Рішення

від 08.12.2011 по справі 18/3165/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        08.12.2011 р.                                                                                              Справа №18/3165/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькомплект", юридична адреса: пров. Рибальський, 12, к. 200, м. Полтава, 36004; фактична адреса: вул. 9 січня, 5,                           м. Полтава, 36009

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос", вул. Білоуська, 52, с. Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38700

        про стягнення 11581,99 грн.

                                                                                                        Суддя  Білоусов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №93 від 07.12.2011р.   

від відповідача: ОСОБА_2- директор.

В судовому засіданні 08.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення 11581,99 грн., у тому числі 9130,03 грн. -  основна заборгованість за товар, поставлений за видатковою накладною № 965 від 26.05.2010р., 1049,95 грн. - інфляційних, 383,46 грн. – 3% річних, 1018,55грн. процентів.

В судовому засіданні представник відповідача через канцелярію суду надав письмове  клопотання в порядку в порядку ст. 78 ГПК України про визнання позову в повному обсязі (вх.№ 19415д). Дане клопотання відповідача суд задовольняє частково, оскільки згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству. В даному випадку, визнання відповідачем позову в частині стягнення 1049,95 грн. - інфляційних, 383,46 грн. –3% річних, 1018, 55 грн. процентів є безпідставним.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

           На підставі видаткової накладної № 965 від 26.05.2010р. та довіреності відповідача № 28 від 25.05.2010р. (а.с.12-13) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталькомплект" (позивач) поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Петрос" (відповідачу) товар (товарно-матеріальні цінності) на загальну суму 9130,03 грн. Вартість одержаного товару відповідач не оплатив.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі  9130,03 грн.  підтверджено в двостороннє підписаному акті звірки взаєморозрахунків від 02.09.2010р. та визнається представником відповідача в судовому засіданні.

      Позивач направив відповідачу вимогу за №17 від 02.09.2010 року про сплати боргу в сумі 9130,03 грн. на адресу відповідача. Факт отримання відповідачем вимоги свідчить  вхідний штамп відповідача на вимозі за № 24/9 від 03.09.2010р (а.с. 15).

Однак, відповідач заборгованості не сплатив.

14.10.2011р. позивачем повторно було направлено  вимогу за № 17/1 про сплату боргу в сумі 9130,03 грн. Зазначене підтверджується  фіскальним чеком  за №4607 від 14.10.2011р. (а.с.17).

Відповідно до ч.2 с.509, ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          За ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

          Згідно ст.206 ЦК України усно можуть вчиняться правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

          Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

          Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

Надані в матеріали справи  рахунки позивача з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, двостороннє підписана  накладна з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, видана відповідачем довіреність своєму представнику на одержання матеріальних цінностей від позивача, свідчать про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України,  покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або активів цивільного законодавства.

          Відповідач в порушення вимог ст. 530 ЦК України та 7 денний строк заборгованість в сумі 9130,03 грн. не погасив.

Відповідач у письмових пояснення від 08.12.2011р. визнав суму основного боргу 9130,03 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання позову суд приймає рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 9130,03 грн. основного боргу підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У Відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми ( розрахунок додається).

          Позивач керуючись вимогами ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 383,46 грн. - 3% річних за період з 26.05.2010р. по 18.10.2011року та 1049,95грн. інфляційних за червень 2010р. по вересень 2011р.

          При визначенні інфляційних витрат та річних позивач не вірно визначив період за який необхідно нараховувати інфляційні та річні. Позивач не прийняв до уваги той факт, що претензія про сплату боргу була направлена ним 02.09.2010 р. і відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України  Боржник повинен виконати  обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, (дану вимогу відповідачем одержано 03.09.2010р. + 7 днів), а тому строк, за який позивач правомірно може вимагати відшкодувати йому річних та інфляційних починається з 11.09.2010р.

      Після проведення перерахунку суд встановив суму річних, які підлягають  стягненню з відповідача, - в сумі 302,42 грн. з 11.09.2010р. по 18.10.2011р., та інфляційних 821,70грн. за період з 11.09.20101р. по 30.09.2011р.

       В іншій частині вимоги щодо стягнення річних  та інфляційних судом  відхиляються, як необґрунтовані.

        Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 1018,55 грн. процентів за користування  чужими коштами  за період з 26.05.2010р. по 18.10.2011р.

          За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання  вчинюється  у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

        Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

        Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

         Договору про відповідальність покупця за несплату (несвоєчасну оплату) одержаного товару у вигляді нарахування процентів  сторони не укладали.

          Отже, підстави для нарахування процентів відсутні.

  Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів у сумі 1018,55 слід відхилити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

      Керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-    

ВИРІШИВ:

            1. Позов задовольнити частково.

  2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос" (вул. Білоуська, 52,       с. Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38700,  ідентифікаційний код 23557395, інші відомості: не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькомплект" (юридична адреса: пров. Рибальський, 12, к. 200, м. Полтава, 36004; фактична адреса: вул. 9 січня, 5, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 31801412, інші відомості: не відомі) - 9130грн. 03коп. основного боргу, 821грн.70 коп. інфляційних, 302грн. 42 коп. річних, 102грн. 70коп.  витрат з оплати державного мита, 208грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            3. В іншій частині - у позові відмовити.                   

           Видати наказ при набранні цим рішенням законної сили.

                                        Суддя                                                    С.М.Білоусов

Повне рішення складено: 12.12.2011 року