Рішення

від 12.12.2011 по справі 5023/9342/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/9342/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р.                                                            Справа № 5023/9342/11

вх. № 9342/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", м. Київ 3-я особа < Текст > 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "БМЗ Буд-Проект", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів за договором лізингу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БМЗ Буд-Проект", 134009,34 грн. заборгованості, з яких: 98655,15 грн. - сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 20785,84 грн. - інфляційні витрати; 6901,63 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язання; 7666,72 грн. - пеня, що виникла в зв"язку з невиконаннм відповідачем умов Договору фінансового лізингу № 01-98/07-обл від 25 липня 2007 року. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 174, 179, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач в судове засідання свого повноважного представника не направив, але через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав клопотання (вх.5402), в якому зазначив, що позивачем нараховується відповідачу заборгованість за період з 30.01.2009р., в обгрунтування чого зазначив, що в матеріалах справи наявне рішення господарського суду від 17.04.2009р. по справі № 59/45-09, крім того, просив залучити додаткові документи до матеріалів справи, які долучаються судом.

Відповідач правом на участь свого повноважного представника в судовому засіданні 12.12.2011р. не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі суду від 23.11.2011р. про направлення її за адресою відповідача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.2011р.

Ухвала від 23.11.2011р., направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМЗ Буд-Проект" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу №01-98/07-обл, відповідно до пункту 1.1. якого позивач надав відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізінгу предмет лізінгу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток № 2 до договору), для підприємницьких цілей відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізінгових платежів.

Відповідно до умов договору позивач 07.09.2007р. за актом приймання-передачі передав відповідачу у фінансовий лізінг майно, вказане у специфікації (додаток № 2 до договору).

У відповідності до п. 2.1. договору строк користування відповідачем майном становить 24 місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно п. 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізінгових платежів та належного користування майном за цим договором.

Пунктом 3.1. договору зазначено, що відповідач виплачує позивачу лізінгові платежі відповідно до графіку сплати лізінгових платежів (додаток № 1 до договору) та цього договору.

Відповідно до п. 11.2.1. договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. даного договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору), та інших платежів, передбачених договором - відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов"язання, відмовився від виконання обов"язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначений договором строк порядку та розмірі плату за користування лізінговим майном, внаслідок чого станом на 01.10.2011р. утворилась заборгованість за лізинговими платежами в сумі 98655,15 грн., яка до цього часу не погашена, на яку позивачем нараховану пеню у відповідності до п. 11.2.1. договору в розмірі 7666,72 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2009р. у справі №59/45-09  з  відповідача, в  зв"язку  з  порушенням  ним  умов  договору лізингу №01-98/07-обл, вже було стягнуто заборгованість по лізинговим платежам, що була нарахована станом на 29.01.2009р.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", передбачені права та обов'язки лізингодавця, а саме: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;  відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;  вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;  вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу. Лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Стаття 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначає права та обов'язки лізингоодержувача, а саме: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 98655,15 грн. заборгованості за лізинговими платежами та 7666,72 грн. нарахованої пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного  кодексу України  передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 6901,63 грн. відповідають  діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 20785,84 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, - на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 10, 11, 16 ЗУ "Про фінансовий лізинг", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМЗ Буд-Проект" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, буд. 108, к. 201, Ідент. код 34329625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під"їзд 1, 3 поверх, Ідент. код 30575865, п/р 26004024740200 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) наступні суми:

- 98655,15 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами;

- 7666,72 грн. пені;

- 20785,84 грн. інфляційних витрат;

- 6901,63 грн. 3% річних;

- 1340,10 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 13.12.2011р.

Справа № 5023/9342/11