Рішення

від 05.12.2011 по справі 5023/7955/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/7955/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7955/11

вх. № 7955/11

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Левочка А.О., директор;

3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ПП "ТехМет 2000", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 199541,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ТехМет 2000" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" (далі - відповідач) 94022,80 грн. основного боргу, інфляційні витрати у сумі 33228,93 грн., пеню у сумі 62736,77 грн., 3% річних у сумі 9552,76 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 01/10-1 від 10.10.08 р.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 24.10.11 р. по 07.11.11 р. та з 07.11.11 р. по 21.11.11 р.

Ухвалою від 21.11.11 р. строк розгляду даної справи було продовжено до 08.12.11 р.

Позивач в судовому засіданні 05.12.11 р. визнав неправомірність нарахування пені, в іншій частини позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином  повідомлений про місце і час розгляду справи,  додаткових доказів не надав.

24.10.11 р. відповідач надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що між сторонами не був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, тому встановити факт наявності заборгованості є неможливим. Крім того, відповідач, відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України, заявив клопотання про застосування строків спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір 01/10-1 від 10.10.08 р. (а.с. 17-19), відповідно до умов якого продавець (позивач) бере на себе зобов'язання поставити, а покупець (відповідач) оплатити та прийняти на умовах даного договору металопрокат (товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані в накладних на поставлений товар.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору кількість товару, що поставляється оговорюється сторонами в усній формі або по замовленням покупця.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та 20.11.08 р., поставив відповідачу товар на загальну суму 160945,45 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 20/11-1 на суму 78402,17 грн., 20/11-2 на суму 47954,78 грн. та 20/11-3 на суму 34588,51 грн. від 20.11.08 р., (а.с.11-13), які були скріплені печатками та підписані сторонами, а також довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯПЖ № 166931/427 від 12.11.08 р. (а.с. 16).

Згідно з п. 9.1 вказаного договору, строк дії договору встановлений до 31.12.08 р.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору, покупець (відповідач) здійснює розрахунок з продавцем (позивачем) протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару від відповідача.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату у сумі 66922,65 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 94022,80 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

В своєму відзиві відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, посилається на те, що позивач не звертався до відповідача для підписання акту звірки розрахунків, тому встановити факту наявності заборгованості є неможливим. Це не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи є докази надсилання позивачем та отримання відповідачем акту звірки взаємних розрахунків (а.с. 53-55). Але відповідач ухилився від підписання цього акту звірку розрахунків.

З огляду на вищевикладене, суд вважає посилання відповідача на відсутність підписаного між сторонами акту взаємних розрахунків безпідставним.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 05.12.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 01/10-1 від 10.10.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 94022,80 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно  від відшкодування збитків.

Згідно з п. 7.2 договору № 01/10-1 від 10.10.08 р. за порушення покупцем (відповідачем) строків оплати, останній (відповідач) сплачує пеню  в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення  платежу від суми заборгованості поставленого, але не оплаченого товару.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про застосування строків спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача 62736,77 грн.  пені. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне вказане клопотання позивача задовольнити з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 258 ЦК України для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Таким чином, позивач мав право нараховувати пеню у період з 05.12.08 по 05.06.09 р., а оскільки строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки встановлено в один рік, право позивача вимагати сплату пені існувало до 05.06.10 р.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в частині вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 62736,77 грн., відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 33228,93 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 9552,76 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 258, 267 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 624, ст. 625, ст. 629, 692 ЦК України, ст. 193, ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,  

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про застосування строків спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки задовольнити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" (вул. Громадянська, 5, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 25178393, п/р 26001516 в АТ "Ерсте Банк" м. Києва, МФО 380009) на користь Приватного підприємства "ТехМет 2000" (вул. Котлова, 168, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 32762385, п/р 2600210112846 в ХФ АКРБ "Регіон - Банк" в м. Харкові, МФО 351254) 94022,80 грн. основного боргу, 33228,93 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 9552,76 грн., 1366,85 грн. державного мита та 161,66 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 62736,77 грн. пені в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Інте Т.В.

Повне рішення складено 12 грудня 2011 року.