Рішення

від 01.12.2011 по справі 5023/8968/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/8968/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р.                                                            Справа № 5023/8968/11

вх. № 8968/11

Суддя господарського суду Яризько В.О. 

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Малті", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 208748,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "ПроКредит Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Малті", про стягнення заборгованості за Договором про надання овердрафту № 207.41618 від 10.12.2010р. у загальному розмірі 208748,89 грн., в т.ч. борг по капіталу - 149181,09 грн., борг по процентах - 6951,81 грн., пеня - 52615,99 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач через канцелярію суду надав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

Позивач також надав клопотання про витребування додаткових доказів, а саме про витребування від компетентних органів відомостей про наявність у відповідача права власності на рухоме на нерухоме майно, грошових коштів, що належать відповідачу та знаходяться на рахунках в банках та фінансових установах.

Згідно ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості  самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні про витребування доказів в тому числі повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ.

Предмет спору стосується стягнення заборгованості за Договором про надання овердрафту № 207.41618 від 10.12.2010р., а отже наявність чи відсутність у відповідача майна, належного йому на праві власності, або грошових коштів, ніяким чином не впливає на вирішення даного спору. Відомості, які просить витребувати позивач, мають значення для виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, та такі відомості можуть бути витребувані в порядку виконання рішення суду.

За таких обставин суд вважає клопотання позивача про витребування додаткових доказів необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, отримання відповідачем ухвали суду підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Судом вжито належні заходи для повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, однак відповідач своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що нез'явлення позивача та відповідача не перешкоджають розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ПАТ "ПроКредит Банк" (позивач, банк) та ТОВ "Малті" (відповідач, позичальник) укладений Договір про надання овердрафту № 207.41618 від 10.12.2010 р. (Договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит (кредит або овердрафт) на наступних умовах: сума кредиту 200000,00 грн., процентна ставка 20 % річних, строком на 12 місяців.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач як позичальник зобов'язувався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитним договором.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується Меморіальним ордером від 10.12.2010р. на суму 200000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору погашення овердрафту протягом строку дії овердрафту здійснюється шляхом щоденного автоматичного, без попереднього   чи   наступного   погодження з позичальником, зменшення   дебетового   сальдо   поточного   рахунку позичальника на суму усіх коштів, які були зараховані на цей рахунок протягом операційного дня. Кожне погашення овердрафту поновлює використаний ліміт на суму такого погашення. Після закінчення строку дії овердрафту чи припинення його дії з інших підстав повернення овердрафту здійснюється у порядку договірного списання, передбаченому цим Договором.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що якщо розмір дебетового сальдо рахунку позичальника досягає ліміту овердрафту, то Позичальник зобов'язується не пізніше як до останнього банківського дня календарного місяця, у якому мав місце такий факт поповнити рахунок на суму, не меншу ніж розмір процентів за користування овердрафтом у цьому місяці. Якщо внаслідок зменшення розміру ліміту розмір використаного Позичальником овердрафту перевищуватиме новий розмір ліміту, то позичальник зобов'язується не пізніше ніж через 5 (п'ять) банківських днів з моменту встановлення зменшеного ліміту поповнити рахунок Позичальника на суму, що перевищує різницю між сумою дебетового сальдо рахунку позичальника та новим розміром ліміту.

Відповідно до п. 3.3 Договору за користування  овердрафтом позичальник у перший банківський день кожного календарного місяця,  а у випадку повного погашення овердрафту - у день повного погашення сплачує Кредитору проценти, у розмірі вказаному у п. 1.2. цього Договору. Проценти нараховуються у дні погашення процентів, на суму залишку кредиту, існуючого на момент закриття кожного з операційних днів за кожен календарний день періоду між датою (включно), що передує поточному нарахуванню та датою (включно) останнього нарахування процентів (датою видачі кредиту - для першого нарахування). При цьому залишком кредиту у небанківські дні є залишок на кінець останнього операційного дня, що передував цим дням.                                                                                                                                                                                     

А згідно з п. 3.4 Договору комісії, передбачені цим Договором сплачуються у день вчинення Кредитором дій, за які сплачується комісія. До сплати цих комісій, дії за які вони встановлюються не набирають чинності.

Відповідно до п. 3.5Договору погашення процентів, комісій, пені, заборгованості по овердрафту та інших грошових зобов'язань здійснюється шляхом договірного списання, у т.ч. за рахунок овердрафту у порядку, встановленому цим Договором. Призупинення видачі овердрафту не позбавляє Кредитора права проводити договірне списання процентів, комісій та інших платежів за рахунок овердрафту.

Як зазначає позивач, відповідач порушив умови Кредитного договору та не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг з тривалою затримкою в погашенні.

Часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується виписками про рух коштів по рахунку.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку простроченння грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

03.08.11 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 1070-1/7/11 від 02.08.2011 р. про повне дострокове погашення кредиту, яка була отримана Відповідачем 09.08.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до матеріалів справи.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит на суму, що вказана у вимозі протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо Кредитор вручив Вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інший строк не вказаний у такій вимозі.

Таким чином на підставі вимоги повне погашення кредиту мало відбутися не пізніше 10.08.2011 р., однак відповідач не виконав вимогу.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів виконання ним умов Договору про надання овердрафту № 207.41618 від 10.12.2010р., хоча відповідач мав можливість надати такі докази.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача по основній сумі кредиту складає 149181,09 грн., по нарахованих процентах станом на 15.07.2011р. - 1150,32грн., за період з 15.07.2011р. по 23.09.2011р. - 5801,48 грн.

Нарахування відсотків відповідає умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

          Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

          Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання по договору про надання овердрафту № 207.41618 від 10.12.2010р.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, позику не повернув, відсотки за користування нею не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по договору,  суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 149181,09 грн. та відсотків за користування кредитом у сумі 6951,80 грн. грн. правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 6.1 Кредитного договору у випадку прострочення встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується до 1 % за умови подання Кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення.

Позивачем нарахована пеня, розмір якої складає 52615,99 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а відповідно до ст.3 даного Закону розмір   пені, передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, відповідно до положень ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає до стягнення.

Однак позивачем розрахована пеня в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, тобто з порушенням зазначених вимог діючого законодавства.

Судом зроблений перерахунок пені з врахуванням розрахунку позивача та виходячи з наступного :

пеня нараховується на суму заборгованості, яка існувала станом на 15.07.2011р., а саме в розмірі 150331,41 грн. (основний борг 149181,09 + борг по процентах 1150,32 грн.) за період з 15.07.2011р. по 23.09.2011р. (70 днів прострочення), виходячи з облікової ставки НБУ 7,75%.

Пеня нараховується за наступною формулою : сума заборгованості х на подвійну облікову ставку НБУ : 365 х кількість днів прострочення.

Таким чином нарахована пеня складає : 150331,41 х 15,5 % : 365 х 70 = 4468,76 грн., яка і підлягає стягненню.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі  48147,23 грн. суд відмовляє.

Держмито та судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  < Текст > 

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання ПАТ "ПроКредит Банк" про витребування додаткових доказів відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті" (61052 м. Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7, кімн. 152, код 30291478) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115 м. Київ, пр.Премоги, 107 а, код 21677333, МФО 320984 рахунок № 290930002.980 у АТ ПроКредит Банк) основну заборгованість у сумі 149181,09 грн., заборгованість по процентах у сумі 6951,81 грн., пеню в сумі 4468,76 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1606,02 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 48147,23 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 06.12.2011р.