Постанова

від 14.08.2008 по справі 39/526-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

39/526-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 серпня 2008 р.                                                                                    № 39/526-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Ткаченко Н.Г.Барицька Т.Л.

розглянувши касаційну скаргу  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року  

у справі за позовомТОВ "КП Центральний ринок"

до

третя особаВАТ "Дніпропетровський центральний ринок"Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

провизнання права власності

                                  В С Т А Н О В И В:

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2008 року затверджено мирову угоду у даній справі за позовом ТОВ "КП Центральний ринок" до ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок", третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання права на майно, а провадження у справі припинено на підставі п.7 частини першої ст.80 ГПК України.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року  апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишена без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду –без змін.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, у якій воно посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність затвердження мирової угоди за підписом не уповноваженої на те особи, порушення його прав, як засновника, і просить ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, заявлений позивачем позов щодо права на майно визнано відповідачем, який погодився на грошову компенсацію його вартості з визнанням права на майно за позивачем і, з огляду на неподільність майна та обсягу затрат позивача на його відновлення, сторони звернулись до господарського суду з письмовою заявою про затвердження мирової угоди на визначених ними умовах.

Мирову угоду підписано представниками сторін, які діяли у межах повноважень, наданих установчими документами, що перевірено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, і обставин, які б спростовували висновки суду, у цій частині, чи свідчили про призначення керівником виконавчого органу відповідача іншої особи, у касаційній скарзі не наведено.

Не ставлять під сумнів право керівника виконавчого органу відповідача на укладання мирової угоди й інші доводи касаційної скарги, з огляду на те, що дій по припиненню діяльності акціонерного товариства не вчинялось, особа, яка підписала мирову угоду, діяла в межах повноважень, які надані їй статутом, без порушень ст.140 Закону України "Про державну програму приватизації на 2000-2002рр, так як, план розміщення акцій акціонерного товариства виконано, а спір між акціонером та емітентом не тягне за собою обмежень, визначених цією нормою, за рішенням господарського суду м. Києва від 08.09.2006 року у справі №36/433-32/402, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року, постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2007 року, постановою Верховного Суду України від 19.06.2007 року, за позивачем визнано право на 57 об'єктів нерухомості, на будівництво яких та зазначених у мировій угоді надавалась згода органів місцевого самоврядування, а тому, при такому положенні, підстав для скасування судових рішень про затвердження мирової угоди, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

                                П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 року  –без змін.

Головуючий                                                                          М.І. Остапенко

Судді                                                                                     Н.Г. Ткаченко

                                                                                    Т.Л. Барицька