Рішення

від 16.11.2011 по справі 5021/2560/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.11

          Справа № 5021/2560/2011.

За позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю «Київдормаш», м. Київ

до відповідача          Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

                                   газифікації «Сумигаз», м. Суми

про стягнення  1 058 325 грн. 14 коп.  

СУДДЯ  ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :                                                          

Від позивача:                    ОСОБА_1 за довіреностю № 04/2Д від 06.09.2011р.

Від відповідача:              не прибув

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.   

Суть спору : згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача              1 058 325 грн. 14 коп., що складає : 1 015 200 грн. 00 коп. основного боргу за договором  № 07/315 від  22.12.2010р.  про закупівлю товарів, 23 349 грн.60 коп. інфляційних збитків, 19 775 грн. 54 коп. - 3% річних, 14 4000 грн. 00 коп. витрат по оплаті адвокатських послуг, а також витрати по сплаті держмита в сумі 10 583 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду та письмове обґрунтування своєї позиції по даній справі суду не надав, в засідання  суду не з’явився,  проте подав  клопотання  № 30/2460 від 14.11.2011р., в якому  просить суд відкласти розгляд даної справи в зв’язку з  великою завантаженістю працівників юридичного відділу, їх участю в інших судових засіданнях.

Представник позивача в засіданні суду усно заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи з  посиланням на те, що таке клопотання направлено на затягування судового процесу.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи, відхиляє його оскільки не вбачає законних підстав, передбачених ст. 77 ГПК України,  коли за якихось  обставин спір у цій справі не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті. Тому, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача  та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :

22 грудня 2010 року між відповідачем - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та позивачем - ТОВ «Київдормаш» було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 07/315.

За умовами даного договору позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу автомобілі, а відповідач прийняти та оплатити їх.

Сторони у договорі погодили перелік автомобілів, які позивач поставляє відповідачу, а відповідач їх приймає та здійснює за них оплату:

Санітарний повноприводний автомобіль АС И-396295 ШД в кількості 1 одиниці;

Вантажопасажирський автомобіль «Фермер» АС U 39095 ВП-6 в кількості 4

одиниці;

Бортова тентова ГАЗ-3302 в кількості 2 одиниці;

Мікроавтобус ГАЗ-322132-288-С 13-МІСЦЬ в  кількості 2 одиниці;

Мікроавтобус ГАЗ-322132-218 1З-МІСЦЬ в кількості 1 одиниці.

Пунктом 6.2.3 договору відповідачу як замовнику за договором надано право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору. 13.09.2011р. відповідач скористався наданим йому правом та надіслав на адресу позивача лист із пропозицією змінити  обсяг поставки та підписати стосовно таких змін додаткову угоду до договору. Позивач прийняв таку пропозицію та підписав додаткову угоду. Таким чином, між сторонами у договорі було погоджено наступний перелік автомобілів, які позивач поставляє відповідачу, а відповідач їх приймає та здійснює за них оплату:

Санітарний повноприводний автомобіль АС И-396295 ШД в кількості 1 одиниці;

Вантажопасажирський автомобіль «Фермер» АСU-39095 ВП-6 в кількості 4

одиниці;

Мікроавтобус ГАЗ-322132-288С 13-МІСЦЬ в кількості 2 одиниці;

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та поставив відповідачу всі автомобілі згідно договору за видатковими накладними, зазначеними в матеріалах справи.

Відповідач прийняв зазначені автомобілі через своїх представників за довіреностями № 882 від 23.12.2010р., № 903 від 29.12.2010р., № 77 від 03.02.2011р., №122 від 28.02.2011р. Зауважень щодо кількості, якості, комплектності поставленого товару відповідач позивачу не висував. Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

Ціна договору в редакції додаткової угоди від 13.09.2011 склала 1 015 200 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна

сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у

власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до

статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар

після його прийняття.

Згідно умов договору (пункту 4.1) відповідач зобов'язався здійснювати оплату у два етапи: передплата у розмірі 80% від вартості договору та остаточний розрахунок протягом 7 (семи) днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Однак, по даний час відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати

отриманого товару. 01.04.2010р. між сторонами було підписано Акт звіряння розрахунків, згідно якого відповідач не заперечує наявність заборгованості перед позивачем. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за

договором склала 1 015 200,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 1 015 200,00 грн. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 23 349 грн. 60 коп. інфляційних збитків, 19 775 грн. 54 коп. - 3% річних за  прострочення виконання грошового зобов’язання з 01.07.2009р. по 27.05.2010р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимоги кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 23 349 грн. 60 коп. інфляційних збитків, 19 775 грн. 54 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначає позивач, за захистом свої порушених законних прав та інтересів у даній справі позивач звернувся до Адвокатського об'єднання «Українська юридична колегія». Так, 26.09.2011 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Українська юридична колегія» було укладено договір про надання адвокатських послуг №09/11-05.          Згідно пункту 6.1 зазначеного договору винагорода юридичної компанії становить 14 400,00 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн. без ПДВ.

Позивачем на виконання умов договору № 09/11-05 від 26.09.2011 року було сплачено на користь Адвокатського об'єднання «Українська юридична колегія» (копія свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання № 311 від 27.10.2000 р. наявна в матеріалах справи) 14 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на норми до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, а також на норми частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Крім того, позивач в обґрунтування вимог  в частині стягнення з відповідача 14 400,00 грн. адвокатських витрат посилається на приписи роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" . Так, згідно  пункту 10 вказаного роз'яснення зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно позовних вимог, позивач просить суд відшкодувати на його користь витрати, понесені адвокатським об’єднанням «Українська  юридична колегія» по наданню правової допомоги у даній справі.

З урахуванням вищезазначених норм, діючим господарсько-процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік витрат, що підлягають відшкодуванню господарським судом стороні, на користь якої відбулося рішення, який розширенню не підлягає, а тому в даному випадку відшкодування можливе лише  витрат на оплату послуг адвоката, а не адвокатського об’єднання. З чого вбачається, що  позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.

Згідно ст.ст.  44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 694 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Клопотання відповідача  № 30/2460 від 14.11.2011р. про відкладення розгляду справи – відхилити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та  газифікації «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, буд. 13, код 03352432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київдормаш» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 21-А, оф. 41, код 33229931) 1 015 200 грн. 00 коп.  основного боргу, 23 349 грн.60 коп. інфляційних збитків, 19 775 грн. 54 коп. - 3% річних, 10 583 грн. 25 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення з відповідача 14 4000 грн. 00 коп. витрат по оплаті адвокатських послуг – відмовити.

 СУДДЯ                                                                    Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено  18.11.2011р.