Постанова

від 28.08.2008 по справі 10/506/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/506/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 серпня 2008 р.                                                                                    № 10/506/07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі)

суддів :Губенко Н.М.Барицької Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМелітопольського орендного підприємства теплових мереж

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 21.05.08

у справі№ 10/506/07

господарського судуЗапорізької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

доМелітопольського орендного підприємства теплових мереж

простягнення суми

за участю представників від:

позивача Садовський А.М. (директор)

відповідача Лямін Н.О. (дов. від 02.01.08)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення із Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж 44 277,60 грн. на підставі ст.ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України, як вартість безпідставно отриманих послуг.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.07 (суддя Алейнікова Т.Г.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.08 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Колодій Н.А., суддів: Шевченко Т.М., Яценко О.М.), позовні вимоги задоволені у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто 44 277,60 грн. заборгованості, 442,77 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Судові акти мотивовані обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що судами невірно оцінені докази та обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки акти виконаних робіт не є належними доказами. Вказує, що спірні правовідносини вже були предметом розгляду господарського суду по справі № 7/266-10/495.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.04 між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (підрядник) був укладений договір №2 на виконання робіт (договір підряду). Відповідно до умов п.1 цього Договору  замовник (відповідач) замовляє, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання по виконанню підрядних робіт: теплоізоляція труб в районі Ризького ринку (м. Мелітополь Запорізької області) довжиною 650 м. Сторони обумовили, що загальна вартість підрядних робіт складає 78000,00 грн. Остаточні розрахунки між сторонами повинні проводитися згідно актів приймання-передачі виконаних робіт форми №2 (п.2.2 договору).

У зв'язку  із невиконанням відповідачем  зобов'язань по договору  в частині  розрахунків за виконані роботи, ТОВ “Меркурій”  звернулося до господарського суду в межах справи №7/266-10/495 з позовом про стягнення з Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж 77846,40 грн. основного боргу за договором № 2 від 04.01.04. Постановою  Запорізького  апеляційного  господарського суду від 10.03.05  по цій справі  договір на виконання робіт №2 від 04.01.04  визнаний недійсним, з Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” стягнуто в порядку реституції 33568,80 грн. вартості виконаних підрядних робіт, у стягненні 44277,60 грн. відмовлено з підстав недійсності договору. Зазначена постанова набрала   законної сили.

Тобто, в межах справи №7/266-10/495 розглядалося питання про стягнення, в тому числі, 44277,60 грн. на підставі договору, а предметом даної справи є стягнення цієї суми на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, тобто інші підстави позову.

За  таких  обставин, колегія  суддів вважає, що судами обґрунтовано не були прийняті до уваги доводи  відповідача з приводу того, що судом вже розглядалися вимоги  про стягнення  44277,60 грн. вартості  виконаних робіт, оскільки  ці вимоги заявлені  з інших підстав.

Судами встановлено, що виконані  позивачем у лютому  2004р. роботи по теплоізоляції труб в  району Ризького ринку  в м. Мелітополі  за  актами форми-2 відповідачем  не  прийняті. Але до матеріалів справи залучені Акти  приймання   виконаних підрядних  робіт за лютий  2004р. №№ 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 на загальну суму 44277,60  грн., на  актах позивачем зроблено відмітку, що  відповідач  відмовився  підписувати  зазначені акти.  Мотиви  відмови від приймання виконаних робіт  відповідач в Актах не виклав.

Суди попередніх інстанцій визнали доведеним факт виконання робіт на суму 44277,60 грн., пославшись на відзив на позовну  заяву ТОВ “Меркурій”  у в справі №7/266-10/495 (вих. № 1180 від 02.08.04), в якому відповідач зазначав, що відповідно до умов  договору замовлені ТОВ “Меркурій  роботи були  виконані повністю на суму 77846,40 грн. Відповідачем, згідно Акту  приймання виконаних  робіт  № 2-1 були прийняті  роботи  на  загальну суму 33568,80 грн. Від прийомки   решти  робіт, згідно Актів прийомки  виконаних робіт № 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 на загальну суму 44277,60 грн. відповідач  відмовився  з  мотивів того, що  позивач не має  ліцензії на  виконання  цих  робіт. Але фактично роботи виконані для відповідача. З огляду на викладене, колегія  суддів вважає, що судами правомірно визнаний доведеним факт  виконання та передачі  позивачем  робіт на суму 44277,60 грн.

Відповідно  до положень ст. 1212 ЦК України, на підставі якої заявлено вимоги, особа, яка набула майно, або зберегла його у себе  за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави  зобов'язана повернути  потерпілому це майно. Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача  майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення  цієї норми застосовуються  також  до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Відповідно до ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Оскільки підрядні роботи –річ безповоротна, що вбачається власне із їх суті, то судами обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського  процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж залишити без задоволення, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.08 у справі № 10/506/07 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    Н. Губенко

                                                                                                    Т. Барицька