Ухвала

від 12.12.2011 по справі 17-32/17-2728-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17-32/17-2728-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" грудня 2011 р.                                                                        Справа  № 17-32/17-2728-2011

За заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Масложиркомбінат” (68443, Одеська обл., Арцизький район, с Холмське, вул. Кутузова, 109; код ЄДРПОУ 33203012)

про визнання банкрутом

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                          Брагіної Я.В.

при секретарі          Стачук Т.В.

від боржника: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю „Масложиркомбінат”  звернувся до господарського суду із заявою про визнання його банкрутом в порядку ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”у зв`язку з неспроможністю товариства сплатити заборгованість перед кредитором та недостатністю майна для повного задоволення вимог кредитора.

Ухвалою суду від 12.07.2011р. порушено провадження у справі №32/17-2728-2011 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Масложиркомбінат” у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою суду від 29.07.2011р. провадження у справі №32/17-2728-2011 було припинено на підставі п.7 ч.1 ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з тим, що у проміжному ліквідаційному балансі Товариства з обмеженою відповідальністю „Масложиркомбінат” зазначено про відсутність будь-якого пасиву товариства, тобто кредиторської заборгованості та активу боржника, що свідчить про те, що під час добровільної досудової процедури ліквідації боржника не виявлено кредиторської заборгованості, яку заявник не в змозі задовольнити не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. ухвалу господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно автоматизованої системи розподілу справ господарського суду Одеської області справу №32/17-2728-2011 передано на розгляд судді Брагіній Я.В.

Ухвалою суду від 26.10.2011р. справу №32/17-2728-2011 прийнято до свого провадження суддею Брагіною Я.В., присвоєно справі №17-32/17-2728-2011 та призначено розгляд справи в засіданні суду на 21.11.2011р., боржника зобов'язано надати суду докази, що підтверджують виконання вимог ст.60 ГК України (докази, що підтверджують повідомлення у письмовій формі явно (відомих) кредиторів про ліквідацію боржника та докази в підтвердження виконання вимог ст.111 ЦК України ( проміжний ліквідаційний баланс та інше ).

У судове засідання 21.11.2011р. боржник не з'явився, витребувані судом докази не надав, у зв'язку з чим ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 12.12.2011р.  

Але в судове засідання 12.12.11. представник боржника теж не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.11.11. не виконав, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Ухвала суду від 26.10.11. про прийняття справи до провадження та призначення справи до розгляду і ухвала суду від 21.11.11. про відкладення розгляду справи  на 12.12.11. судом надсилались боржнику за місцем реєстрації боржника, але поштовим відділенням повернуто з відміткою "за відмовою адресата від отримання".  

Отже, боржник вважається належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

09.12.11. директором ПП "Оліяр" до суду надіслано повідомлення телеграфом, згідно якого останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у справі.

Проте, суд відмовляє в задоволенні клопотання ПП "Оліяр" про відкладення розгляду справи, оскільки до суду із заявою звернувся боржник, ПП "Оліяр" не являється ще ні учасником провадження у справі, ні кредитором в досудовій процедурі ліквідації відповідно до ст.112 ЦК України, тому що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звернення ПП "Оліяр" до ліквідаційної комісії про визнання його вимог та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Масложиркомбінат", а також відсутні докази в матеріалах справи про звернення ПП "Оліяр" до суду з позовом до ліквідаційної комісії банкрута. Не визнані вимоги ПП "Оліяр" і в справі про банкрутство ТОВ "Масложиркомбінат", бо такі докази  теж відсутні в матералах справи.    

Таким чином, справа розглядається за наявними матеріалами в ній на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи  господарський суд

                                                          ВСТАНОВИВ:

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Масложиркомбінат" про порушення справи про банкрутство мотивована тим, що 22.12.2010 року учасниками останнього прийнято рішення про припинення  товариства шляхом ліквідації, призначено головою ліквідаційної комісії  Шидерева Д.Д. (а.с.23-24, т.1), а також  відсутністю грошових коштів,  інших активів у товариства,  прийняттям рішення  ліквідатором про звернення до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Масложиркомбінат" за спрощеною процедурою банкрутства в порядку ст. 51  Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (а.с.8, т.1).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р., яка набрала законної сили, встановлено, що боржник передчасно звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки боржником не вчинено всіх необхідних заходів щодо виявлення всіх відомих кредиторів та неповідомлення письмово явно відомих кредиторів про ліквідацію товариства, зокрема, ПП "Оліяр", тобто ліквідаційною комісією був порушений порядок добровільної ліквідації товариства (а.с.128-132, т.1).

Відповідно до п.1 ст. 5  Закону  України №2343-ХІІ та ст. 4 -1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.  

За приписами Преамбули Закону України №2343-ХІІ, цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 51 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарській суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Проте, до суду звернувся не ліквідатор (голова ліквідаційної комісії), який був призначений рішенням зборів учасників товариства 22.12.10., а директор, у якого на час звернення із заявою до суду (08.07.11.) не було повноважень на звернення до суду із зазначеною заявою.  

До того ж, в заяві зазначено, що ліквідатором прийнято рішення про звернення із заявою до суду, але до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували надання ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) повноважень директору ТОВ "Масложиркомбінат" на підписання заяви та звернення із заявою до суду.

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Статтею 112 ЦК України та ст. 61 ГК України передбачений порядок розгляду претензій кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, порядок розрахунків з кредиторами та черговість задоволення вимог кредиторів.

За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.  Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є:  прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України № 2343-ХІІ; повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону  України № 2343-ХІІ.

Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише при виявлені кредиторів, розгляду грошових вимог кредиторів, розрахунку з кредиторами, складання проміжного ліквідаційного балансу з урахуванням грошових вимог кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б та  Вищий господарський суд України в постанові від 13.10.2010р. у справі № 21/771-10.та  у постановах від 11.05.2010р. у справі № 5/359/09, від 18.05.2010р. у справі № 5/277/09, від 09.06.2010р. у справі № 5/43/10,  від 21.09.2010р. у справі № 7/250-09-3511.

Проте, ліквідатором (головою ліквідаційної комісії)  Товариства з обмеженою відповідальністю "Масложиркомбінат"  не виконано всіх заходів в досудовій процедурі ліквідації останнього, зокрема, не повідомлено письмово явно відомих кредиторів, не складено проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого власником товариства.

Слід зазначити, що заявнику було відомо, про наявність кредитора ПП "Оліяр", бо  єдиною кредиторською заборгованістю,  зазначеною заявником у заяві, є заборгованість перед ПП „Оліяр”, що виникла на підставі наказу господарського суду від 12.01.2010р. по справі №6/175-09-5320.

До заяви заявником було додано постанову державного виконавця від 28.10.2010р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №6/175-09-5320, виданого 12.01.2010р., про стягнення з ТОВ „Масложиркомбінат” на користь ПП „Оліяр” грошових коштів, що свідчить про відомого боржнику явного кредитора - ПП „Оліяр”.

Відповідно до ч.3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Як суд зазначив вище, також ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) при зверненні із заявою до суду  не складено проміжного  ліквідаційного балансу, який би був затверджений власником товариства, тому що проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.03.11. (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва) підписаний керівником  Товариства з обмеженою відповідальністю "Масложиркомбінат" (а.с.25-26, т.1).

Отже,  ліквідатором на день звернення  до господарського суду з заявою про визнання банкрутом  ТОВ „Масложиркомбінат” за спрощеною процедурою банкрутства не надано доказів проведення  відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора до господарського суду  із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. При цьому, заяву підписано не ліквідатором, а директором ТОВ "Масложиркомбінат".  А тому у господарського суду  відсутні підстави подальшого провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст. 51 Закону України № 2343-ХІІ.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року (пункт 36) роз'яснено:  „Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону ( 2343-12 ) (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті  державного мита та  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладає на заявника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 5, 12, 51  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 105,110,111, 112 ЦК України, ст. 60 ГК України,  ст.ст. 44-49, пункту 1-1 частини 1 статті 80, ст. 86,  Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі  № 17-32/17-2728-2011 за заявою директора  Товариства з обмеженою відповідальністю „Масложиркомбінат"”(68443, с. Холмське, вул. Кутузова, Арцизький р-н, Одеська обл., код ЄДРПОУ 33203012)   про визнання банкрутом у порядку ст.51 ГПК України.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений п.3 ухвали господарського суду Одеської області від 12.липня.2011р. у справі 17-32/17-2728-2011.  

3. Копію ухвали надіслати:

1) боржнику –ТОВ „Масложиркомбінат” (68443, Одеська обл., Арцизький район, с.Холмське, вул. Кутузова, 109);                                    

2) Державному реєстратору Арцизської РДА ( 68400, м.Арциз, вул. Орджонікідзе, 46)

3) ВДВС   Арцизького  районного управління юстиції в Одеській області (68400, м.Арциз, вул.Орджонікідзе,29)

4. ПП "Оліяр" ( 81118, с.Ставчани, Пустомитівський р-н, Львівська обл.)

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Розділу ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                              Я.В. Брагіна