Постанова

від 21.11.2011 по справі 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237-1129/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2011 року Справа № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237-1129/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Фен ько Т.П.,

суддів Про ценко О.І.,

ОС ОБА_1,

за участю представників ст орін:

представника позивача, об слуговуючого кооперативу "Га ражно-будівельний кооперати в "Памір" - Волошиної І.О.,

представників відповідача , обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний коопер атив "Памір-1" - Семеняка С.В. , Луник Л.В.,

третіх осіб - ОСОБА_5, ОС ОБА_6,

треті особи, Севастопольсь ка міська рада, ОСОБА_7, О СОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСО БА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_ 18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, О СОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 , ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСО БА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_ 31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, О СОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 , ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСО БА_39, ОСОБА_40 - не з'явились ,

розглянувши апеляційну ск аргу обслуговуючого кооп еративу "Гаражно-будівельний кооператив "Памір" на рішення господарського суду міста С евастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 12.09.2011 у справі № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/ 141-2/237-1129/2011

за позовом обслуговуюч ого кооперативу "Гаражно-буд івельний кооператив "Памір" ( пр. Жовтневої Революції, 26, кв. 116, м. Севастополь, 99038)

до обслуговуючого кооп еративу "Житлово-будівельний кооператив "Памір-1" (вул. Репін а, 15/2-11, м. Севастополь, 99045),

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору на сторон і позивача: Севастопольсь кої міської ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),

за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 (АД РЕСА_2, 99059),

ОСОБА_8 (АДРЕСА_3, 99059);

ОСОБА_41 (АДРЕСА_4, 99059);

ОСОБА_10 (АДРЕСА_5, 99059);

ОСОБА_11 (АДРЕСА_6, 99059);

ОСОБА_12 (АДРЕСА_6, 99059);

ОСОБА_13 (АДРЕСА_7, 99059);

ОСОБА_14 (АДРЕСА_8, 99059);

ОСОБА_15 (АДРЕСА_9, 99059);

ОСОБА_16 (АДРЕСА_10, 99059);

ОСОБА_17 (АДРЕСА_11, 99059);

ОСОБА_18 (АДРЕСА_12, 99059);

ОСОБА_19 (АДРЕСА_13, 99059);

ОСОБА_6 (АДРЕСА_14, 99059);

ОСОБА_20 (АДРЕСА_15, 99059);

ОСОБА_21 (АДРЕСА_16, 99059);

ОСОБА_42 (АДРЕСА_2, 99059).

ОСОБА_23 (АДРЕСА_17, 99059);

ОСОБА_24 (АДРЕСА_18, 99059);

ОСОБА_25 (АДРЕСА_19, 99059);

ОСОБА_26 (АДРЕСА_20, 99059);

ОСОБА_27 (АДРЕСА_21, 99059);

ОСОБА_28 (АДРЕСА_22, 99059);

ОСОБА_29 (АДРЕСА_23, 99059);

ОСОБА_30 (АДРЕСА_24, 99059);

ОСОБА_31 (АДРЕСА_25, 99059);

ОСОБА_32 (АДРЕСА_26, 99059);

ОСОБА_5 (АДРЕСА_27, 99059);

ОСОБА_33 (АДРЕСА_28, 99059);

ОСОБА_34 (АДРЕСА_29, 99059);

ОСОБА_35 (АДРЕСА_30, 99059);

ОСОБА_36 (АДРЕСА_31, 99059);

ОСОБА_37 (АДРЕСА_32, 99059);

ОСОБА_38 (АДРЕСА_33, 99059);

ОСОБА_39 (АДРЕСА_34, 99059);

ОСОБА_40 (АДРЕСА_35, 99059).

про визнання договору неді йсним та визнання права кори стування земельною ділянкою ,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооп ератив "Гаражно-будівельний кооператив "Памір" (далі по тек сту - ОК "ГБК "Памір") звернувс я до господарського суду м. Се вастополя з позовом до Обслу говуючого кооперативу "Житло во-будівельний кооператив "П амір-1" (далі по тексту - ОК "ЖБК "Памір-1") про заборону здійсню вати роботи зі зведення бага токвартирного житлового буд инку на земельній ділянці за гальною площею 0,1889 га у м. Севас тополі по вул. Маячній, яка нал ежить позивачу на підставі д ержавного акту серії І-КМ № 005842 від 28.03.1997, та усунення перешкод у користуванні позивачем ці єю земельною ділянкою шляхом покладення на відповідача з обов' язання щодо приведенн я її в первісний стан, який вон а мала до початку будівництв а багатоквартирного житлово го будинку.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою від 15.04.2009 Вищ ий господарський суд України скасував судові рішення у сп раві, направивши її на новий р озгляд до суду першої інстан ції.

Ухвалою від 02.07.2009 Верхов ний Суд України відмовив у по рушенні провадження з перегл яду цієї постанови Вищого го сподарського суду України.

При новому розгляді с прави позивач збільшив позов ні вимоги, просив визнати нед ійсним укладений між сторона ми у справі договір від 12.01.2000 пр о передачу права на забудову земельної ділянки загальною площею 0,1889 га у м. Севастополі п о вул. Маячній; визнати за пози вачем право користування ціє ю земельною ділянкою, надано ю йому розпорядженням Севаст опольської міської державно ї адміністрації від 18.02.1998 № 269-р у постійне користування для б удівництва та обслуговуванн я житлового будинку, а будівн ицтво будинку по вул. Маячна в м. Севастополі, яке ведеться н а цій земельній ділянці відп овідачем, визнати самовільни м; зобов' язати відповідача припинити дії по виконанню б удівельних робіт на цій земе льній ділянці; усунути переш коди позивачу в користуванні земельною ділянкою шляхом п окладення на відповідача обо в' язку з приведення земельн ої ділянки в первісний стан, я кий вона мала до початку буді вництва.

Ухвалами господарськ ого суду м. Севастополя від 09.09. 2009 і від 22.12.2010 залучено до участі у справі в якості третіх осіб , які не заявляють самостійни х вимог на предмет спору, на ст ороні позивача - Севастопол ьську міську раду, а на сторон і відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОС ОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБ А_18, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_2 2

Рішенням господарськ ого суду м. Севастополя від 20.01. 2011 (суддя Шевчук Н. Г.) визнано не дійсним оспорений позивачем договір від 12.01.2000; визнано за по зивачем право постійного кор истування спірною земельною ділянкою; у частині вимог про визнання будівництва житлов ого будинку та зобов'язання в ідповідача припинити дії по виконанню будівельних робіт провадження припинено, а у за доволенні позовних вимог про усунення перешкод в користу ванні спірною земельною діля нкою відмовлено.

Ухвалою Севастопольс ького апеляційного господар ського суду від 17.03.2011 до участі у справі в якості третіх осіб , які не заявляють самостійни х вимог на предмет спору на ст ороні відповідача, було залу чено ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_ 27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, О СОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 , ОСОБА_5, ОСОБА_33, ОСОБ А_34, ОСОБА_6, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_3 8, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОС ОБА_21

Постановою Севастопо льського апеляційного госпо дарського суд від 13.04.2011 рішення суду першої інстанції від 20.01.2 011 скасовано у частині задовол ення позовних вимог та відмо влено у їх задоволенні, а в реш ті рішення залишено без змін .

Постановою Вищого го сподарського суду України ві д 06.07.2011 постанову Севастопольс ького апеляційного господар ського суду від 13.04.2011 та рішення господарського суду м. Севас тополя від 20.01.2011 у справі № 5020-7/423-11/21 8-12/253-7/365-12/258-9/141-2/237 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу передано на ро згляд судді господарського с уду м. Севастополя Плієвій Н.Г , із привласненням нового ном еру № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237-1129/2011.

08.09.2011 у судовому засідан ні від позивача надійшла зая ва про зменшення позовних ви мог в порядку статті 22 Господа рського процесуального коде ксу України, згідно з якою поз ивач просить визнати недійсн им договір від 12.01.2000 передачі пр ав на забудову земельної діл янки загальною площею 0,1889 га, р озташованої в м. Севастополі по вул. Маячна, 13, яка належить ОК "ГБК "Памір" на підстав і державного акту 1-КМ № 005842 від 2 8.03.1997 (реєстраційний № 473 зі зміна ми від 18.02.1998), укладений між ГБК "П амір і ЖБК "Памір-1", як такий, що не відповідає вимогам статт і 29 Цивільного кодексу (1963 року ), статті 92 Цивільного кодексу України (2003 року), статей 7, 19, 22, 23, 39 З емельного кодексу України (19 92 року), статті 413 Цивільного ко дексу України (2003 року), статті 102-1 Земельного кодексу Україн и (2001 року). Також позивач проси ть визнати за ОК ГЬК "Памір" пр аво користування земельного ділянкою, наданою розпорядж енням Севастопольської міс ької державної адміністраці ї № 269-р від 18.02.1998 для будівництва і обслуговування житлового будинку (т. 16, а.с. 121).

Рішенням господарськ ого суду м. Севастополя від 12.09. 2011 у справі № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237-1129/2011 у задоволенні позову відмов лено у повному обсязі з мотив ів необґрунтованості та недо веденості позовних вимог, а т акож внаслідок пропуску пози вачем строків позовної давно сті.

Не погодившись з ріше нням суду, ОК "ГБК "Памір" зверн увся до Севастопольського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою, в я кій просить рішення суду ска сувати та прийняти нове про з адоволення позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної с карги мотивовані тим, що оска ржуване рішення прийнято з п орушенням норм матеріальног о та процесуального права, пр и неповному з'ясуванні обста вин, що мають значення для спр ави.

Зокрема, заявник апел яційної скарги вказує на те, щ о на момент укладення догово ру від 21.01.2000 року законодавство м не була передбачена переда ча права на забудову земельн ої ділянки землекористуваче м, а нормами Цивільного кодек су України 2003 року таке право п ередбачалось лише при згоді власника земельної ділянки, якою є міська рада, але Севаст опольська міська рада, як вла сник земельної ділянки, тако го права ОК "ЖБК "Памір-1" не нада вала.

Крім того, заявник апе ляційної скарги зазначає, що строк позовної давності про пущений не був.

Ухвалою Севастопольс ького апеляційного господар ського суду від 27.10.2011 апеляційн а скарга ОК "ГБК "Памір" прийня та до провадження.

У судовому засі данні, призначеному на 21.11.2011, пр едставник позивача підтрима в апеляційну скаргу, просив ї ї задовольнити по мотивам, ви кладеним у ній; представники відповідача та треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечу вали проти задоволення апеля ційної скарги та висловили п озицію щодо законності рішен ня місцевого господарського суду; інші учасники явку упов новажених представників у су дове засідання не забезпечил и, про дату, час і місце судово го засідання були повідомлен і належним чином рекомендова ною кореспонденцією.

Стаття 22 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни зобов' язує сторони до бросовісно користуватись на лежними їм процесуальними пр авами. Оскільки явка в судове засідання представників сто рін - це право, а не обов' язок , справа може розглядатись бе з їх участі, якщо нез' явленн я цих представників не переш коджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарськ ого процесуального кодексу У країни передбачено, що госпо дарський суд відкладає в меж ах строків, встановлених ста ттею 69 цього Кодексу розгляд с прави, коли за якихось обстав ин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути с праву за відсутності третіх осіб, які не з'явились, за наяв ними документами в матеріала х справи.

Переглянувши матеріа ли справи відповідно до вимо г статті 101 Господарського про цесуального кодексу України , судова колегія встановила н аступні обставини.

Відповідно до держав ного акту на право постійног о користування земельною діл янкою 1-КМ №005842 (реєстраційний № 473) від 28.03.1997 ГБК "Памір" надана в п остійне користування земель на ділянка площею 0,6063 га для бу дівництва та обслуговування гаражів та будівництва та об слуговування житлового буди нку на підставі рішення Сева стопольської міської держав ної адміністрації від 25.02.1997 №335-р зі змінами від 18.02.1998 №269-р (т. 1, а.с. 9-1 0, т. 3 а.с. 74).

За планом зовнішніх м еж землекористування зазнач ена земельна ділянка складає ться з земельної ділянки № 1 пл ощею 0,4174 для будівництва та обс луговування гаражів та земел ьної ділянки № 2 площею 0,1889га пі д будівництво та обслуговува ння житлового будинку.

Установчі документи позивача свідчать, що ОК "ГБК " Памір" і вказаний у зазначено му державному акті землекори стувач - ГБК "Памір" є однією і т ією ж особою, оскільки держав на реєстрація ОК ГБК "Памір" і ГБК "Памір" проведена 15.12.1995, у Ста туті ГБК "Памір" і ОК ГБК "Памір " також іменується як ГБК "Памі р" і як ГБК, а докази існування іншої юридичної особи з найм енуванням "Гаражно-будІвельн ий кооператив "Памір" відсутн і.

12.01.2000 між ГБК "Памір" та Ж БК "Памір-1" укладено дого вір передачі права на забудо ву земельної ділянки, предме том якого є передача відпові дачу права на забудову земел ьної ділянки, наданої у пості йне користування позивачу дл я будівництва та обслуговува ння житлового будинку площею 0,1889 га у м. Севастополі по вул. М аячна.

Згідно умов зазначен ого договору ЖБК "Памір-1" був з обов' язаний за власний раху нок надати переважне право н а отримання квартир в будинк у, що будується, членам ГБК "Па мір", замовити та сплатити про ектно-кошторисну документац ію на будівництво житлового будинку та технічну документ ацію на підключення до зовні шніх інженерних мереж, уклас ти договір з генеральною під рядною документацією на буді вництво житлового будинку, з дійсняти постійний контроль за ходом будівництва житлов ого будинку та інформувати Г БК "Памір" про проблеми та труд нощі, які виникають.

Зі свого боку, ГБК "Пам ір" прийняло на себе зобов' я зання надати за необхідністю оригінали правовстановлююч их документів на земельну ді лянку та у всякий чин сприяти виконанню ЖБК "Памір-1" своїх з обов' язань.

Строк дії встановлен ий сторонами до повного вико нання сторонами своїх зобов' язань та здачі будинку, який планується до забудови, в екс плуатацію.

Як вбачається з матер іалів справи, 27.11.2009 Інспекцією Д АБК у м. Севастополі видане св ідоцтво № 27000218 про відповідніс ть збудованого об' єкта прое ктній документації, вимогам державних стандартів, будіве льних норм і правил, яким посв ідчується відповідність зак інченого будівництвом об' є кту - житлового будинку в м. С евастополі по вул. Маячна, 13 за мовнику будівництва - ОК ЖБК "П амір-1". Свідоцтво видане на пі дставі акту готовності об' є кта до експлуатації від 13.11.2009 (т . 4, а.с. 72).

На підставі зазначен ого свідоцтва, згідно рішенн я сесії Севастопольської міс ької ради від 12.11.2002 №339, наказу Фо нду комунального майна Севас топольської міської ради від 09.02.2010 №148, були видані свідоцтва про право власності на кварт ири в зазначеному будинку гр омадянам - фізичним особам, що підтверджується матеріалам и справи (т. 4,, а.с. 73-89).

Вважаючи догов ір передачі прав на забудову земельної ділянки від 12.01.2000 так им, що не відповідає нормам ді ючого на час укладення право чину законодавства та порушу є права позивача, останній зв ернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

Дослідивши матеріа ли справи, обговоривши довод и апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зад оволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом доказуван ня у даній справі є встановле ння наявності чи відсутності підстав для визнання недійс ним договір передачі прав на забудову земельної ділянки від 12.01.2000 та права користування за позивачем спірною земель ною ділянкою.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховно го Суду України "Про судову пр актику розгляду цивільних сп рав про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 цивільн і відносини щодо недійсності правочинів регулюються Циві льним кодексом України та ін шими актами законодавства. П ри розгляді справ про визнан ня правочинів недійсними суд и залежно від предмета і підс тав позову повинні застосову вати норми матеріального пра ва, якими регулюються відпов ідні відносини, та на підстав і цих норм вирішувати справи .

Згідно з частиною пер шої статті 202 Цивільного кодек су України, правочином є дія о соби, спрямована на набуття, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків.

Відповідно до частин и першої статті 179 Господ арського кодексу України май ново-господарські зобов'язан ня, які виникають між суб'єкта ми господарювання або між су б'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - ю ридичними особами на підстав і господарських договорів, є господарсько-договірними зо бов'язаннями.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им.

Згідно з частиною пер шою статті 207 Господарського к одексу України господарське зобов'язання, що не відповіда є вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, або укладено учасни ками господарських відносин з порушенням хоча б одним з ни х господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктно сті), може бути, на вимогу одні єї із сторін або відповідног о органу державної влади, виз нано судом недійсним повніст ю або в частині.

Частиною першою стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни передбачено, що підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено , що зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства. Особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності. Волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі. Правочин має вчи нятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути сп рямований на реальне настанн я правових наслідків, що обум овлені ним.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховно го Суду України "Про судову пр актику розгляду цивільних сп рав про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 судам не обхідно враховувати, що згід но із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до К онституції України та ЦК, між народним договорам, згода на обов'язковість яких надана В ерховною Радою України, акта м Президента України, постан овам Кабінету Міністрів Укра їни, актам інших органів держ авної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, вст ановлених Конституцією Укра їни та законом, а також мораль ним засадам суспільства. Змі ст правочину не повинен супе речити положенням також інши х, крім актів цивільного зако нодавства, нормативно-правов их актів, прийнятих відповід но до Конституції України (ст атті 1, 8 Конституції України). В ідповідність чи невідповідн ість правочину вимогам закон одавства має оцінюватися суд ом відповідно до законодавст ва, яке діяло на момент вчинен ня правочину.

Згідно роз'яснень Вищ ого арбітражного суду Україн и від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питанн я практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод н едійсними" вирішуючи спори п ро визнання угод недійсними, господарський суд повинен в становити наявність тих обст авин, з якими закон пов'язує ви знання угод недійсними і нас тання відповідних наслідків , а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержа ння встановленої форми угоди ; правоздатність сторін за уг одою; у чому конкретно поляга є неправомірність дій сторон и та інші обставини, що мають з начення для правильного вирі шення спору.

Судовою колегією вст ановлено, що на спірні правов ідносини, зокрема щодо визна ння недійсним спірний догові р, розповсюджувались положен ня Глави З (Правочини) Цив ільного кодексу Української РСР. Зазначена глава, крім вим ог, яким мають відповідати пр авочини, містить норми, недот римання яких може призвести до визнання правочинів недій сними, зокрема це норми стате й 48-58 Цивільного кодексу УРСР.

Однією з підстав, на як у посилається заявник апеляц ійної скарги в обґрунтування доводів недійсності договор у, є підписання його особисто головою правління без прийн яття рішення на загальних зб орах ГБК "Памір", тобто з перев ищенням повноважень.

Згідно із статтею 29 Ци вільного кодексу УРСР у реда кції, яка діяла на момент укла дення спірного правочину, юр идична особа набуває цивільн их прав і бере на себе цивільн і обов'язки через свої органи , що діють у межах прав, надани х їм за законом або статутом (п оложенням). Порядок призначе ння або обрання органів юрид ичної особи визначається їх статутом (положенням).

Відповідно до пункту 4.2. Статуту ГБК "Памір" у редакц ії, чинній на час укладання сп ірного договору, органами уп равління ГБК є загальні збор и (збори уповноважених) члені в кооперативу, правління ГБК .

Пунктом 4.10 Статуту пер едбачено, що голова кооперат иву забезпечує виконання пос танов загальних зборів (збор ів уповноважених) і правлінн я, представляє кооператив у в ідносинах з державними орган ами, підприємствами, організ аціями, установами та іншими кооперативами, укладає дого вори, здійснює інші дії, тобто голова правління уповноваже ний діяти на виконання рішен ь загальних зборів членів ко оперативу, правління ГБК "Пам ір".

Враховуючи, що ні зага льними зборами (зборами упов новажених) ГБК "Памір", ні прав лінням не приймалось рішення про передачу права на забудо ву спірної земельної ділянки ЖБК "Памір-1", судова колегія по годжується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір підписаний головою ГБК "Памір" Новосадом І.О. і з перевищенням повноважень.

Угода, укладена предс тавником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних пов новажень на її укладення або з перевищенням цих повноваж ень, повинна бути згідно зі ст аттею 48 Цивільного кодексу УР СР визнана недійсною, як така , що не відповідає вимогам зак ону.

Разом з тим, судова кол егія зазначає, що Вищий арбіт ражний суд України у пункті 9.2 своїх Роз'яснень "Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням уг од недійсними'1 від 12.03.1999 № 02-5/111, заз начив що у випадку наступног о схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав на лежних повноважень на укладе ння угоди, вимога про визнанн я угоди недійсною з мотивів в ідсутності цих повноважень з адоволенню не підлягає.

Колегією суддів вста новлено, що обома сторонами з а договором від 12.01.2000 виконувал ись дії, направлені на викона ння цього договору, зокрема, с торони сумісно рили котлован для будівництва будинку, зве рталися до Інспекції державн ого архітектурно-будівельно го контролю та отримали дозв іл на виконання будівельних робіт від 05.09.2006 № 498, що свідчить п ро схвалення угоди підписано ю головою правління Новоса дом І.О. ГБК "Памір", внаслідо к чого відсутність рішення з агальних зборів щодо укладан ня спірного договору не може бути підставою для визнання цього договору недійсним.

Щодо доводів заявник а апеляційної скарги стосовн о протиправної передачі земе льної ділянки відповідачу бе з згоди власника землі - Севас топольської міської Ради, ко легія суддів зазначає наступ не.

Так, предметом спірно го договору є передача права на забудову земельної ділян ки, яка перебуває у постійном у користуванні позивача, а не самої земельної ділянки чи п рава користування нею. Догов ір про передачу права па забу дову земельної ділянки не є договором, за яким перед бачено відчуження земельної ділянки.

Крім того, як вбачаєть ся з державного акту на право постійного користування зем ельною ділянкою призначення земельної ділянки 0,1889 га визна чено - для будівництва і обслу говування житлового будинку . Оскільки відповідачем не бу ло змінено цільове призначен ня земельної ділянки, на ній з будовано та введено в експлу атацію у встановленому закон ом порядку житловий будинок, тому доводи заявника апеляц ійної скарги щодо порушення прав Севастопольської міськ ої Ради, як власника земельно ї ділянки, є безпідставними.

Колегія суддів зверт ає увагу заявника апеляційно ї скарги на те, що, оскільки бу динок зданий в експлуатацію в 2009 році, тому договір припини в свою дію у зв'язку з виконанн ям його сторонами.

Судова колегія також погоджується з висновком су ду першої інстанції щодо без підставності вимог позивача у частині визнання за ним пра ва користування земельною ді лянкою площею 0,1889 га, оскільки згідно з положеннями статті 1 Господарського процесуальн ого Кодексу України судовому захисту підлягає порушене а бо оспорюване право. Та обста вина, що право користування з емельною ділянкою належить п озивачу у справі підтверджує ться державним актом та не ос порюється відповідачем у спр аві.

Доводи заявника апел яційної скарги про те, що про і снування оспорюваного догов ору йому стало відомо лише у 20 08 році при розгляді господарс ьким судом м. Севастополя спр ави про звільнення земельної ділянки, а тому строк позовно ї давності не пропущений, кол егія суддів не приймає до ува ги, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних п оложень Цивільного кодексу У країни до позовів про визнан ня заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явле ння якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для ві дповідних позовів законодав ством, що діяло раніше.

За правилами статті 71 Цивільного кодексу УРСР до п озовів про визнання угод нед ійсними застосовується зага льний строк позовної давност і - три роки.

Статтею 76 Кодексу вста новлено, що перебіг строку по зовної давності починається з дня виникнення права на поз ов. Право на позов виникає з дн я, коли особа дізналася або по винна була дізнатися про пор ушення свого права.

Згідно статті 80 Цивіль ного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підста вою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної да вності, порушене право підля гає захистові. Аналогічне по ложення міститься і у статті 267 чинного Цивільного кодексу України.

Договір про передачу права на забудову, який є пред метом спору у даній справі бу ло підписано сторонами 12.01.2000.

Згідно з пунктом 4.13.5 Ст атуту ГБК "Памір" голова правл іння ГБК звітує про свою діял ьність не менш одного разу па загальних зборах (зборах упо вноважених). Ревізійна коміс ія зобов'язана не менше 1 разу на рік проводити перевірку г осподарсько-фінансової діял ьності ГБК і звітувати про її наслідки на загальних збора х (зборах уповноважених).

Отже, органам контрол ю ГСК "Памір" повинно було бути відомо про наявність спірно го договору, принаймні, 12.01.2001.

Крім того, судова коле гія звертає увагу заявника а пеляційної скарги на те, що бу дівництво багатоквартирног о будинку на спірній земельн ій ділянці почалось з 2000 року.

Враховуючи те, що вимо ги про визнання договору нед ійсним були заявлені позивач ем лише в березні 2010 року судов а колегія погоджується з вис новком суду першої інстанції , що у задоволенні позову слід відмовити внаслідок пропуск у позивачем строків позовної давності. Підстав для визнан ня причин пропуску строку по зовної давності судом не вба чається.

Правова оцінка, яку су д першої інстанції дав обста винам справи, не суперечить в имогам процесуального і мате ріального права, а доводи апе ляційної скарги щодо їх непр авильного застосування є нео бґрунтованими.

Судове рішення є зако нним і обґрунтованим та не мо же бути скасовано з підстав, щ о наведені в апеляційній ска рзі.

Все вищеперелічене д ає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скар га підлягає залишенню без за доволення, а рішення суду пер шої інстанції - без змін.

Керуючись статт ями 99, 101, пунктом 1 частини 1 стат ті 103, статтею 105 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний коопер атив "Памір" залишити без задо волення.

2. Рішення госпо дарського суду міста Севасто поля від 12.09.2011 у справі № 5020-7/423-11/218-12/23 5-7/365-12/258-9/141-2/237-1129/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя < Підпис > Т.П. Фенько

Судді < Підпис > О.І. Проценко

< Підпис > Н.І. Сікорська

< Список >

< Список > < Довідн ик >

Розсилка:

1. Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний коопер атив "Памір" (пр. Жовт.Революц ії, 26, кв.116, м. Севастополь,99038);

2. Обслуговуючий кооператив "Ж итлово-будівельний кооперат ив "Памір-1" (вул. Репіна, 15/2-11,м. Сев астополь,99045);

3. Севастопольська міська ра да (вул. Леніна, 3, м. Севастополь , 99011);

4. ОСОБА_7 (АДРЕСА_37, 99059);

5. ОСОБА_8 (АДРЕСА_38, 99059);

6. ОСОБА_41 (АДРЕСА_39, 99059);

7. ОСОБА_10 (АДРЕСА_40, 99059);

8. ОСОБА_11 (АДРЕСА_41, 99059);

9. ОСОБА_12 (АДРЕСА_41, 99059);

10. ОСОБА_13 (АДРЕСА_42, 99059);

11. ОСОБА_14 (АДРЕСА_43, 99059);

12. ОСОБА_15 (АДРЕСА_44, 99059);

13. ОСОБА_16 (АДРЕСА_45, 99059);

14. ОСОБА_17 (АДРЕСА_46, 99059);

15. ОСОБА_18 (АДРЕСА_47, 99059);

16. ОСОБА_19 (АДРЕСА_48, 99059);

17. ОСОБА_6 (АДРЕСА_49, 99059);

18. ОСОБА_20 (АДРЕСА_50, 99059);

19. ОСОБА_21 (АДРЕСА_51, 99059);

20. ОСОБА_42 (АДРЕСА_2, 99059).

21. ОСОБА_23 (АДРЕСА_17, 99059);

22. ОСОБА_24 (АДРЕСА_18, 99059);

23. ОСОБА_25 (АДРЕСА_19, 99059);

24. ОСОБА_26 (АДРЕСА_20, 99059);

25. ОСОБА_27 (АДРЕСА_21, 99059);

26. ОСОБА_28 (АДРЕСА_22, 99059);

27. ОСОБА_29 (АДРЕСА_23, 99059);

28. ОСОБА_30 (АДРЕСА_24, 99059);

29. ОСОБА_31 (АДРЕСА_25, 99059);

30. ОСОБА_32 (АДРЕСА_26, 99059);

31. ОСОБА_5 (АДРЕСА_27, 99059);

32. ОСОБА_33 (АДРЕСА_28, 99059);

33. ОСОБА_34 (АДРЕСА_29, 99059);

34. ОСОБА_35 (АДРЕСА_30, 99059);

35. ОСОБА_36 (АДРЕСА_31, 99059);

36. ОСОБА_37 (АДРЕСА_32, 99059);

37. ОСОБА_38 (АДРЕСА_33, 99059);

38. ОСОБА_39 (АДРЕСА_34, 99059);

39. ОСОБА_40 (АДРЕСА_35, 99059 ).