ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року Справа № 02/5026/2436/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
за участю представників: позивача: ОСОБА_1 - адвокат за ордером, відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДАНАТ"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 12 525 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 12 525 грн. збитків, завданих позивачу в результаті невиконання відповідачем взятого на себе зобов‘язання за договором підряду № 13 від 19.09.2008.
Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов, представник відповідача у судове засідання не з’явився.
Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвала суду надіслана за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвали суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання копій ухвал суду від 28.10.2011 та від 15.11.2011 відповідачу у справі. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив стягнути заподіяні збитки та прийняти рішення у даному судовому засіданні, просив також повністю відшкодувати позивачу за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке.
19 вересня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДАНАТ»(позивач у справі, Замовник по договору) в особі директора Видайко Ігоря Дмитровича, що діє на підставі Статуту, та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (відповідач у справі, Підрядник по договору), що діє на підставі свідоцтва, уклали договір підряду № 13, далі - Договір, за умовами якого Замовник доручив, а Підрядник зобов’язався виконати у відповідності до умов даного Договору, зробити та встановити навіс за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 127 А, фасад будівлі, а Замовник зобов’язався прийняти цю роботу та оплатити її.
Пунктом 2.1 встановлено, що Підрядник виконує наступні роботи: демонтаж старого навісу, виготовлення та монтаж нового.
Згідно пункту 5.1 Договору з моменту підписання Договору Замовник зобов’язався протягом 3 календарних днів надати аванс Підряднику в розмірі 75 % від загальної вартості кошторису.
За умовами пунктів 6.1, 6.2. Договору Підрядник зобов’язався розпочати виконання робіт протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору та виконати роботу протягом 10 робочих днів з правом дострокового виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не розпочав та не виконав роботи, передбачені п. 2.1 Договору та не повернув кошти, які згідно платіжних доручень № 693 від 07.10.2008, № 721 від 21.10.2008 р., позивач перерахував на рахунок відповідача в сумі відповідно 4800 грн. та 3 225 грн. із зазначенням призначення платежу "за ремонт приміщення зг. рахунку № 27 від 18.09.2008". Крім цього, за доводами позивача, він надав відповідачу кошти в сумі 3000 грн. та 1500 грн. по видаткових касових ордерах № 312 від 18.09.2008 та № 313 від 06.10.2008, тобто, всього відповідач отримав кошти на виконання замовленої роботи в сумі 12 525 грн.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.08.2011 у справі № 02/5026/1566/2011 по спору між цими ж сторонами встановлено факти укладення сторонами договору підряду № 13 від 19.09.2008, невиконання відповідачем замовленої позивачем роботи в установлений договором строк, в зв’язку з чим судом розірвано договір підряду № 13 від 19.09.2008. Вказане рішення набрало законної сили.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Виходячи із припису статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням суду від 16.08.2011 у справі № 02/5026/1566/2011, не підлягають повторному доведенню.
Суду не подано доказів повернення відповідачем позивачу коштів в сумі 12 525 грн.
Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідач замовлену роботу не виконав та не повернув отримані від позивача кошти.
На вимогу позивача суд розірвав договір підряду № 13 від 19.09.2008.
В статті 653 ЦК України встановлені правові наслідки розірвання договору. В частині 4 статті 653 ЦК України вказано, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
У правовідносинах підряду законом встановлено інше положення, а саме: в частині 2 статті 849 Цивільного кодексу України вказано, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі і чи є договір взагалі. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є відшкодування збитків.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки.
У відповідності з вимогами пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
Судом встановлено факти порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо виконання замовленої позивачем роботи, нанесення позивачу збитків в сумі 12 525 грн., що підтверджено належними доказами та не спростовано відповідачем, встановлено вину відповідача у невиконання господарського зобов’язання та причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, які є наслідком такої протиправної поведінки відповідача.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 525 грн. збитків є обгрунтованою і законною, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто, підлягаючою до задоволення.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати на сплату державного мита в сумі 125 грн. 25 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДАНАТ" (18009, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 399, кв. 60, ідентифікаційний код 21357686) - 12 525 грн. збитків, 125 грн. 25 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Д.Пащенко
Повне рішення складено та підписано 05.12.2011.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2011 |
Оприлюднено | 22.12.2011 |
Номер документу | 19979079 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Пащенко А.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні