитБанк”, м. Київ МФО 320984)  заборгованість за договором поставки №1/10 від 05.01.2010р. на загальну суму 32534(тридцять дві тисячі п'ятьсот тридцять чотири)грн.51коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 325(триста двадцять п”ять)грн.34коп. та ІТЗ судового процесу у розмірі 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Видати Приватному підприємству "ХІМІЧНА ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА" (код 36920630; адреса: 65113, Одеса, пр. Ак. Глушко,11/2, кв.7;  р/р  26008210193912 в АТ „ПроКредитБанк”, м. Київ МФО 320984) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита у сумі 4(чотири)грн.66коп.

    Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

          Суддя                                                                                                               Ю.Г. Фаєр

          Повний текст рішення складено 08.12.2011р.