Рішення

від 07.12.2011 по справі 14/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/400

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/400

07.12.11

За позовом           Приватного підприємства «Предтеча»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц-Інвест»    

про          стягнення 159 535,39 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:           Завгородній Г.К. –директор;

від відповідача:           не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Предтеча»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц-Інвест»про стягнення                 159 535,39 грн., з яких 150 090,00 грн. основного боргу, 6 904,14 грн. індексу інфляції та 2 541,25 грн. 3 % річних.   

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.11 р. порушено провадження у  справі, розгляд справи призначено на 17.10.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.11 р. розгляд справи відкладено на 11.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.11 р. розгляд справи відкладено на 07.12.11 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої стягненню з відповідача підлягає 159 527,17 грн., з яких 150 090,00 грн. основного боргу, 3 602,16 грн. інфляційних втрат та 5 835,01 грн. 3 % інфляції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 р. Приватне підприємство «Предтеча»(надалі - позивач) на підставі видаткових накладних № РН-0000019 від 16.12.08 р., № РН-0000020 від 17.12.08 р., № РН-0000021 від 17.12.08 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Бліц-Інвест»(надалі - відповідач) товар (рідку гуму) на загальну суму 348 090,00 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару на суму 198 000,00 грн., решта вартості товару оплачена не була, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 150 090,00 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки поставка товару відбувалась за усною домовленістю сторін, позивач на виконання приписів ст. 530 ЦК України 08.04.10 р. та 10.08.10 р. звертався до відповідача з вимогами щодо оплати поставленого товару, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем станом на час розгляду справи розрахунки за товар не здійснено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, викладеному в заяві про уточнення позовних вимог від 07.12.11 р. та не спростованому у встановленому законом порядку відповідачем, останньому нараховано 3 602,16 грн. інфляційних втрат та 5 835,01 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц-інвест»(04007, м. Київ, вул. Подгорна-Татарська, 3/7; код ЄДРПОУ 32984340) на користь Приватного підприємства «Предтеча»(69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 46, к.61; код ЄДРПОУ 33135063) 150 090 (сто п'ятдесят тисяч дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованості,  3 602 (три тисячі шістсот дві) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 5 835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 01 коп. 3 % річних,  1 595 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                   С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.12.2011